Рішення № 76925297, 25.09.2018, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/331/18

Провадження № 2/747/228/18

РІШЕННЯ

іменем України

25.09.2018 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5», третя особа – Талалаївський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи на стороні відповідача про зняття арешту з нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку загальною площею 77,7 кв.м по вул. Фрунзе, 59 в смт. Талалаївка. На початку 2018 року позивач звернулась до нотаріуса з приводу оформлення договору купівлі-продажу належного їй будинку, де дізналась, що на все її майно накладено арешт Талалаївським РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області. Звернувшись до відділу ДВС позивач дізналась, що 06.10.2009 року Талалаївським районним судом винесено рішення, яким з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_7 стягнуто в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору, укладеному між ОСОБА_6 та ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» (правонаступник ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5») та судові витрати. 25.11.2011 р. Талалаївським РВ ДВС було відкрито виконавче провадження № 30039643 на підставі виконавчого листа від 09.11.2011 року № 2-184/09, виданого Талалаївським районним судом, про що було винесено відповідну постанову. 21.05.2013 року старшого державним виконавцем Талалаївського РВ ДВС ОСОБА_5 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. До Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 22.05.2013 року за № 2487590 було внесено інформацію про обтяження у виді арешту всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 на підставі зазначеної постанови старшого держаного виконавця. 08.04.2014 року начальником Талалаївського РВ ДВС ОСОБА_8 виконавчий документ направлений за належністю до іншого відділу ДВС. Згідно довідки від 20.02.2018 року, виданої ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» станом на 20.02.2018 року заборгованість за рішенням Талалаївського районного суду по справі № 2-184/2009 погашена в повному обсязі, рішення суду виконано. При цьому ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» 20.02.2018 року звертався до Талалаївського РВ ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження та скасування арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_3 ОСОБА_5 поскільки на виконані у відділ виконавчий документ не перебуває, тому відділ не має змоги зняти арешт з майна боржника. При зверненні до виконавчої служби за місцем проживання боржника – до Обухівського міськрайонного відділу ДВС – було встановлено, що на виконанні у даному відділі виконавче провадження відносно ОСОБА_3 не надходило та не перебуває. Відсутність у відділах ДВС виконавчого провадження, згідно якого було накладено арешт на майно ОСОБА_3 позбавляє її можливості звернутися з клопотанням до виконавчої служби з клопотанням про його зняття для подальшого вільного розпорядження.

Тому позивач просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити, поскільки борг перед банком сплачено в повному обсязі добровільно, виконавче провадження невідомо де знаходиться, а на майно позивача накладений арешт і через органи ДВС його неможливо зняти і дана обставина порушує право позивача, як власника майна, на вільне володіння, користування і розпорядження належним позивачу майном.

Представник третьої особи - Талалаївського районного відділу ДВС ОСОБА_2 - позов визнав і суд показав, що виконавче провадження відносно ОСОБА_3 на виконанні у відділі ДВС не перебуває, і тому неможливо зняти арешт, який був накладений у 2013 році. Зазначене провадження 08.04.2014 року було надіслано за належністю, але у реєстрі відправлення не заначено куди саме. Чому так сталось, він пояснити не може, тому що в той час у відділі він не працював.

Представник відповідача – публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» - в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є поштова розписка про вручення відповідачу виклику на підготовче та на судове засідання та копії позовної заяви. Тому суд приходить до висновку, що відповідач – ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» - вважається належним чином повідомленим, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд, за згодою учасників справи ухвалив провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.05.2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Талалаївського районного управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по ВП № 30039643. Зазначена постанова винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-184/09 від 19.10.2011 року, виданого Талалаївським районним судом про стягення солідарно з ОСОБА_6 на користь ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» 11176,06 грн. боргу по кредитному договору від 21 лютого 2007 року, 111,76 грн. в повернення судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, всього 11407,82 грн. Поскільки виконавчий документ не виконано у строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання рішення, заборгованість станом на 21.05.2013 року складає 5632, 25 грн., тому старший державний виконавець наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_6 у межах суми стягення 5632, 25 грн. та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с.113). В Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний Реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_3 22 травня 2013 року було внесено запис про обтяження – арешт майна - на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по ВП № 30039643 від 21.05.2013 року, виданої старшим державним виконавцем відділу ДВС Талалаївського районного управління юстиції ОСОБА_5 (а.с.80-84). Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16.02.2018 року до державного реєстру внесено реєстраційний актовий запис про шлюб від 22 червня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_9 (а.с.85-86). Згідно копії довідки від 20 лютого 2018 року, виданої ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5», рішенням Талалаївського районного суду від 06.10.2009 року по справі № 2-184/09 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору № 014/0954/54462 і судових витрат. Станом на 20.02.2018 року заборгованість за рішенням Талалаївського айонного суду погашена в повному обсязі, рішення суду виконано (а.с.89). Згідно копії заяви представника ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» від 20.02.2018 року до Талалаївського районного відділу ДВС, в зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом № 2-184/09, виданого Талалаївським районним судом вони просять закінчити виконавче провадження з проведення усіх необхідних дій у зв’язку із закінченням виконавчого провадження та скасувати арешт, накладений на майно боржника (а.с.90). Згідно повідомлення в.о. начальника Талалаївського районного відділу ДВС станом на 28.02.2018 року виконавчий документ, боржником за яким є ОСОБА_6, на виконанні у відділі не перебуває (а.с.91). Згідно копії повідомлення заступника начальника Обухівського міськрайонного відділу ДВС від 18.04.2018 року в Обухівському міськрайонному відділі на примусовому виконанні виконавчі документи щодо ОСОБА_3 про стягення боргу на корить ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5», видані Талалаївським районним судом Чернігівської області на виконання до відділу не надходили та не перебувають (а.с.92).

З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦПК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як встановлено в судовому засіданні виконавче провадження відносно ОСОБА_3 не перебуває на виконанні ні у відділі ДВС за місцезнаходженням майна, ні у відділі ДВС по місцю проживання боржника. Крім того, в судовому засіданні також встановлено, що борг по виконавчому листу боржником погашено в повному обсязі. Але відсутність на виконані в органах ДВС виконавчого листа унеможливлює знання арешту безпосередньо державним виконавцем. Водночас, позивач позбавлена можливості користуватися своїм майном на власний розсуд у зв’язку з тим, що на майно накладено арешт постановою державного виконавця.

Зважаючи на встановлені обставини справи, та ту обставину, що відповідачем заперечень проти позову не надано, питання про зняття арешту з майна позивача не вирішено відповідачем самостійно, продовження арешту майна перешкоджає реалізації майнових прав, суд вважає за необхідне задовольнити поданий позов про зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5», третя особа – Талалаївський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про зняття арешту з нерухомого майна – задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, накладений 21 травня 2013 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Талалаївського районного управління юстиції ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 30039643 від 21.05.2013 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Л.В.Тіщенко