Ухвала суду № 76926576, 27.09.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1796/17

2/703/150/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 вересня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участі

представника позивача - прокурора Грачова А.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області позовну заяву першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековерс» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, скасування державної реєстрації договору суборенди, -

встановив:

06 червня 2017 року перший заступник Смілянської місцевої прокуратури звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековерс», в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Держземагенства у Черкаській області про надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 108,1905 га в оренду від 01 грудня 2014 року №23-5503/14-14-СГ; визнати недійсним договір оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства в Черкаській області, земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:00:001:0373 площею 108,1905 га, та скасувати його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2015 року, номер запису про інше речове право 9850657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21689466; скасувати державну реєстрацію договору суборенди між ТОВ «ЕКОВЕРС» та ОСОБА_4 від 26 жовтня 2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 17128410 від 26 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32080402.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2017 року відкрито провадження за вищевказаним позовом та справу призначеного до судового розгляду.

20 жовтня 2017 року представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Клопотання обґрунтовує тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України ( в редакції 2004 року), оскільки позовні вимоги не відповідають змісту позову та переліку відповідачів по справі. Так, серед іншого прокурор просить скасувати реєстрацію договору суборенди укладеного з ТОВ «Ековерс», однак відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі», ст.79-1, 125 ЗК України, реєстрації підлягає не договір, а право, у порядку встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, незрозуміло, кого саме із відповідачів стосується наведена вимога. Так, скасування реєстрації права користування ТОВ «Ековерс» вказує, що саме таке повинно бути відповідачем по такій позовній вимозі, однак прокурор визначив товариство третьою особою.

Крім того, 19 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив надати позивачу час для усунення недоліків поданого позову шляхом винесення ухвали про залишення без руху позову першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури.

Клопотання обґрунтовує тим, що як вбачається з позовної заяви, така містить чотири вимоги немайнового характеру, однак прокурором сплачено судовий збір лише за три з таких. Крім того, прокурор, звертаючись до суду з позовом не вказав орану, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Також, як вбачається з позовної заяви, прокурор вбачає порушення інтересів держави у протиправності, на його думку, набуття права використання землі державної форми власності, що і зумовило необхідність захисту права власності держави. Однак, процесуальний закон не орган, уповноважений на розпорядження землями державної форми власності сільськогосподарського призначення, а саме ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області, на захист своїх прав як власника спірної ділянки, враховуючи і те, що у складі територіального управління Держгеокадастру діє управління контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області. За таких обставин, саме ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області мало були визначене прокурором як орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Також, із тексту позовної заяви вбачається, що позов прокурором пред’явлено до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області, при цьому позов спрямований на захист права власності держави на землі сільськогосподарського призначення, розпорядження якими на відповідній території і здійснює територіальне управління Держгеокадастру, і у випадку задоволення позову та його реального виконання, вказаний орган зможе реалізовувати повноваження щодо розпорядження землею. Разом з тим, зазначене управління є відповідачем за позовом, а не позивачем, на чию користь може бути ухвалене судове рішення. Таким чином, необхідно вчинити дії щодо уточнення правового статусу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області як учасника цивільного процесу та в інтересах кого прокурором пред’явлено позов. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено ОСОБА_4 з ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області, тобто між відповідачами. Позов прокурором пред’явлено не в інтересах зазначеного відповідача. При цьому, саме ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області є належним позивачем у справах за позовами прокуратури Черкаської області про визнання недійсним рішень про передачу у користування земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту. Крім того, позов прокурором пред’явлено на захист інтересів держави, а не в інтересах особи, тобто прокурор не був стороною договору. Вказуючи на наявність у ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області повноважень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, прокурор не долучив до матеріалів справи документів, що підтверджують підстави представництва інтересів держави у даному спорі у зв’язку із невиконанням або неналежним виконанням органом державної влади функцій у спірних правовідносинах. Прокурор помилко визначає можливість застосування реституції шляхом скасування державної реєстрації договору суборенди, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Ековерс» від 26 жовтня 2016 року, за наслідками можливого визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Прокурором визначено процесуальний статус ТОВ «Ековерс» як третьою особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а державного реєстратора прав взагалі не визначено як особу, що приймає участь у справі. При цьому, ТОВ «Ековерс» мало би виступати співвідповідачем в частині заявленої вимоги щодо скасування державної реєстрації права суборенди.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 в судовому засідання вищевказані клопотання підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Прокурор Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вищевказаних клопотань та зазначив,що відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру. Пунктом 3 позовної заяви ставиться вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства в Черкаській області, земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:00:001:0373 площею 108,1905 га, та скасування державної його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2015 року, номер запису про інше речове право 9850657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21689466. Вимога про скасування договору оренди є похідною від вимоги про визнання недійсним такого договору, в зв’язку з чим вважає, що необхідність доплачувати судовий збір відсутня. В позовній заяві зазначено, хто згідно чинного законодавства наділений повноваженнями здійснювати контроль у сфері земельних правовідносин, а також вказано, що ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області в даному випадку є відповідачем, відтак таке не може бути одразу позивачем та відповідачем. В даному випадку саме Смілянська місцева прокуратура набуває статусу позивача. Крім того, в позовній заяві наведені підстави представництва Смілянською місцевою прокуратурою держави у суді. В даному випадку порушення інтересів держави полягає у незаконного наказу та укладення незаконного договору оренди, відтак орган який наділений державою контролювати спірні правовідносини є саме порушником даних інтересів. На його думку, залучення ТОВ «Ековерс» як третьою особою відповідає вимогам законодавства, оскільки вирішення спору вплине на права та інтереси такого, однак першочергові позовні вимоги такої жодним чином не стосуються. Крім того, вважає, що державний реєстратор не може бути відповідачем за даним позовом, оскільки його рішення за таким жодним чином не вплине на його права та обов’язки.

Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековерс», в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що вищевказані особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе провести розгляд вищевказаних клопотань відповідача ОСОБА_4 та його представника без їх участі.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 та прокурора Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_6, дослідивши позовну заяву з додатками до неї, клопотання відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.9 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вищезазначену норму ЦПК України, розгляд даної справи здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.11-13 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з резолютивної частини позовної заяви, перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Держземагенства у Черкаській області про надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 108,1905 га в оренду від 01 грудня 2014 року №23-5503/14-14-СГ; визнати недійсним договір оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства в Черкаській області, земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:00:001:0373 площею 108,1905 га, та скасувати його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2015 року, номер запису про інше речове право 9850657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21689466; скасувати державну реєстрацію договору суборенди між ТОВ «ЕКОВЕРС» та ОСОБА_4 від 26 жовтня 2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 17128410 від 26 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32080402.

Враховуючи вищевикладені вимоги першого заступника Смілянської місцевої прокуратури, суд приходить до висновку, що таким заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнання незаконним та скасування наказу ОСОБА_3 управління Держземагенства у Черкаській області про надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 108,1905 га в оренду від 01 грудня 2014 року №23-5503/14-14-СГ; 2) визнання недійсним договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства в Черкаській області, земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:00:001:0373 площею 108,1905 га; 3) скасування державну реєстрацію договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства в Черкаській області, земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:00:001:0373 площею 108,1905 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2015 року, номер запису про інше речове право 9850657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21689466; 4) скасування державної реєстрації договору суборенди між ТОВ «ЕКОВЕРС» та ОСОБА_4 від 26 жовтня 2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 17128410 від 26 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32080402.

Поєднання першим заступником Смілянської місцевої прокуратури в пункті 3 резолютивної частини позовної заяви двох вимог немайнового характеру, які носять різний характер, жодним чином не звільняють такого від сплати судового збору за кожну з них окремо.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про те, що зазначені в пункті 3 резолютивної частини позовної заяви вимога про скасування договору оренди землі є похідною від вимоги про визнання недійсним такого договору, оскільки Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674 – VI не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за позовну вимогу, яка є похідною від основної вимоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674 - VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674 - VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674 - VI за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розміри прожиткового мінімуму на 2017 рік визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674 – VI, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи, що першим заступником Смілянської місцевої прокуратури заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, відтак таким мав бути сплачено судовий збір у сумі 6400 гривень (4 позовні вимоги помножити на 1600 гривень – один прожитковий мінімум для працездатних осіб).

Як вбачається з платіжного доручення №872 від 01 червня 2017 року, яке є додатком до позовної заяви першого заступника Смілянської місцевої прокуратури, таким за подачу позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 4800 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що першим заступником Смілянської місцевої прокуратури при подачі вищевказаної позовної заяви до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області не в повній мірі сплачено судовий збір, а саме недоплачено 1600 гривень судового збору за одну з позовних вимог немайнового характеру.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.3 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення з позовною заявою) у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Станом на момент подачі позову стаття 45 ЦПК України визначала, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до беззаперечного висновку, що прокурор, як посадова особа державного органу, має право звертатися до суду виключно в інтересах держави та з метою захисту інтересів такого, та у жодному разі не з приводу будь-яких особистих інтересів.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви першого заступника Смілянської місцевої прокуратури, таким не зазначено, що ним подано позовну заяву саме в інтересах держави чи будь-якого державного органу та для захисту таких, що виключає його звернення до суду як посадової особи державного органу, а саме першого заступника Смілянської місцевої прокуратури.

Посилання першого заступника Смілянської місцевої прокуратури в своїй позовній заяві на норми законодавства, які надають повноваження прокурору звертатися з позовною заявою в інтересах держави до суду, жодним чином не свідчать про подачу ним вищевказаної позовної заяви саме в інтересах держави.

Крім того, доводи першого заступника Смілянської місцевої прокуратури у свої позовній заяві про відсутність органу, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності, що є підставою для звернення з позовом саме прокуратури, не відповідають дійсності

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно ст.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, зі змінами, які були внесені постановою Кабінету Міністрів №482 від 22 липня 2016 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Аналогічні положення містяться і у чинному Положенні про ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженому наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 №308, відповідно до п.30 якого цей орган здійснює державний нагляд (контроль) за:

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, користування, в тому числі оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичним та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації прав на землю.

Крім того, згідно ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VІ, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, відповідач ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області області, як правонаступник ОСОБА_3 управління Держземагенства у Черкаській області, має самостійне право на звернення до суду відповідно до вищевказаних норм з позовними вимогами, які зазначені у позовній заяві першого заступника Смілянської місцевої прокуратури.

Враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві (заяві) необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99).

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.23 до ч.2 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Враховуючи, що ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області має самостійне право на звернення до суду з позовними вимогами, які зазначені у позовній заяві першого заступника Смілянської місцевої прокуратури, відтак останнім має бути обґрунтоване представництво такого в суді.

Разом з тим, позовна заява першого заступника Смілянської місцевої прокуратури та додатки до неї не місять жодного доказу невиконання або неналежного виконання уповноваженим органом, яким являється ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області, своїх обов’язків щодо дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, користування, в тому числі оренду.

При цьому, позовна заява першого заступника Смілянської місцевої прокуратури та додатки до неї не місять доказів повідомлення ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області про представництво інтересів держави до звернення до суду з позовом.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV,суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пунктах 30-33 рішення у справі "Менчинська проти Росії", пункті 53 рішення у справі "Мартіні проти Франції", висловлював правову позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді цивільного спору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згдіно ч.3 та ч.4 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи зазначені норми, суд вважає, що зазначення у позовній заяві першого заступника Смілянської місцевої прокуратури Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековерс» як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, а також не залучення державного реєстратора прав, жодним чином не можуть бути недоліками позовної заяви, при цьому статус ТОВ «Ековерс» у справі може бути змінений, а державний реєстратор прав може бути залучений до участі у справі, до початку розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до беззаперечного висновку, що після відкриття провадження за позовною заявою першого заступника Смілянської місцевої прокуратури, така без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу.

постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви першого заступника Смілянської місцевої прокуратури без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, –

ухвалив:

Позовну заяву першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековерс» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, скасування державної реєстрації договору суборенди - залишити без руху.

Надати позивачу п’ятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що якщо у зазначений строк він не усуне недоліки позовної заяви, така буде вважатись неподаною і буде повернута без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Опалинська О.П.