Рішення № 76929305, 26.09.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2226/18

Справа № 226/2226/18

Провадження № 2/226/831/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря – Альберті О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з травмою на виробництві

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з травмою на виробництві в обґрунтування якого вказав, що працюючи на підприємстві відповідача, отримавши наряд та приступивши до роботи, 01.03.2018 р. з ним стався нещасний випадок на виробництві. В результаті травми він отримав: забій головного мозку, з лівосторонньою пірамідною недостатністю, сінкопальними станами, стійкою ацефалією, амнестичними розладами, астено-невротичним синдромом: перелам передньо-бокової стінки правої верхньої щелепної печери з посттравматичною правосторонньою невралгією другої гілки правого тройнічного нерву; забій, розтягнення м’язово-зв’язочного апарату шийного відділу хребта; забійна рана м’якої тканини верхньої губи. Підприємством 29.03.2018р. було складено акти за формою Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом та акт форми Н-5 – розслідування нещасного випадку. Після травми він тривалий час лікувався, а саме: з 01.03.2018 року до 14.06.2018 року він знаходився на лікуванні у щелепно-лицьовому та неврологічному відділенні лікарні.14.06.2018р. МСЕК йому встановлено 65% втрати професійної працездатності з переоглядом 01.07.2021 р. та 3-тя група інвалідності. За висновком МСЕК йому рекомендоване лікування у невролога, травматолога, стаціонарне лікування, протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах, на висоті, біля води, вогню, механізмів, що рухаються. Внаслідок нещасного випадку, який стався 01.03.2015р., йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у наступному. Важкі психічні страждання спричинені травмою до теперішнього часу призводять до неврологічних синдромів. З часу травми він є хворою людиною страждає від посттравматичних ускладнень. Він має 3 групу інвалідності з протипоказаннями виконувати значні обсяги роботи, саме за його освітою та спеціальністю, що змушує його додатково страждати. Внаслідок травми на виробництві йому довелось звільнитися з роботи, в результаті чого він втратив дохід і не має можливості забезпечувати родину, що його пригнічує, спричиняє моральні страждання, викликає почуття відчаю. Крім того, після травми призвело до стійкої втрати працездатності його життєдіяльність обмежена, змінився звичайний спосіб життя. Його постійно переслідує головний біль, порушення сну, страх втрати свідомості, загальна слабкість, він не може приділяти достатньої уваги вихованню дітей. Наслідки перенесеної травми призвели до фізичних, фінансових та моральних страждань, психічного дискомфорту, депресії, пригніченості, відчаю, які переслідують його постійно. У зв’язку з цим просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 150000 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача позовні вимоги позивача підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити протиправну поведінку відповідача, але протиправна поведінка була допущена саме позивачем ОСОБА_1, оскільки саме в актах розслідування нещасного випадку, який з ним стався, встановлено, що дана травма була наслідком порушення ОСОБА_1 технологічного процесу під час виконання наряду. Крім того, наряд на виконання робіт був виданий з проведенням попереднього інструктажу з питань охорони праці. Щодо розміру моральної шкоди, то вважає що відшкодування моральної шкоди повинно призначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості, залежно від характеру правопорушення, ступеню провини особи, глибини фізичних та душевних страждань, що має істотне значення.

Судом встановлено, що працюючи на підприємстві відповідача, 01.03.2018р. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. Після проведення розслідування нещасного випадку відповідачем складено Акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 30.03.2018р. форми Н-1 та Акт проведення розслідування(спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії) від 30.03.2018р. форми Н-5, внаслідок чого позивач отримав 3-ю групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65% з датою переогляду 01.07.2021р., що підтверджується копіями вказаних актів, довідками огляду МСЕК (а.с.11, 12, 16-23, 24-33).

Згідно з медичною документацією, позивач стаціонарно лікувався з приводу травми з 01.03.2018р. по 13.03.2018р. та з 14.03.2018р. по 20.03.2018р., амбулаторно лікувався з 27.03.2018р. по 22.04.2018р. та з 23.05.2018р. по 14.06.2018р. з діагнозом: забій головного мозку, з лівосторонньою пірамідною недостатністю, сінкопальними станами, стійкою ацефалією, амнестичними розладами, астено-невротичним синдромом: перелам передньо-бокової стінки правої верхньої щелепної печери з посттравматичною правосторонньою невралгією другої гілки правого тройнічного нерву; забій, розтягнення м’язово-зв’язочного апарату шийного відділу хребта; забійна рана м’якої тканини верхньої губи (а.с. 7, 8, 9, 10, 13, 14).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що отримавши складну травму обличчя та хребта, позивач отримав фізичний біль, а також страждання у зв’язку з ушкодженням свого здоров’я. Лікування позивача вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину, зазнаваних позивачем душевних страждань, тривалість негативних наслідків.

Також суд враховує, що позивачу встановлена 3-я група інвалідності, враховує розмір втрати професійної працездатності та наявність, серед інших, вини позивача у нещасному випадку. Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 455000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 213,58 грн.

На підставі ч.1 ст.3 Конституції України, ст.ст.153, 2371 КЗпП України, ст.ст.23 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 141, 258-259, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, місце реєстрації: м-н «Східний», 17/85, м.Мирноград Донецької області, 85320, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: ДП «ВК Краснолиманське», м.Родинське Покровської м/р Донецької області, 85310, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32281519 про стягнення моральної шкоди у зв’язку з травмою на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 за отриману ним моральну шкоду суму 45500 (сорок п’ять тисяч п’ятсот) грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у сумі 213,58 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2018 року.

Суддя І.В.Петунін