Вирок № 76918371, 04.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12769/18

Провадження № 1-кп/520/1073/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 року Київський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Галій С.П.

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Соловійчука С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження №12018160480003535 від 10.09.2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Березівка, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: - 21.11.2016 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; - 17.08.2018 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 301 КК України до 3 місяців 15 днів арешту, звільненого 17.08.2018 року по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Повторно, 10.09.2018 року о 17 годин 39 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в супермаркеті «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно викрав майно, яке належить ПП «Таврія Плюс», а саме: одну пляшку горілки «Козацька рада» - вартістю 68 гривень 31 коп., дві пляшки горілки «Неміров» - вартістю 72 гривні 29 коп. за одну пляшку, одну пляшку горілки «Грін Дей» - вартістю 71 гривня 64 копійок, одну пляшку горілки «Медофф» - вартістю 68 гривень 39 коп., три плитки шоколаду «Міленіум» вартістю 22 гривні 53 копійки за одну плитку шоколаду, чим спричинив матеріальну шкоду ПП «Таврія Плюс» на загальну суму 420 гривень 51 коп.

Однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки з викраденим майном був затриманий працівниками супермаркету на виході з супермаркету.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України - закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, фактичні обставини не оспорює, згоден з кваліфікацією його дій та пояснив суду, що дійсно 10.09.2018 року о 17 годин 39 хвилин він з метою скоєння крадіжки прийшов до супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, де таємно викрав 5 пляшок горілки, три плитки шоколаду. З викраденим товаром він пішов до виходу з магазину, де його затримали працівники супермаркету з викраденим товаром.

Він згоден з вартістю викраденого ним майна, також згоден, що спричинив матеріальну шкоду ПП «Таврія Плюс» на загальну суму 420 гривень 51 коп.

У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:

-Витягом з ЄРДР від 10.09.2018 року;

-Заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2018 року;

-Актом інвентаризації №ИНН- AVD 0001631 від 17.08.2018 року;

-Протоколом огляду місця події від 10.09.2018 року з фототаблицями;

-Протоколом огляду предмету від 11.09.2018 року з фото таблицями;

-Зберігальною розпискою ОСОБА_4 про отримання викраденого майна від 11.09.2018 року;

-Протоколом огляду відеозапису від 12.09.2018 року;

-Постановами про залучення речових доказів від 11.09.2018 року та від 12.09.2018 року;

Згідно письмової заяви представника потерпілого вбачається, що представник потерпілого просить про розгляд справи судом у його відсутність, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст. 325 КПК України розглянув справу у відсутність представника потерпілого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що докази по справі є належними, допустимими, достовірними, достатніми які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обставини які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлені.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає, щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину.

Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно викладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що не втрачена можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення його волі, тому суд вважає недоцільним призначати обвинуваченому ОСОБА_1 реальне покарання у виді позбавлення волі, та вважає можливим на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого - повернути власнику ПП «Таврія Плюс», диск відеозапису - зберігати у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Галій С. П.