
Справа № 308/1542/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02 жовтня 2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря Бота О.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.04.2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 07.04.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2 станом на 30.11.2017 року має заборгованість в розмірі – 117 000,00грн., яка складається з наступного: 3596,88 грн. - заборгованість за кредитом; 113 403,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати у розмірі - 1762,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, згідно поданої заяви, просить провести розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду.
Відповідач, будучи належно повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 07.04.2011 року було укладено договір № б/н, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 3600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
У відповідності з вимогами п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Банком зобов'язання за договором виконались, а саме відповідачу надались кредитні кошти. У свою чергу позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з кредитними договорами.
Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилась від виконання договірних зобов'язань, що має відображення у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором (далі - ОСОБА_3).
З наданого Розрахунку судом також встановлено, що заборгованість виникла з 26.05.2012 року. Відтак, кількість прострочених днів по кредиту станом на 30.11.2017 року складає 2015 днів.
З ОСОБА_3 також встановлено, що 01.09.2014 року банком збільшено відсоткову ставку з 30,00% до 34,80 %, а з 01.04.2015 року до – 43,20 %.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №489/9289/14-ц, в разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Такий висновок наведений також у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.
В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що між позивачем і відповідачем існувало якесь листування, узгодження зміни процентної ставки чи будь-який інший двохсторонній обмін інформацією. Відповідач же згоди на підвищення відсоткової ставки з 30,00% до 43,20% річних не надавав. А нарахована банком сума заборгованості за відсотками складає 113 403,12 грн., що в 31,5 разів перевищує заборгованість по тілу кредиту.
А, враховуючи, що згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, суд вважає недоведеним факт узгодження підняття процентної ставки. Тому, суд бере до уваги наданий позивачем ОСОБА_3 лише в частині, яка визначає відсоткову ставку у розмірі 30,00%.
Відтак, судом розраховується заборгованість за відсотками за наступною формулою: (А1*0,3*А2)/360 днів = Х, де А1 - це тіло кредиту; 0,3 – 30,00% річних, А2 - кількість днів прострочення.
Таким чином, заборгованість за відсотками за кредитним договором становить 6039,76 грн. (3596,88*0,3*2015)/360 днів=6039,76 грн.)
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9636,64 грн. (дев’ять тисяч шістсот тридцять шість гривень шістдесят чотири копійки), яка складається з наступного: 3596,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6039,76 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги були заявлені в розмірі 117 000,00 грн., задоволено вимоги в розмірі 9636,64 грн., що складає 8,24%, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 145,20 грн.
На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 89, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ – 14360570) – заборгованість за договором № б/н від 07.04.2011 року в розмірі – 9636,64 грн. (дев’ять тисяч шістсот тридцять шість гривень шістдесят чотири копійки), яка складається з наступного: 3596,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6039,76 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ – 14360570) – судовий збір розмірі 145,20 грн. (сто сорок п’ять гривень двадцять копійок).
У задоволенні решти вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4
Судове рішення № 76930825, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 02.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/1542/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: