Рішення № 76924842, 28.09.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1505/18

№ 2/688/632/18

Рішення

Іменем України

28 вересня 2018 року м. Шепетівка.

Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Босюка В.А.,

при секретарі – Кулеші Л.М.,

з участю позивача, його представника – адвоката ОСОБА_1,

відповідача, її представника — ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 31.03.2018 року звернувся до місцевого відділу поліції із заявою, в якій зазначив, що 30.03.2018 року близько 13-ої години ОСОБА_5, ображаючи його матом, принижуючи його походження (як уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1), вказуючи на його онкохворобу, намагалась видряпати очі та плювалась. Причиною її поведінки була реакція на його намагання розвернути бетонну глибу, яка заважала проходу по дорозі. Після цього ОСОБА_4 повідомила його знайомій, сусідам, що він її побив. Про вказане також дізналась його дружина та дочка. В подальшому ОСОБА_4 розповідала про її побиття для інших осіб, які запитували у його дочки про здоров'я ОСОБА_4 Вважає, що вказаними неправомірними діями, які виразились у поширенні відомостей про скоєння ним відносно ОСОБА_4 злочину, остання принизила його честь та гідність, а також заподіяла моральну шкоду, яка виразилась в моральних стражданнях та переживаннях. В зв'язку з наведеним, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати, що поширені ОСОБА_4 відомості про вчинення ним злочину, а саме її побиття, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та заборонити відповідачу поширювати недостовірну інформацію про вчинення ним злочину — побиття ОСОБА_4, стягнувши на його користь 9000грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач та її представник позов не визнали. Відповідач пояснила, що 30.03.2018 року близько 13-ої години побачила, як ОСОБА_3 тягнув камінь біля її двору, в зв'язку з чим підійшла до нього і запитала навіщо він це робить. У відповідь на її запитання ОСОБА_3 штовхнув її в груди, від чого вона впала на бетонне покриття, після чого він став бити її рукою по голові, а коли закривала руками обличчя, то ОСОБА_3 вдарив її ногою в тулуб. В результаті втручання її внуки конфлікт було припинено. Про її побиття ОСОБА_3 розповіла сусідам, знайомим, повідомила про злочин у поліцію. Позов не визнає, оскільки факт її побиття ОСОБА_3 мав місце, а поширена нею інформація є правдивою, відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить в позові відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3, ч.4 ст. 32 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтями 297, 299 ЦК України передбачено право кожного на повагу до його гідності та честі, їх недоторканість та недоторканості своєї ділової репутації, право судового захисту таких прав.

Відповідно до вимог ст. 277 ч.ч.1, 3, 4 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недоствірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Судом встановлено, що старшим слідчим СВ Шепетівського ВП ОСОБА_6 31.03.2018 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018240270000350 про те, що 30.03.2018 року близько 13-00год. ОСОБА_3, перебуваючи на подвір'ї будинку по провулку Сергія Оврашка, 15 в м. Шепетіівка, на грунті неприязних відносин, умисно спиричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4, яку визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. Згідно висновку судово-медичної експертизи №148 від 16.04.2018 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, та два синці на задній поверхні лівого передпліччя, синця на передній поверхні грудної клітки в ділянці тіла грудини, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. 25.07.2018 року кримінальне провадження перекваліфіковано на ч. 2 ст. 125 КК України. Вказані обставини підтверджуються повідомленням по кримінальному провадженні №12018240270000350 від 31.03.2018 року.

Допитані судом свідки з боку позивача його дружина ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8, ОСОБА_9, пояснили, що 30.03.2018 року приблизно о 13-ій годині ОСОБА_4 казала їм, що її побив ОСОБА_3, при цьому показувала почервоніння на своїх руках. Свідок ОСОБА_9, крім того, пояснив, що ОСОБА_3, заперечуючи побиття ОСОБА_4, вказував, що держав останню за руки і не міг від себе відпихнути.

Свідок з боку відповідача ОСОБА_10 пояснила, що 30.03.2018 року близько 13-ої години побачила як біля двору ОСОБА_3 бив її бабу ОСОБА_4 в результаті її втручання, ОСОБА_3 припинив побиття та втік до себе додому.

З роз'яснень, даних в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим

благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації, що слідує з роз'яснень п. 16 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України.

Аналізуючи наведені докази суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, будучи побита ОСОБА_3, повідомила про скоєний останнім відносно неї злочин у правохоронні органи, діючи відновідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу України з метою захисту свого, як потерпілої права. На підставі її повідомлення зареєстровано та розслідується кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 КК України, в якому її визнано потерпілою.

Таким чином суд визнає поширену відповідачем серед сусідів та знайомих інформацію про її побиття ОСОБА_3 відповідаючою дійсності, а сам факт звернення останньої до правоохоронних органів з повідомленням про скоєння відносно неї злочину ОСОБА_3 таким, що направлений на захист своїх прав, як потерпілої.

За наведеним обставин підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди — відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: 30400, м. Шепетівка, провул. С.Оврашка, 17 Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: 30400, м. Шепетівка, провул. С.Оврашка, 15 Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне рішення складене 03 жовтня 2018 року.

Головуючий: Босюк В.А.