Рішення № 76915407, 24.09.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/939/18

№ провадження 2-а/453/43/18

Рішення

Іменем України

24.09.2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Ясінського Ю.Є.

при секретарі Павкевич Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову інспектора взводу з ОДД 9 батальйону № 2 ПП Львівської області ДПП лейтенанта поліції Навроцького В.В. серії ВР № 0322996 від 23.07.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень та закрити провадження по справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 23.07.2018 року приблизно о 16 годині, його зупиняв працівник поліції та звинуватив його в обгоні та перетині суцільної лінії. Однак, протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення у його присутності не складав. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху він не порушував.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав поданий позов, просив задоволити з підстав викладених у позовні заяві та вказав, що правил дорожнього руху не порушував, не вчиняв адміністративних правопорушень зазначених в оскаржуваній постанові.

Представники відповідачів Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засіданні не з»явились, та не подали відзив на позов.

У відповідності до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствердив, що дійсно 23.07.2018 року його зупиняв інспектор поліції, але не складав у його присутності ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні постанови про накладення адміністративного стягнення. Також, зазначив, що ним, у зв»язку із зупинкою його працівником поліції, було увімкнено аварійну світлову сигналізацію, тому вважає безпідставним зазначення інспектором про порушення ним п. 9.9 «б» Правил дорожнього руху України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані вказані обставини.

Інспектором, як суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови серії ВР №032996 від 23.07.2018 року інспектора взводу ОДД 9 батальйону №2ПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Навроцького С.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині закриття провадження у справі через те, що суд не наділений такими повноваженнями з огляду на норми КУпАП.

Зважаючи на те, що згідно ч. 5 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР №032996 від 23.07.2018 року інспектора взводу ОДД 9 батальйону №2ПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Навроцького С.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сколівський районний суд Львівської області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сколівського районного

суду Львівської області Ю.Є. Ясінський

Повний текст рішення складено 02.10.2018 року.