Рішення № 76918088, 25.09.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1288/18

Провадження № 2/500/1737/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І.

при секретарях - Івановій Л.П., Щербак І.П., Шлєхтенко О.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Левандовська Г.О.,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання неправомірними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 р. ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання неправомірними та скасування рішень.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 20.08.2009 року рішенням № 1085 «Про виконання будівництва згідно з рішенням виконкому від 04.05.2005 року № 602 «Про дозвіл будівництва гаража і водонепроникного вигреба на земельній ділянці, що перебуває в користуванні по АДРЕСА_3» виконком Ізмаїльської міськради дозволив ОСОБА_5 оформити в установленому законом порядку збудований гараж літера «Б» з навісом літера «б» площею 10,9 кв. метрів, згідно з поданими результатами геодезичних робіт по інвентаризації встановлених меж земельної ділянки по АДРЕСА_3, виконаних фахівцем ПП «Геоінформсервіс» ОСОБА_6 07.12.2012 року рішенням № 1626 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3» виконком Ізмаїльської міськради вирішив оформити право приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок, з господарськими будівлями, що складається з: літ. «А» - будинок житловий загальною площею 158,6 кв. м, в тому числі житловою площею 81,0 кв. м, літ. «Б» - гараж, розташований в м Ізмаїлі АДРЕСА_3. 11.12.2012 року за № 1265 виконком Ізмаїльської міськради оформив свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 (копію докладаємо) на житловий будинок, з господарськими будівлями, що складається з: літ. «А» - будинок житловий загальною площею 158,6 кв. м, в тому числі житловою площею 81,0 кв. м, літ. «Б» - гараж, дворові споруди № 1-8, розташовані в м Ізмаїлі АДРЕСА_3. 23.12.2012 року рішенням № 38761659 комунальним підприємством «Ізмаїльське МБТІ» на підставі свідоцтва про право власності № 1265 від 11.12.2012 року оформлена державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на житловий будинок, з господарськими будівлями, що складається з: літ. «А» - будинок житловий загальною площею 158,6 кв. м, в тому числі житловою площею 81,0 кв. м, літ. «Б» - гараж, дворові споруди N9 1-8, розташовані в м Ізмаїлі АДРЕСА_3.

Вищевказані рішення відповідачів суперечать вимогам закону, порушують законні права та інтереси позивачів і підлягають визнанню незаконними, неправомірними, недійсними і підлягають скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні мотивуючи тим, що рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 1085 від 20.08.2009 року, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1626 від 07.12.2012 року та рішення міжвідомчої комісії виконкому по розгляду питань з оформлення та переобладнання об'єктів нерухомого майна усіх форм власності у м. Ізмаїл від 29.07.2009 року були прийняті у межах компетенції та у відповідності до діючого законодавства. Крім цього, вважає що позивачем не доведено, яким чином оскаржуване рішення про оформлення права власності на нерухоме майно порушує права, свободи або інтереси позивача

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги можуть бути задоволені частково з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1,ч. 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією і законами України.

Згідно підпункту 9 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа, звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 задоволено, постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року скасовано та справу повернуто на новий розгляд. Суду рекомендовано звернути увагу на те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1085 від 20.08.2009 року є неправомірним, оскільки прийняте на підставі рішення, яке скасовано судом. Крім цього, звернуто увагу, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки доводам позивачів стосовно порушень вимог ДБН 360-92**, що також вбачається з висновків суду першої та апеляційної інстанції у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення шкоди та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про усунення перешкод, якими встановлено, що при будівництві були порушені вимоги забудови земельної ділянки.(а.с.7-9)

Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області було прийняте рішення № 1085 від 20.08.2009 року «Про виконання будівництва згідно до рішення виконкому від 04.05.2005 року № 602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні по АДРЕСА_3», яким дозволено ОСОБА_5 оформити у встановленому законом порядку гараж літер «Б» розміром 6х7,50 м. з навісом літер «б» площею 10,9 кв. м., згідно наданих результатів геодезичних робіт по інвентаризації встановлених меж земельної ділянки по АДРЕСА_3, виконаних спеціалістом ПП «Геоінфомрсервіс» ОСОБА_8 (а.с. 22).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2004 року (а.с.26) в порядку забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, було заборонено виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради надавати дозвіл на проектування та будівництво, а також на оформлення споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_3, до розгляду справи по суті.

По вищезазначеній справі Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було прийняте рішення 23.03.2005 року. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.01.2006 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2005 року частково змінено.

Вищезгаданими рішеннями судів встановлено, що при будівництві були порушені вимоги забудови земельної ділянки, зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати частини домобудівлі, та сторони повинні встановити межові знаки між ділянками.

Крім цього, постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2а-19/09 від 19.01.2009 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 602 від 04.05.2005 року «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу зі знесенням гаражу та частини прибудови на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні, по АДРЕСА_3».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Як встановлено у ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі комітети приймають акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради не мав правових підстав приймати рішення № 1085 від 20.08.2009 року «Про виконання будівництва згідно до рішення виконкому від 04.05.2005 року № 602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні по АДРЕСА_3», оскільки резолютивна частина судового рішення має імперативний характер, і є обов'язковою для виконання, всупереч вимогам чинного законодавства виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради винесене неправомірне рішення на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 602 від 04.05.2005 року, яке скасоване постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2а-19/09 від 19.01.2009 року.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_5 суттєво порушені норми ДБН 360-92** при будівництві об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно висновку експерта №58/41-2014 по судовій будівельно-технічній експертизі у цивільній справі № 2-705/11, складеного судовим експертом ОСОБА_9 по четвертому питанню роз'яснено, що при спорудженні прибудови літ. «а» було порушено вимоги п. 3.25* ДБН 360-92**, оскільки її східна стіна перебуває на відстані меншій за 1,0 м від визначеної кадастровим планом межі із земельною ділянкою ОСОБА_7 (лінія ВГ за кадастровим планом); при спорудженні гаражу літ. «Б» було порушено вимоги п. 3.25* ДБН 360-92**, оскільки частина його південної стіни розташовується на відстані меншій за 1,0 м від визначеної кадастровим планом межі із земельною ділянкою ОСОБА_4 (лінія ГА за кадастровим планом). Також встановлено, що протипожежний розрив між існуючою будівлею гаражу літ. «Б» з навісом літ. «б» домоволодіння АДРЕСА_3 та проектним житловим будинком ОСОБА_4 є меншим за 10 м і не відповідає вимогам п. 7.5 ДБН 360-92**. Відстань від гаражу літ. «Б» домоволодіння АДРЕСА_3 до житлового будинку домоволодіння № 1 по провулку Каланчакський в м. Ізмаїл в наведеній в державному акті конфігурації становила б менше 10 м., тобто не відповідала вимогам п.7.5 ДБН 360-92**. Відстань від позначеної № 7 зливної ями у складі домоволодіння АДРЕСА_3 до проектного житлового будинку ОСОБА_4 є меншою від передбаченої п.18.3.1.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.»

Однак рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1626 від 07 грудня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3» було вирішено оформити право приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» - будинок жилий загальною площею 158,6 кв.м., в тому числі жилою площею 81,0 кв. м., літ. «Б» - гараж, розташований в АДРЕСА_3.

Також, у своїх запереченнях виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради зазначає, що в результаті обстеження було встановлено, що ОСОБА_5 виконані необхідні інженерно-технічні заходи, що забезпечують відвід зливних стоків від домоволодіння позивача, а інші виявлені відхилення від вимог ДБН 360-92** можуть бути усунені виключно за рішенням суду.

Ці посилання представника відповідача спростовуються матеріалами справи та зокрема висновком експерта №58/41-2014 по судовій будівельно-технічній експертизі у цивільній справі № 2-705/1, в якому звертається увага на те, що ОСОБА_5 при будівництві нерухомого майна по АДРЕСА_3 були порушенні будівельні та протипожежні норми.

Крім цього, факт порушення ОСОБА_5 при будівництві вимог забудови земельної ділянки встановлений рішеннями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2005 року та апеляційного суду Одеської області від 31.01.2006 року.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1626 від 07 грудня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3» було винесено без урахування вимог законодавства у сфері будівельних та протипожежних норм, які були порушені ОСОБА_5 та не було встановлено, що при оформленні права власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_5 з порушенням будівельних норм, будуть порушені права та інтереси позивача, який мав намір будувати житловий будинок на земельній ділянці, суміжній земельній ділянці ОСОБА_5, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна, побудований з порушенням ДБН 360-92**.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 158, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (адреса: Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 62), комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» (адреса: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, буд.36), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3) про визнання незаконним, недійсним, неправомірним та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1085 від 20 серпня 2009 року «Про виконання будівництва згідно рішення виконкому від 04.05.2005 року № 602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні по АДРЕСА_3».

Визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1626 від 07.12.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3».

Скасувати свідоцтво про право власності № 1265 від 11.12.2012 року на нерухоме майно, що видано ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв.м, в тому числі жилою площею 81,0 кв. м., літ. «Б»- гараж, надвірні споруди - №1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Скасувати рішення комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію від 23.12.2012 року права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв.м, в тому числі жилою площею 81,0 кв.м., літ. «Б»- гараж, надвірні споруди - №1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області та комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» у рівних частках на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян