Постанова № 76930133, 24.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/263/18 Номер провадження 22-ц/786/2135/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Лобова О.А.

при секретарі: Григоришиній М.В.

за участі позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства померлої особи та визнання права власності на спадкове майно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства померлої особи та визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Його мати -ОСОБА_6 вирішила при реєстрації його народження в графі "батько" зазначити ім'я та по-батькові його батька - ОСОБА_7, а прізвище -своє.

Вказував, що ОСОБА_7 за життя визнавав себе його батьком, займався його вихованням та проживав разом з ними однією сім'єю.

Також зазначав, що йому нещодавно стало відомо про те, що його мати перебувала у період з 05 жовтня 1991 року по 18 листопада 1994 року у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_8, з яким разом прожила лише перші три місяці, а в подальшому кожен з них розпочав своє життя - окремо.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 -помер, після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на ? частину квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належала на праві власності матері ОСОБА_7 -ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

За життя ОСОБА_9,заповіту не залишила, тому спадкування відбувалося за законом.

У ОСОБА_9 було двоє дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (відповідач у справі), які подали заяви про прийняття спадщини до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори. Проте ОСОБА_7 не оформив свої спадкові права, оскільки в нього були відсутні правовстановлюючі документа на квартиру, та за життя також не склав заповіту. Заяву про прийняття спадщини, ним (позивачем) було подано у встановленому порядку до Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Лебідь Н.В.

Крім нього заяву про прийняття спадщини подано і відповідачем ОСОБА_5.

Посилаючись на те, що в нотаріальній конторі йому було відмовлено видати свідоцтво про право на спадщину з тих підстав, що у свідоцтві про народження в графі "батько" не вказаний ОСОБА_7, а у ОСОБА_7 не виникло права власності на ? частини квартири, оскільки відсутня реєстрація цього права, - позивач просив встановити факт що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є його - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, рідним батьком.

Також просив визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на ? частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обста-винам справи, просив скасувати оскаржуване ним судове рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

На апеляційну скаргу свій відзив надала відповідач ОСОБА_5, в якому, спросто-вуючи доводи апелянта, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2018 року - без змін.

Колегія суддів,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6.(мати позивача) в період з 05 жовт- ня 1991 року по 18 листопада 1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, що підтверджується копіями актових записів Шевченківського районного у місті Полтаві ВДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області: №2482 від 05 жовтня 1991 року про шлюб та №778 від 18 листопада 1994 року про розірвання шлюбу /а. с. 204-206/. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 (позивач), батьками якого записані: мати - ОСОБА_6, батько - ОСОБА_12. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері), що слідує з копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження /а. с. 9/. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 був зачатий під час перебування його матері у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 04 травня 2011 року ОСОБА_2 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтав-ській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, місце реєстрації позивача згідно копії паспорта - АДРЕСА_3 /а. с. 7/. Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, що, зокрема, підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, зареєстрованого та виданого 19 липня 2017 року Шевченківським районним у м. Полтаві відділом ДРАЦ ГТУЮ у Полтавській області /а.с. 23/.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог щодо встановлення батьківства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до ст. 168 КпШС України, який діяв до 1 січня 2004 року реєстрація народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, якщо з дня розірвання шлюбу, чи визнання його недійсним до дня народження дитини минуло не більше 10 (десяти) місяців провадиться в тому ж порядку, що й реєстрація народження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі. Тобто, у відповідності до ст. 54 КпШС України, який діяв на той час, батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них. Відповідно до роз'яснень, наведених в п.3Постанови Пленуму Верховного Суду Укра- їни від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір"ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Згідно п. 7 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи. Відповідно до ст. 52 КпШС України походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків. Згідно ст. 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджуютьвизнання відповідачем батьківства.

За змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин: спільного проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем або спільне виховання чи утримання ними дитини або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. За нормами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Однак, всупереч вищезазначеним нормам, позивачем не надано належних доказів підтвердження спільного проживання та ведення спільного господарства його матір'ю та ОСОБА_7 до народження позивача, або спільне виховання чи його утримання ним як батьком, а також не надано доказів, що з достовірністю підтверджують визнання ОСОБА_7 свого батьківства щодо позивача. В свою чергу, надані позивачем фотокартки та показання свідків з його боку не є достатніми доказами в розумінні положень ст. 80 ЦПК України для підтвердження доведеності та обгрунтованості позовних вимог щодо встановлення батьківства.

Окрім того, вірним є висновок суду, що ОСОБА_5, котра є сестрою померлого ОСОБА_7,- не є належним відповідачем за вимогою про встановлення факту батьківства. При цьому вірно зазначено, що з урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглядати справу далі і відмовляти у позові. В той же час встановлено, що позивач, а також її представник до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача - не зверталися.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і в частині визнання за ним права власності на спадкове майно.

Так, судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. На день смерті він був зареєстрований в АДРЕСА_2

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на ? частину вищевказаної квартири, що належала на праві власності його матері - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та заповіту за життя не залишила. Встановлено також, що ОСОБА_9 мала двох дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (відповідач по справі), які подали заяви про прийняття спадщини до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори. Проте ОСОБА_7 не оформив свої спадкові права, оскільки в нього були відсутні правовстановлюючі документа на квартиру, та за своє життя також не склав заповіту. Позивачем, в свою чергу, було подано заяву про прийняття спадщини у встановлено-му порядку доПриватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ЛебідьН.В. Також заяву про прийняття спадщини подано і відповідачем - ОСОБА_5 Разом з тим, в нотаріальній конторі позивачеві відмовлено видати свідоцтво про право на спадщину з тих підстав, що у свідоцтві про його народження в графі "батько" ОСОБА_7 - не вказаний, окрім того, у ОСОБА_7 не виникло право власності на ? частину вищевказаної квартири, оскільки відсутня реєстрація такого права.

За нормами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька так і з боку матері.

Оскільки надані у справі та належним чином досліджені докази не дають підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення щодо нього факту батьківства ОСОБА_7, - суд дійшов також вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в частині визнання права власності на спадкове майно за позивачем, який, за наведених обставин, не є спадкоємцем померлого ОСОБА_7 Доводи апеляційної скарги не містить нових фактів чи засобів доказування, та не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді:/підписи/ Кривчун Т.О. Лобов О.А.

З оригіналом згідно: Суддя: Бондаревська С.М.