Рішення № 76920448, 02.10.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4458/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

02 жовтня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі головуючого - судді Самсонової О.А., при секретарі - Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В позові послався на те, що ОСОБА_1 25 січня 2018 року спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого склерального поранення правого ока. Внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфософського з 25 січня по 07 лютого 2018 року протягом 13 ліжко-днів. Згідно довідки, наданої Полтавською обласною клінічною лікарнею імені М.В.Скліфософського, вартість лікування потерпілого склала 7034 грн. 11 коп.

Тому просив стягнути з ОСОБА_1, а у разі недостатності у нього майна для відшкодування шкоди, - з ОСОБА_2 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 7034 грн. 11 коп.

Ухвалою судді від 14 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідачі з клопотаннями про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався, відзиву або заперечень проти позову не подавали.

З клопотаннями сторони суду не звертались.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави перебувала справа №552/2268/18 за кримінальним провадженням №12018170020000225 від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 25 січня 2018 року близько 12 год. 10 хв., перебуваючи на уроці інформатики в лабораторії комп'ютерної техніки (комп'ютерна майстерня №2) в будівлі навчального корпусу ДНЗ «Полтавський політехнічний ліцей» м. Полтава, пров. Заячий, 1 разом із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який сидів поруч з ним, почав з останнім порушувати навчальну дисципліну, що виразилося у триманні один одного за руки, намаганні їх вивільнити. ОСОБА_1, недбало ставлячись до настання від своїх дій суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди ОСОБА_3, які повинен був та міг передбачити, оскільки в лівій руці тримав кулькову ручку, користуючись тим, що вивільнив ліву руку, несподівано почав махати нею перед обличчям останнього, при цьому влучив кульковою ручкою у праве око ОСОБА_3, завдавши йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого склерального поранення правого ока з випадінням внутрішніх оболонок, гіфами, тотального гемофтальму; рваної рани, гематоми верхньої повіки з субкон'юнктивальним крововиливом правого ока, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До початку судового розгляду захисник Баленко Р.В. заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього до повноліття, строком до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 14 травня 2018 року клопотання захисника задоволено, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та застосовано до нього примусові заходи виховного характеру вигляді: застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього строком до ІНФОРМАЦІЯ_6 року включно, заборони перебувати поза межами місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу із 21.00 год. до 06.00 год. та заборони відвідувати розважальні заклади.

Кримінальне провадження № 12018170020000225 від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України закрито на підставі ч. 2 ст. 284, 285, 497 КПК України.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 14 червня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.82 ЦПУ України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачі відзиву або заперечень на позов не подавали, доводи позивача, викладені ним в позовній заяві не спростовували.

Враховуючи, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав, його звільнено лише від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, застосовано до нього примусові заходи виховного характеру, суд на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України виходить з того, що мало місце заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості за вказаних вище обставин, та що такі дії вчинені ОСОБА_1

Відповідно до довідки, наданої Полтавською обласною клінічною лікарнею імені М.В.Скліфософського за №04-03/1195 від 16 червня 2018 року, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні з 25 січня по 07 лютого 2018 року, що склало 13 ліжко-днів.

Вартість лікування за цей період склала 6726 грн. 70 коп. без медикаментів, 307,40 грн. - вартість використаних медичним закладом медикаментів, загальна вартість лікування - 7034 грн. 11 коп. (а.с.5).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

На час заподіяння шкоди ОСОБА_1 був неповнолітньою особою.

Згідно ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Але до початку розгляду справи по суті - ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_1 досяг повноліття.

Згідно ч.3 ст.1179 ЦК України обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Тому з досягненням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 року повноліття, обов'язок ОСОБА_2 відшкодувати завдану ним шкоду припинився.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину має бути відшкодовано ОСОБА_1

З цих підстав позов підлягає до часткового задоволення.

З відповідача ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації необхідно стягнути 7034 грн. 11 коп. на відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: м.Полтава, вул.Соборності, буд.45, ідентифікаційний код 02315357) на відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення 7034 грн. 11 коп. (сім тисяч тридцять чотири гривні одинадцять копійок).

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не встановлено) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий (підпис) О.А. Самсонова

02.10.2018