Рішення № 76917015, 03.10.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/1297/18

Провадження № 2/414/350/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє за дорученням в інтересах ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 9 січня 2007 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником якого є відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк») нібито було укладено Кредитний договір, відповідно до якого відповідачем надано позивачу кредитні кошти в сумі 5874 гривень, під 24 % річних за користування кредитними коштами, із кінцевим строком повернення до 09.01 2009 року. ОСОБА_3 кредитної угоди не укладав, кредитні кошти не отримував, а лише виявив бажання взяти кредит та надав працівникам банку копію свого паспорту, але ознайомившись з умовами кредитного договору від надання кредиту відмовився. Але копію паспорту не забрав. Звідки взявся кредитний договір він не знає. Після цього від ПАТ КБ «Приватбанк» 04.06.2013 року до Кремінського районного суду Луганської області надійшла позовна заява про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за зазначеним кредитним договором. Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 10.01.2014 року було залишено позовну заяву без розгляду у зв’язку з тим, що від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. 11.05.2018 р. позивач дізнався, що 16 квітня 2018 р. постановою старшого державного виконавця Кремінського РВДВС ГТУЮ у Луганській області Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 56175352 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 55349 від 30.06.2017 р., про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь відповідача за Кредитним договором в розмірі 139305.63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 5874 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 73861.76 грн., заборгованість з комісії у розмірі 2748.96 грн., заборгованість з пені у розмірі 49711.12 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 6609.79 грн. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження позивач дійшов висновку, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, є неправомірним провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості на користь відповідача за кредитним договором в розмірі 139305.63 грн.

Для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за Кредитними договорами за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Як видно з Виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_4, йому було надано не засвідчену виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (яка є бухгалтерським документом), а лише розрахунок заборгованості, складений самим відповідачем. Нотаріус не отримував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

У вказаному розрахунку взагалі відсутні будь які відомості про строки і суми сплачених позивачем коштів за вказаним Кредитним договором. Тобто відповідачем не було надано нотаріусу документів, передбачених законом для вчинення виконавчого напису.

Як видно з розрахунку заборгованості кредитний договір було укладено до 09.01.2009 року. В цей час закінчився термін дії кредитного договору, тобто у відповідача виникли підстави для стягнення «заборгованості» і почався перебіг строку позовної давності. Із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі відповідач звернувся лише 30 червня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги. Порядком вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.

ОСОБА_3 постійно мешкає за вказаною у Виконавчому написі адресою у селі Красноріченське Кремінського району Луганської області, яке несене до списку населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, та таким чином на нього розповсюджується ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції-” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст. 2040). Відповідач при проведенні розрахунку заборгованості повністю проігнорував положення ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як видно з оскаржуваного Виконавчого напису в ньому не зазначено ні ім’я та по-батькові нотаріуса, ні розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника, що робить Виконавчий напис таким, що не відповідає закону, а отже і таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи все вищевикладене, позивач вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 5349, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 червня 2017 року щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовну заяву підтримали, просили її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_1 додатково відмовилася від вимоги про стягнення судового збору з відповідача.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив, в якому заперечував проти вимог позивача та вказав, що виконавчий напис вчинений з дотриманням вимог ст.ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» та на підставі документів, що були надані банком для його вчинення. Боржнику направлялася вимога про погашення заборгованості, нотаріус не повинен перевіряти безспірність заборгованості. Посилався на ЗУ «Про Нотаріат», Наказ МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Також вказав, що у банка була відсутня інформація про знаходження боржника на території проведення АТО, а тому нарахування неустойки не припинялося. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи Кремінського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30 червня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис щодо стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 139305,63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 5874 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 73861.76 грн., заборгованість з комісії у розмірі 2748.96 грн., заборгованість з пені у розмірі 49711.12 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 6609.79 грн. (а.с. 11).

16 квітня 2018 року державним виконавцем Кремінського РВДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом (а.с. 10).

В 2013 році ПАТ КБ «Приватбанк» вже звертався до Кремінського районного суду Луганської області щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 67352,94 грн. та 10 січня 2014 року позов був залишений без розгляду на підставі заяви позивача (а.с. 14,15; а.с. 64 справи № 414/1405/13-ц).

В судовому засіданні досліджені також документи, що були надані нотаріусу при вчинення ним виконавчого напису, а саме: Заява про видачу виконавчого напису від 29.05.2017 року, Розрахунок заборгованості за договором № LGXRRX06620289 від 09 січня 2007 року у розмірі 139305.63 грн., Письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором, Копії анкети та заяви позичальника, Список поштових відправлень, копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію довіреності, копію інформаційної довідки та інші (а.с. 51-63). З яких вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надав нотаріусу оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Стаття 18 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на дату вчинення нотаріусом виконавчого напису) для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України вбачається, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Так, у пункті 2 цього Переліку зазначається, що стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, здійснюється на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригіналу кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Застосовуючи вказані норми матеріального права, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів (тобто за відсутності встановлених переліком документів), які б підтверджували факт безспірної заборгованості, виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, що викладені в пункті 10 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні (пункт 10).

Таким чином, банком не було надано нотаріусу необхідні документи з переліку тих, що були встановлені Кабінетом Міністрів України і були необхідними для підтвердження факту безспірної заборгованості позивача ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № LGXRRX06620289 від 09 січня 2007 року у розмірі 139305.63 грн.

Так, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості банк до заяви про вчинення виконавчого напису не додавав, про що свідчать надані нотаріусом і належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис.

Так, хоча у додатку до заяви і вказано про надання засвідченої виписки з особового рахунку боржника, перелік наданих нотаріусом документів свідчить, що під виглядом такого документу було надано саме розрахунок заборгованості ОСОБА_3, здійснений банком, у той час як такий розрахунок, на відміну від виписки з особового рахунку, не є первинним документом, оформленим відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999, а отже не може розглядатися як документ, що підтверджує безспірність вимог банку.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» № 2 від 31.01.1992 виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності не минув цей строк.

З наданих банком документів вбачається, що сплив термін дії кредитного договору, який відповідно до анкети-заяви позичальника укладався на строк з 09 січня 2007 року по 09 січня 2009 року, у той час як із заявою про вчинення виконавчого напису банк звернувся лише у 30 червня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги.

Крім того, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17, який суд враховує під час розгляду цієї цивільної справи в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Вирішуючи справу по суті, суд приймає до уваги ту обставину, що в 2013 році ПАТ КБ «Приватбанк» вже звертався до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3В щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким вчинено оскаруваний нотаріальний напис, у сумі 67352,94 грн. та 10 січня 2014 року, саме за ініціативою банку, позов був залишений без розгляду.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

Згідно з розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» № 1275-р від 02.12.2015, смт. Красноріченське Кремінського району Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, позивач ОСОБА_3 є суб’єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого на підставі ст. 2 зазначеного Закону встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов’язань, у той час як банком такі санкції за вказаний період, а саме з 14.04.2014 року по 21.04.2017 року, згідно з наданими документами фактично нараховувалися.

Також у вищевказаному виконавчому написі нотаріуса в порушення вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 4 гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України не зазначається ім’я та по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, а також розмір плати та суму держаного мита, сплачуваного стягувачем (а так само мита, яке підлягає стягненню з боржника).

Тож, зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що вони, у своїй сукупності є достатніми для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а отже позовна заява підлягає повному задоволенню.

Керуючись ч 6 статті 55 Конституції України, ст. 18 Цивільного Кодексу України, ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» , п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, ст.ст.10-13, 75-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє за дорученням в інтересах ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 5349, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округа ОСОБА_5А від 30 червня 2017 року, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» «невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № LGXRRX06620289 від 09 січня 2007 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 21.04.2017 року, грошових коштів у сумі 139305.63 коп.(сто тридцять дев’ять тисяч триста п’ять грн. 63 коп.)»

Рішення суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.М Акулов