
Справа № 629/4440/18
Номер провадження 1-кп/629/444/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001287 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Царедарівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальну освітою, вдівця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Кривича І.В.,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -
в с т а н о в и в:
У невстановлений в ході судового розгляду час, за невстановлених в ході судового розгляду обставин, у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне вирощування рослин коноплі, які виросли у нього на городі, за адресою: АДРЕСА_2.
Діючи з цією метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 впродовж весни - літа 2018 року, здійснював полив та прополювання вказаних рослин коноплі.
Так, 13 липня 2018 року в період часу з 19-52 години до 20-09 години на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції проведено обшук, в ході якого на городі вказаного домоволодіння, було виявлено та вилучено 131 (сто тридцять один) кущ рослин, які згідно висновку експерта № 1871 від 27.07.2018 року є рослинами роду коноплі, загальною масою 5100 грам, які віднесені до рослин, що містять психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме маючи умисел на незаконне вирощування рослин коноплі, які виросли у нього на городі, за адресою: АДРЕСА_2 він впродовж весни - літа 2018 року, здійснював полив та прополювання вказаних рослин коноплі. 13 липня 2018 року при проведенні працівниками поліції обшуку, в ході якого на городі було виявлено та вилучено 131 (сто тридцять один) кущ рослин.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 310 КК України, незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з 2002 року перебував на обліку лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю із шкідливими наслідками, знятий з покращенням в 2003 році, має середню спеціальну освіту, вдівець, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально позитивно.
Обвинувачений ОСОБА_1 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.
Оцінка виявила середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільно застосувати наступні заходи: контроль за поведінкою та місцем проживання особи; застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч.2 ст. 310 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду не обирався.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та піддати його покаранню у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за спеціальною дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1871 від 27.07.2018 в розмірі 858 гривень (код доходів 24060300, р/р 31419544020005, код отримувача ЄДРПОУ 37999680, МФО 899998, УК Слобідськ/мХар/Слобідськи/24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)).
Речовий доказ по справі:
- експертний картонний коробок, опечатаний біркою № 1871 з рослинами коноплі масою 5100 грам, загальною кількістю 131 штуки, який відповідно до квитанції № 7592 від 09.08.2018 року, знаходиться на зберіганні на складі зберігання речових доказів УМЗ ГУНП в Харківській області - знищити, як такий, що не представляє цінності.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя Н.А. Смірнова
Судове рішення № 76925546, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 04.10.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/4440/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: