Ухвала суду № 76920390, 27.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/913/18

Номер справи місцевого суду: 521/1835/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Котелевського Р.І.

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.

за участю:

секретаря судового засідання – Стоянової Л.І.

прокурора – Лояніча Д.В.

захисника – ОСОБА_2

обвинуваченої – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження №12015160470008005 від 31.12.2015 року за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2018 року

встановив:

оскаржуваним вироком суду:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючу, незаміжню, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму:

- 22.04.2011 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;

- 14.06.2012 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік;

- 29.01.2013 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) дня позбавлення волі;

- 05.09.2017 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі,

визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч 3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначено остаточне покарання із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислюється з дня проголошення вироку, тобто з 21.02.2018 року. Вироком суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з вироком суду Прокурор Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити в частині застосування положень ч.5 ст.75 КК України, шляхом зарахування в строк відбуття покарання обвинуваченої строк її попереднього ув’язнення, а саме з 23.01.2017 року по 30.11.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. При цьому прокурор посилається на те, що районний суд помилково не застосував положення ч.5 ст.74 КК України, оскільки обвинувачена фактично була затримана за вироком Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2017 року, покарання за яким було частково приєднано до покарання за оскаржуваним вироком суду, та до 30.11.2017 року, коли вирок Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2017 року набув чинності.

Захисник ОСОБА_2 також подав в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити в частині визначення дати початку строку відбування покарання та підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання строк її попереднього ув’язнення, а саме з 21.01.2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі так звільнити обвинувачену в зв’язку з відбуттям призначеного покарання. При цьому, захисник посилається на те, що суд першої інстанції помилково не застосував положення ч.5 ст.72 КК України, оскільки обвинувачена фактично була затримана 21.01.2017 року та перебувала під вартою по кримінальному провадженню за яким була засуджена вироком Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2017 року, частина невідбутого покарання за яким на підставі ч.4 ст.70 КК України була зарахована за оскаржуваним вироком.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та частково підтримав апеляційну скаргу захисника; захисника та обвинувачену, які підтримали апеляційну скаргу захисника та частково підтримали апеляційну скаргу прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційних скарг; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченій; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч 3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, а також вид та міра призначеного оскаржуваним вироком покарання в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому, у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вони не є предметом апеляційного розгляду.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи вирок районного суду на відповідність його вимогам закону в межах поданих апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про його законність та обґрунтованість.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами перегляду вироку районного суду, зокрема підстави для зміни вироку, регламентовані положеннями ст.ст. 407, 408, 409 КПК України.

Порушень вимог КПК України, які б слугували підставами для скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.

Щодо доводів апелянтів про наявність підстав для зміни оскаржуваного вироку суду першої інстанції з посиланням на безпідставне незастосування судом до обвинуваченої ОСОБА_3 положень ч. 5 ст. 72 КПК України, то вони є безпідставними, з огляду на таке.

З матеріалів кримінального провадження №12015160470008005 від 31.12.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч 3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, убачається, що в рамках вказаного кримінального провадження запобіжні заходи, в тому числі і запобіжний захід у виді тримання під вартою не застосовувалися.

В оскаржуваному вироку районний суд вірно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначив ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового зарахування відбутого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року з покаранням за оскаржуваним вироком. При цьому, районний суд фактично врахував, що за вироком Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року, обвинуваченій відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, було зараховано в строк відбуття покарання строк її попереднього ув’язнення в зазначеному кримінальному провадженні, починаючи з 23.01.2017 року до дня набрання зазначеним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

З урахуванням того, що в кримінальному провадженні №12015160470008005 від 31.12.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч 3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не об ирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, тобто вона не перебувала у попередньому ув’язненні, а тому на виконання вимог ч. 4 ст. 70 КК України судом першої інстанції фактично у строк відбування покарання було зараховане їй частково відбуте покарання за попереднім вироком, апеляційний суд погоджується з рішенням районного суду та приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянтів, з огляду на те, що районний суд не мав законних підстав повторно застосувати положень ч.5 ст.72 КК України, які вже були застосовані вироком Київського районного суду м. Одеси суду від 05.09.2018 року.

За таких обставин, вирок районного суду не може бути визнаний незаконним внаслідок невірного застосування закону про кримінальну відповідальність та служити підставою для його зміни, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 – залишити без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2018 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в кримінальному провадженні №12015160470008005 від 31.12.2015 року, визнано винною та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, – в той самий строк з дня вручення їх копії даної ухвали.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Прібилов