Вирок № 76917247, 02.10.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 02.10.2018

ЄУ № 420/1552/18

Провадження №1-кп/420/187/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чалого А.В.

за участю секретаря Войтенко О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130000000169 від 03.07.2018, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч, громадянина України, який має неповну середню освіту, працюючого торговим представником ТОВ «Гуд Фуд», неодруженого, на утриманні осіб не має, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор - Ісмаілов Е.Н.,

захисник - Шурхно К.А.,

обвинувачений ОСОБА_1.,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що в квітні 2014 року на території Луганської області створено не передбачене законом збройне формування, члени та структурні підрозділи якого, за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

З кінця вересня 2014року ОСОБА_1 на добровільній основі увійшов в структурний підрозділ не передбаченого законом збройного формування, діючого на території міста Красний Луч Луганської області, маючи умисел брати активну участь в діяльності збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, участь у нападі на підприємства, установи та організації, здійснення методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованій території, протистояння Збройним силам України, правоохоронним органам, органам державної влади України, знищення її живої сили і матеріальних засобів, а також вчинення тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншого озброєння.

Так, з кінця вересня 2014 по листопад 2014 року, ОСОБА_1 діючи умисно, розуміючи незаконність функціонування вказаного формування, здійснюючи свої дії разом з іншими учасниками, маючи при собі вогнепальну зброю, здійснював чергування та охорону захопленого приміщення колишньої автошколи, що розташована по вул. Миру м. Красний Луч Луганської області та використовувалась в якості адміністративної будівлі та казарми для підрозділів не передбачених законом збройних формувань.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 260 КК України, які виразились в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.

12 вересня 2018 року в ході досудового слідства між прокурором відділу прокуратури Луганської області Ісмаіловим Е.Н. та ОСОБА_1, в присутності захисника Шурхна К.А. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України та погоджується на призначення йому покарання у вигляді у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Відповідно ч.2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участю сторін угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, сторони угоди в суді наполягали на узгодженому покаранні у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

При розгляді угоди, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Враховуючи, що відповідно до умов укладеної угоди про визнання винуватості виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання із випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України у випадку, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Судові витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 377, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 вересня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Ісмаіловим Е.Н. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Шурхна К.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000169 від 03.07.2018 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового слідства, прокуратури Луганської області;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий: Чалий А.В.