Рішення № 76931198, 19.09.2018, Вишгородський районний суд Київської області

19.09.2018 Справа № 363/4387/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого–судді ОСОБА_1,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» про зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеними позовом в якому просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок заробітної плати за період виконання робіт в 3 зоні небезпеки у період часу з 11.07.1986 року по 20.07.1986 року з урахуванням збільшення тарифної ставки на 100 % та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки і видати нову довідку про заробітну плату з урахуванням перерахунку для подання її до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позов, та просив про його задоволення з підстав викладених в позові.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог, подала до суду письмовий відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

На даний час позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії А № 428542, видане Київською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № 200938, є інвалідом 2 групи посвідчення серія ААБ № 006500, захворювання повязано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач ОСОБА_4 в 1986 році перебував у трудових відносинах з «Димерським АТП 31012» правонаступником якого на даний час є ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство», на посаді водія з годинною тарифною ставкою 0,641 крб. при 6 годинному робочому дні, що підтверджується записом в трудовій книжці, довідкою про заробітну плату №526 від 23.11.1992 року, яка видана «Димерським АТП 31012» та вказана обставина неоспорюється відповідачем.

Після загальновідомих подіях на Чорнобильській АЕС позивача ОСОБА_4В відряджено до зони відчуження, відповідно до наказу № 64 від 10.07.1986 року та наказ № 71 від 21.07.1986 року. У період часу з 11.07.1986 року по 20.07.1986 року позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується шляховим листом від 11.07.1986 року № 261715, випискою з особових рахунків водія ОСОБА_4 № 51 від 14.04.2005 року, копією довідки про заробітню плату в м. Прип’ять, наказом від 14.04.2005 рку № 32 про нарахування заробітної плати,

26.04.2017 року та повторно 13.06.2018 року позивач ОСОБА_4 письмово звернувся до відповідача з проханням поновити його порушені права шляхом перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження..

Згідно листа від 17.07.2017 року №30 ОСОБА_4 відмовлено у перерахунку заробітної плати, оскільки підприємство не вбачає в цьому необхідності.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 70 вказаного Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Також, оскільки ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13.06.1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 року № 1767-рс і від 11.12.1986 року № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5, від 10.06.1986 року № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10.09.1986 року № 530-рс, від 16.12.1986 року № 694-рс, від 06.01.1988 року № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 09.05.1986 року, № 58с від 11.06.1986 року, № 132с від 16.09.1986 року, № 179с від 25.12.1986 року, № 8с від 22.01.1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Рада Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Рада Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Рада СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Рада СРСР, Рада Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Рада Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Рада Міністрів УРСР і Української республіканської Рада професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, підвищеної у два рази.

Відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 р. № 207-7 була встановлена премія працівникам занятим в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі - 60 % тарифної ставки (посадового окладу). На доплату за роботу в надурочний час, святкові і вихідні дні премія не нараховувалась.

В зв’язку з тим, що під час розгляду даної справи було встановлено, що у період часу з 11.07.1986 року по 20.07.1986 року позивач ОСОБА_4 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення, суд вважає, що позивачу повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт позивачем в ІІІ зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100 %, тобто в два рази та нарахована премія в розмірі 60 % тарифної ставки.

Також, суд зазначає, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами. Це прямо передбачено ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012N 644 якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця і пенсію призначають із заробітку, отриманого за фактично відпрацьований час у зоні відчуження, то слід видавати довідку встановлено у зразка.

Отже, обов’язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС лежить на підприємстві, установі, організації з яким особа перебувала у трудових відносинах під час виконання таких робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 83 позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З урахуванням викладеного суд прийшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 54, 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою ЦК КПРС, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року, постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за №153/10 43 від 07.05.1986 року, постановою Міністрів СРСР № 964 рс від 17.05.1986 року, постановою Міністрів СРСР і ВЦРПС за № 665-195 від 5.06.1986 року, постановою Міністрів УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10.06.1986 року, ст., 259, 265, 268 ЦПК України суд,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» (07330, вул. Шевченка, 89, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 05538738) здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія СМ № 495078, виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області від 31.05.2002 року, ІПН: НОМЕР_1), а саме збільшити на 100% (тобто вдвічі) тарифну ставку за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11 по 20 липня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» (07330, вул. Шевченка, 89, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 05538738) видати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія СМ № 495078, виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області від 31.05.2002 року, ІПН: НОМЕР_1), за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11 по 20 липня 1986 року.

Повне судове рішення складено 1 жовтня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя