Ухвала суду № 76919254, 02.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9176/18

Провадження по справі № 1-кс/522/17868/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року місто ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинської О.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3

про накладення арешту на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №42018161010000111 майно підозрюваного ОСОБА_4

До переліку про накладення арешту на майно віднесено посвідчення пенсіонера МВС

України №21053 на ім’я ОСОБА_4

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 ККУкраїни.

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотання в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України про часткове скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_2 посилається на той факт, що ОСОБА_4 отримує пенсію через банківську установу, а строк використання банківської платіжної картки сплив, і отримати нову платіжну банківську картку, отримати пенсійні виплати та користуватися іншими перевагами пенсіонерабез пенсійного посвідчення неможливо.

Окрім цього, пенсійне посвідчення №21053 на ім’я ОСОБА_4 ніякого відношення у якості будь-якого речового доказу до розслідуємого кримінального провадження №42018161010000111 не має.

Знаходження пенсійного посвідчення №21053 у слідчого під арештом позбавляє засобів існування ОСОБА_4, тобто на отримання ним законних пенсійних виплат для задоволення своїх життєвих потреб.

З огляду на викладене,адвокат ОСОБА_2 просить частково скасувати арешт на майно.

В судове засідання адвокат ОСОБА_2 не з’явився, згідно наданої заяви, просив розглядати клопотання у його відсутність, вимоги викладенні у клопотанні підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Слідчий, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з’явився.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що згідно матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, старший оперуповноважений Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6 виказав директору МПП «Тресь» громадянину ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 (п’ять) тисяч доларів США, за не перешкоджання у здійсненні законної діяльності вищезазначеного підприємства, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, через пособника ОСОБА_4

В ході перевірки вказаної інформації, 24.05.2018 під час затримання ОСОБА_4, у порядку ст. 208 КПК України, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, у присутності понятих, за адресою: м. Одеса, вул. Шклярука, 4а, із застосуванням технічних засобів фіксації «SONY HANDYCAM HDR – PJ410», на носій інформації «Kingston Micro SD 31628-009.A00LF», було проведено обшук затриманого. В ході обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено у тому числі посвідчення пенсіонера МВС України № 21053 на ім’я ОСОБА_4

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3

про накладення арешту на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №42018161010000111 майно підозрюваного ОСОБА_4

Арешт було накладено обґрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту частини вказаного майна відпали, так як усі необхідні для кримінального провадження слідчі та процесуальні дії щодо арештованого майна, орган досудового розслідування міг вже здійснити.

Тому суд вважає, що при зазначених обставинах, під час подачі до суду адвокатом ОСОБА_2 клопотання про скасування арешту відповідно до ст. 170,174 КПК України, майно, зазначено у зазначеному клопотанні, не є належним об’єктом заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

З огляду на викладене суд приймає клопотання адвоката ОСОБА_2 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає задоволенню з наведених підстав.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.170, 173, 174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4,- адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2018р. на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні № 42018161010000111 від 02.04.2018 майно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: посвідчення пенсіонера МВС України № 21053 на ім’я ОСОБА_4

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси В.В. Іванов

02.10.2018