Рішення № 76926477, 02.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7014/18

провадження № 2/711/2069/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Василенко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.08.2018 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Азот» (далі Відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, вказавши, що він в період з 26.06.2009 року по 19.07.2017 рік працював на різних посадах у ПАТ «Азот».

На день звільнення відповідачем не було виплачено йому в повному обсязі заробітну плату. На час звернення до суду з даним позовом ПАТ «Азот» не виплатило йому заборгованість із заробітної плати.

А тому просив стягнути з ПАТ «Азот» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.07.2017 року по 21.08.2018 року в сумі 71242,20 гривень.

Ухвалою від 22.08.2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Азот» прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі.

Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

У відзиві від 11.09.2018 року ПАТ «Азот» позов ОСОБА_1, не визнало повністю. При цьому посилалося на те, що невиплата належних позивачу сум при звільненні сталась не з вини ПАТ «Азот», а через відсутність об’єктивної можливості здійснити таку виплату. Просили врахувати, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить 9395,64 гривень, а тому з урахуванням співмірності вважають, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку має бути суттєво зменшеним. Крім того у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які ПАТ «Азот» повинен буде сплатити до бюджету. З урахуванням викладеного ПАТ «Азот» просило повністю відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 у строк визначений судом заперечення на відзив ПАТ «Азот» не подав.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст. 279 ЦПК України..

Суд вивчивши заяви сторін по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до трудової книжки (а.с. 6) ОСОБА_1 з 26.06.2009 року працював на різних посадах в ПАТ «Азот». Наказом від 17.07.2017 року ОСОБА_1 було звільнено 19.07.2017 року на підставі ст. 38 КЗпП України – за власним бажанням.

Відповідно до довідки ПАТ «Азот» від 09.08.2018 року № 442 (а.с. 7), - станом на 06.08.2018 року заборгованість ПАТ «Азот» по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає 9395,64 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ПАТ «Азот» не заперечувало наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1

Виходячи з правової позиції ВСУ, висловленої в постанові від 13.03.2017 року у справі №6-259цс17, - у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за вест час затримки по день фактичного розрахунку. А тому суд не приймає до уваги заперечення ПАТ «Азот» щодо зменшення суми середнього заробітку входячи із співмірності суми боргу та позовних вимог ОСОБА_1

Обчислення строку заборгованості по виплаті нарахованої на день звільнення заробітної плати слід відраховувати починаючи з наступного після звільнення дня, а не з дня звільнення, як це вказує ОСОБА_1

У позові ОСОБА_1 наведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом по 21.08.2018 (день звернення з позовом до суду).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року (наступний день після звільнення) по 21.08.2018 року (день звернення з позовом до суду) суд виходить з наступного

Відповідно до довідки ПАТ «Азот» №441 від 09.08.2018 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 263,86 гривень (а.с. 8).

За період з 20.07.2017 по 21.08.2018 пройшло 271 робочих днів, а саме липень 2017 року – 7 робочих днів; серпень 2017 року – 22 робочих днів; вересень 2017 року – 21 робочих днів; жовтень 2017 року – 21 робочих днів; листопад 2017 року – 22 робочих днів; грудень 2017 –20 робочих днів; січень 2018 року – 21 робочих днів; лютий 2018 року – 20 робочих днів; березень 2018 року – 21 робочих днів; квітень 2018 року – 20 робочих днів; травень 2018 року – 20 робочих днів; червень 2018 року – 20 робочих днів; липень 2018 року – 22 робочих днів; серпень 2018 року – 14 робочих днів.

При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п’ятиденного робочого тижня ОСОБА_1 та даних викладених у ОСОБА_2 України від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» та Роз’ясненні ОСОБА_2 України з розрахунку норм тривалості робочого часу на 2018 рік.

Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року по 21.08.2018 року становить 71506,06 гривень (із розрахунку 263,86 грн. х 271 день).

У позові ОСОБА_1 наведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом по 21.08.2018 року в сумі 71242,20 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин до стягнення з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року по 21.08.2018 року в сумі 71242,20 гривень (в межах заявлених позовних вимог).

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 263,86 грн. визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов’язкових платежів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року по 21.08.2018 року в сумі 71242,20 гривень на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути із відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 712,42 гривень, що підтверджується квитанцією від 21.08.2018 року (а.с. 1). А тому до стягнення з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає 712,42 гривень понесених судових витрат.

На підставі ст. 47, 117 КЗпП України, керуючись ст. 12-13, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» (ідентифікаційний код юридичної особи 00203826, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання – Черкаська область, Черкаський район, село Вергуни, вулиця Свято-Троїцька, 111, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року по 21.08.2018 року в сумі 71242 (сімдесят одна тисяча двісті сорок дві) гривні 20 копійок з відрахуванням при виплаті податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України, а також 712 (сімсот дванадцять) гривень 42 копійки понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкас. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_3