Рішення № 76923157, 28.09.2018, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/2645/18

Провадження № 2-а/661/59/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

28 вересня 2018 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді -Чирського Г.М., при секретарі - Шевченко Ю.М.,

за участю: представника позивача -Головко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області дистанційно в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області) Лепської А.В. від 11.06.2018 по виконавчому провадженню № 56083500 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУ ПФУ в Херсонській області) виконавчого збору у розмірі 14 892,00 гривень. В обґрунтування позовним вимог зазначивши про те, що постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.12.2017 по справі № 661/3587/17 виконано в добровільному порядку ще до відкриття виконавчого провадження № 56083500, різницю між розміром пенсії, нарахованої за рішенням суду та розміром пенсії, що фактично виплачена ОСОБА_3 загальною сумою 4778,22 грн. нараховано на додаткову відомість виплати пенсії 06.03.2018 року та виплачено платіжним дорученням, про що Головним управлінням направлено інформацію до ВПВР УДВС ГТУЮ в Херсонській області листом від 25.04.2018 № 4690/0316 та листом від 28.03.2018 р. стягувану ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. При цьому вважає, що позивачем рішення суду фактично виконано у добровільному ще до відкриття виконавчого провадження, а постанова державного виконавця про накладення на Управління штрафу за невиконання рішення суду винесена із порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. Крім того, зауважила, що виплата перерахованої пенсії здійснюється за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, у зв'язку з чим фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення , можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення та у відповідності до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби , та деяким іншим категоріям осіб».

Представник відповідача в судове засідання, не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини свої неявки суд не повідомив. Відзив на позов до суду надійшов 23.08.2018 року.

З відзиву вбачається що, після відкриття виконавчого провадження з виконавчого листа № 661/3587/17 від 15.03.2018, 02.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вих. № 4358, яку направлено боржнику до виконання, стягувачу - до відома. Зазначену постанову боржником отримано 10.04.2018 року. 02.05.2018 року за вх. № 3929 на адресу відділу надійшов лист від 25.04.2018 за вих. № 4690/03-16 ГУ ПФУ в Херсонській області про те, що ОСОБА_3 проведено перерахунок та здійснено виплату пенсії з 01.01.2016 року, різницю в пенсії по перерахунку загальною сумою 4778,22 грн. нараховано та виплачено відомістю від 03.03.2018 року. Загальний розмір пенсії після перерахунку складає 6346,50 грн.. Також в листі зазначено, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою встановлено порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії. Сума 38158,32 грн. перерахованої пенсії для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 794,97 грн.; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 1589,93 грн. З урахуванням зазначеного, вважає, що боржником не було проведено виплату не отриманої суми пенсії в повному обсязі, у зв'язку з чим 11.06.2018 р. ухвалено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження».

Станом на 11.06.2018 рішення суду боржником не виконано, тому державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 10200 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ в Херсонській області перебуває виконавче провадження ВП №56083500 з виконання виконавчого листа № 661/3587/17, виданого Новокаховським міським судом Херсонської області 15.03.2018 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 року відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та здійснити виплату не отриманої суми пенсії..

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2018, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 661/3587/17 від 15.03.2018, ГУ ПФУ в Херсонській області отримано 10.04.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Боржнику визначено виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2018, ГУ ПФУ в Херсонській області на адресу УДВС ГТУЮ в Херсонській області 25.04.2018 за вих. № 4690/03-16 направлено відповідь щодо виконання постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.12.2017 року, у якій зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» головним управлінням, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 19/220 від 20.03.2018, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та здійснено виплату не отриманої суми пенсії, загальний розмір якої після перерахунку складає 6346,50 грн. Різницю в пенсії по перерахунку загальною сумою 4778,22 грн. нараховано та виплачено відомістю від 06.03.2018 року. Також, у відповідності до зазначеної вище постанови, якою встановлено порядок та механізм масового перерахунку пенсії відповідної категорії осіб, сума 38158,32 грн. перерахованої пенсії для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 794,97 грн.; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 1589,93 грн..

У зв'язку із викладеним, Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області просило закінчити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням до відкриття виконавчого провадження № 56083500. 11.06.2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Лепською А.В. винесена постанова про стягнення з ГУ ПФУ в Херсонській області стягнення виконавчого збору у 14892, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З аналізу зазначеної норми закону вбачається, що зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язком державного виконавця.

Згідно частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Конкретний розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника-юридичної особи при виконанні рішення немайнового характеру, визначений частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII - чотири мінімальні розміри заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами державного виконавця від 14 лютого 2017 року та від 11 травня 2017 року відкрито виконавчі провадження ВП №53409114 та ВП №53898642 відповідно, з одночасним зазначенням у них про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірах установлених статтею 27 Закону №1404-VIII.

За змістом статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно п. 2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Інструкція) витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Доводи позивача про наявність визначених частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII підстав, які забороняють (виключають) стягнення виконавчого збору є помилковими, позаяк перерахунок пенсії ОСОБА_3 (боржника у виконавчому провадженні) фактично здійснено після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 02.04.2018 р. у справі №661\3587\17.

Судячи зі змісту цього судового рішення (резолютивної частини), позивача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Судове рішення, на виконання якого видано виконавчий лист у справі №661\3587\17, зобов'язального характеру, тому підстав для несплати виконавчого збору з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII, у цьому випадку немає.

Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

З огляду на викладене, посилання представника позивача на відсутність відповідного бюджетного асигнування, як на доказ поважності причин невиконання рішення суду, в частині виплати ОСОБА_3 перерахованої пенсії є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт повного виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області, зокрема в частині виплати ОСОБА_3

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час розгляду справи вимоги виконавчого документа від 15.03.2018 року у справі № 661/3587/17 в повному обсязі не виконано з вини позивача, який є державним органом, внаслідок чого право на перерахунок пенсії ОСОБА_3 є абсолютним та не може бути обмеженим будь-яким строком, в силу ч.3 ст.51 Закону №2262-XІІ.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем належними доказами не підтверджено правомірність своїх вимог та не доведено неправомірність дій державного виконавця, .

Згідно положень ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.9, 10, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-245, 250 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2018 року.

Суддя Г. М. Чирський