Рішення № 76930101, 21.09.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3815/18

Провадження № 2/346/1892/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого-судді П"ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлоінфоцент», про визнання права на приватизацію квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернувшись до суду із даним позовом посилається на те, що має право на приватизацію квартири АДРЕСА_1.

Однак звернувшись з цією ціллю та всіма необхідними документами до директора КП «Житлоінфоцентр», 20 червня 2018 року, отримала відмову, оскільки в період з 01 січня 1993 року по 11 липня 1997 року відсутні відомості про реєстрацію її місця проживання.

Незважаючи на відмову вважає, що вона має право оформити приватизацію спірної квартири, оскільки посилання відповідача на відсутність місця реєстрації у вищевказаний період є безпідставним так як на той час вона була іще малолітньою і реєстрації місця проживання дітей, в той період, законодавчо не була передбачена.

Просить суд визнати за нею право на приватизацію спірної квартири.

Позивачка та відповідач подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги належно обгрунтованими виходячи із наступного.

Як видно із досліджених доказів, позивачка народилася 15 червня 1992 року у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

З часу народження проживала із батьками в квартирі в м. Коломия по вул. С. Стрільців 27/2 до 11 липня 1997 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради, Івано-Франківської області від 17 червня 1997 року за № 131 матері позивачки дозволено провести обмін вказаної квартири на квартиру ОСОБА_4 по вул. Лисенка 30/1 в м. Коломия, Івано-Франківської області, що підтверджується архівним витягом з протоколу № 7 засідання виконавчого комітету Коломийської міської Ради народних депутатів Івано – Франківської області від 17 червня 1997 року.

Після проведеного обміну всі хто проживав у раніше займаній квартирі набули право на користування новим житлом, в зв»зку із чим позивачці зроблено відповідну відмітку в паспорті, що підтверджується копією паспорту відповідачки, де на сторінці 11 зроблено відповідну відмітку, про те що ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 11 липня 1997 року. Відомостей про зняття її з реєстрації за вказаною адресою чи реєстрацією за іншою адресою проживання, не має.

06 грудня 2005 року померла ОСОБА_5, мати позивачки, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області 08 грудня 2005 року, складено відповідний актовий запис № 650.

02 січня 2006 року помер ОСОБА_2, батько позивачки, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області 03 січня 2006 року також складено відповідний актовий запис № 3.

24 квітня 2018 року позивачка отримала технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується копією самого технічного паспорту.

З метою оформлення приватизації спірної квартири позивачка зверталася до директора КП «Житлоінфоцентр» із необхідними документами для передачі квартири у власність, однак, як вбачається із відповіді комунального підприємства «Житлоінфоцентр» від 20 червня 2018 року за № П-82, отримала відмову.

Із відповіді начальника управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради від 10 липня 2018 року за № 1457/08-08 вбачається, що у реєстрі територіальної громади м. Коломия Коломийської міської ради, що ведеться з 04 квітня 2016 року, відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання позивачки в період з 15 червня 1992 року по 11 липня 1997 року. Також додатково зазначено, що в зазначений період реєстрація місця проживання малолітніх дітей законодавчо не була передбачена.

Із довідки про склад сім»ї наймача ізольованої квартири від 17 травня 2018 року вбачається, що позивачка зареєстрована в спірній квартирі з 11 липня 1997 року по даний час і має право на приватизацію житла.

Довідкою виданою керуючою філії Івано-Франківське обласне управління ТВБВ № 10008/0129 від 10 травня 2018 року за № 09-7/394 підтверджено, що позивачка числиться в списках громадян, які мають право на отримання приватизаційних документів за адресою АДРЕСА_3. Майновий сертифікат отримала, житловий чек не використала.

Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами та несуть обов»язки, пов»язані з договором найму. До членів сім»ї наймача відносяться подружжя наймача, його діти та батьки. Особи, які вселились до наймача жилого приміщення у встановленому ст. 65 ЖК України порядку, набувають рівного права користування жилим приміщенням.

Згідно п. 1 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду-це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень ( підвалів,Ю сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України. В п.5 ст. 5 вказаного закону передбачено право громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або частковою доплатою один раз.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановлено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги те, що ст.. 33 Конституції України гарантує кожному , хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування та вільний вибір місця проживання.

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивачки не розповсюджується.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи з того, що позивачка вселена у квартиру на законних підставах, незаконність її проживання ніхто не оспорює і вона має всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими до задоволення.

На підставі наведеного та ст. 64 ЖК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 15, 16, 29 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право на приватизацію квартири АДРЕСА_4.

Зобов»язати комунальне підприємство «Житлоінфоцентр» оформити документи на приватизацію квартири АДРЕСА_4.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.