Рішення № 76921286, 24.09.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.09.2018 Справа № 154/1771/17

Провадження №2/554/901/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого-судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 : ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів, розірвання публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в липні 2017 року звернулася до суду з зазначеним позовом до ТОВ «Нова Пошта», в якому просить розірвати договір про надання послуг з організації перевезення відправлень; стягнути з ТОВ «Нова Пошта» в рахунок відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди в сумі 2200 гривень та моральної шкоди в сумі 50000 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що 17.03.2017 року вона передала ТОВ «Нова Пошта» для відправлення по експрес-накладній №5900044488938 вантаж, вагою 48 кг, оголошеною вартістю 2200 гривень, з описом відправлення - меблі з м.Володимир-Волинський відділення №1 в м.Вишневе для ОСОБА_4. При додатковому пакуванні вантажу, який був у заводській упаковці, він був оглянутий, сфотографований представником відповідача та доупакований належним чином. По прибуттю за призначенням вантаж був пошкоджений, про що позивачу повідомила ОСОБА_4, був складений відповідний акт та відмова від вантажу.

Після відмови отримувача від вантажу він повернувся до позивача, де ОСОБА_1 з представником відповідача оглянули його та зафіксували пошкодження, оформила претензію по пошкодженому товару для відшкодування збитків. Після тривалого мовчання відповідач відмовив позивачу у відшкодуванні належних витрат за пошкодження та знищення її майна.

Посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні прав, наданих споживачам, позивач просить стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 гривень.

Ухвалою суду від 11.01.2018 року зазначену цивільну справу було прийнято до провадження, вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем 28.02.2018 року подані заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, вказала на те, що вона відправляла дерев’яний стіл, заплатила за упаковку та перевезення вантажу 216 гривень, вантаж працівники відповідача розпаковували, оглядали та додатково упакували.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив позов задовольнити повністю, пояснив, що позивач не могла вносити зміни в акт від 24.03.2017 року; вона платила за упаковку; по кутах, де пінопласту не було – потертості вантажу.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що місця пошкодження упаковки не збігаються з місцями пошкодження вантажу; в акті від 24.03.2017 року є підпис позивача та відмова від відправлення. Вантаж був в заводській упаковці, було обшито дерев’яним обрешетуванням, упакований пінопластом та скотчем.

Заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно експрес-накладної №5900044488938 від 17.03.2017 року ОСОБА_1 передала ТОВ «Нова пошта» у м.Володимир-Волинський відділення №1 для відправлення вантаж до м.Вишневе ОСОБА_4, вагою 48 кг, з оголошеною вартістю відправлення 2200 гривень, повний опис відправлення: меблі, додаткова послуга: грошовий переказ на суму 2200 гривень (а.с. 20).

Тобто, між ОСОБА_1 та ТОВ «Нова пошта» було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг.

Вказаний вантаж 21.03.2017 року було доставлено до відділення в м.Вишневе, де одержувач оглянула його у приміщенні відділення у присутності представників перевізника та відмовилася від прийняття, вказавши, що товар має незначні потертості.

Зазначене підтверджується актом приймання-передачі від 21.03.2017 року, згідно якого - стан вмісту відправлення : стіл кухонний має незначні потертості (а.с.18).

Згідно акту приймання-передачі від 24.03.2017 року, складеного замовником та представником перевізника (а.с.19), стан додаткової упаковки всередині : розірвана; стан вмісту відправлення: по кутам стільниці трикутні незначні потертості та царапини.

24.03.2017 року та 18.05.2017 року ОСОБА_1 надсилала претензію та заяву на адресу ТОВ «Нова пошта» про відшкодування їй збитків в сумі 2200 гривень (а.с.,а.с.15,16).

26.05.2017 року за вих. № НОМЕР_1 «Нова Пошта» надано ОСОБА_1 відповідь на претензію та відмовлено у задоволенні, оскільки при отриманні вантажу по товарно-транспортній накладній №5900044488938 від 17.03.2017 року між отримувачем та представником ТОВ «Нова Пошта» було складено акт приймання-передачі від 21.03.2017 року, та в зазначеному акті не було зафіксовано жодних пошкоджень пакування вантажу.

Позивач посилається у своїх вимогах на те, що саме з вини перевізника було пошкоджено її майно, яке перед відправленням оглядалося працівниками, додатково упаковувалось, але в місцях де не було пінопласту стіл зазнав потертостей і царапин.

Відповідач наголошує на тому, що дійсно при отриманні вантажу було зафіксовано в акті, складеному 24.03.2017 року, пошкодження майна, але пошкодження пакування та цих потертостей не співпадає.

Суд вважає доводи позивача в частині стягнення матеріальної шкоди слушними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або зобов'язання надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч.1 ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.

Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно із ч.3 ст. 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Нормами ч.4 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Суд вважає, що наявність розірваної упаковки вантажу зі слідами фізичного руйнуючого впливу встановлює наявність вини перевізника та свідчить про виникнення пошкоджень під час перевезення вантажу та у межах відповідальності перевізника.

Також, відповідачем не спростовано факт замовлення позивачем послуги з пакування вантажу, здійсненого виконавцем - відповідачем по справі, вартість якої включена до сплачених позивачем 216 гривень при відправці меблів (а.с.20).

Згідно акту-передачі від 21.03.2017 року, вид упаковки: коробка заводська. Обрешетування. Листовий пінопласт всередині коробки.

Відповідно акту приймання-передачі, складеного 24.03.2017 року, підтверджено пошкодження внутрішньої упаковки та самої стільниці.

При цьому, посилання відповідача на те, що пошкодження упаковки та відправлення не збігаються, суд вважає безпідставними, оскільки жоден із складених актів не дає чіткого опису ушкоджень та їх місце розташування.

Згідно п.п.5.2, 5.3 і 7.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997р., вид упаковки має відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам. Відповідальність за відсутність спеціального маркування та наслідки покладаються на замовника.

За вимогами п.5.9. даних Правил,промислові товари для перевезення упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м'яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони).

Отже, здавши ТОВ «Нова Пошта» для пакування вантаж, який підлягав транспортуванню, ОСОБА_1 замовила послугу, оплативши її та сподіваючись на належне її виконання з тим, щоб не допустити пошкодження столу та доставити його в первісному стані одержувачу.

Однак, відповідач неналежно виконав послугу з пакування, не дотримався вимог наведених Правил та не здійснив забезпечення повного збереження вантажу.

Таким чином, зважаючи на доведеність переданняОСОБА_1 для упаковки та подальшого транспортування відповідачу вантажу - столу, що був переданий в неушкодженому стані, однак надійшов до відділення ТОВ «Нова Пошта» в м.Вишневе з пошкодженнями, суд приходить до висновку про наявність вини перевізника у спричиненні шкоди позивачу.

Зважаючи на оцінену позивачем вартість вантажу у 2200 гривень, з відповідача підлягає стягненню вказана сума.

Разом з тим, суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 пророзірвання договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, оскільки дані вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

У відповідності з вимогами ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, оскільки позивачем не надано доказів та судом не встановленні факти заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди діями чи бездіяльністю ТОВ «Нова Пошта».

Також, матеріали справи не містять доказів того, що укладений між сторонами цивільно-правовий договір (перевезення) містить умови про відшкодування моральної шкоди. Відсутні докази в обґрунтування причин її виникнення, оскільки позивачем не вказано в чому полягає ця шкода, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди. Таким чином, у позивача у справі не виникло право на відшкодування моральної шкоди, вимоги про відшкодування моральної шкоди безпідставні, оскільки суперечать вимогам п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ТОВ "Нова Пошта" підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 551,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.908,909,924 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», місцезнаходження: 36039 вул.Європейська,57, м.Полтава, код ЄДРПОУ 31316718, про захист прав споживачів, розірвання публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», місцезнаходження: 36039 вул.Європейська,57, м.Полтава, код ЄДРПОУ 31316718, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 2200 гривень, та повернення судових витрат в сумі 551,20 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2018 року.

Суддя: А.М.Чуванова