Рішення № 76915286, 20.09.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5027/17

пр.№ 2/464/1059/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третіх осіб: Шоста Львівська державна нотаріальна контора, відділ у справах дітей Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, скасування державної реєстрації права власності,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_5, який діє від свого імені та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтв про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Обґрунтовує позов тим, що після смерті його дружини ОСОБА_8 відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_2. Позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, звернулись в Шосту Львівську державну нотаріальну контору для оформлення спадщини після померлої дружини і матері ОСОБА_8, де дізнались, що спадщину отримали рідні сестри померлої як спадкоємці другої черги, відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_7 Позивач вважає, що відповідачі неправомірно отримали вказані свідоцтва, скориставшись тим, що свідоцтво про право власності на квартиру видане на дівоче прізвище його дружини, яке вона за життя не поміняла, крім того відповідачі не повідомили нотаріуса про наявність спадкоємців першої черги - чоловіка та неповнолітного сина. Просить в судовому порядку визнати недійсними свідоцтво про право власності, видане 03.07.2017 Шостою Львівською нотаріальною конторою, серія та номер: 2-819 на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_3 на ім’я ОСОБА_3; свідоцтво про право власності видане 03.07.2017 Шостою Львівською нотаріальною конторою, серія та номер: 2-820 на 1/6 частини квартири за адресою АДРЕСА_4 на ім’я ОСОБА_7; свідоцтво про право власності, видане 03.07.2017 Шостою Львівською нотаріальною конторою серія та номер: 2-821 на 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_4 на ім’я ОСОБА_3 Крім того, просить скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім’я відповідачів.

Ухвалою суду від 26.07.2017 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.07.2017 в порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги. Вказала, що ОСОБА_3 не було відомо, що її сестра ОСОБА_9 одружилась і народила дитину. Визнала право неповнолітньої дитини на спадкування після смерті матері.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась з невідомих причин, належним чином повідомлена.

Треті особи явку своїх представників не забезпечили, від Шостої львівської державної норатіальної контори надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_5 належала на праві спільної сумісності власності ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Це вбачається з копії свідоцтва про право власності на квартиру № Г14994 від 07.04.1997, виданого виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів. (а.с.12).

02 жовтня 2014 року померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 372176, виданим Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ( а.с.59).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме ? частини квартири № 16 в будинку № 7 на вулиці Тернопільській у місті Львові.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 55/2015, після смерті ОСОБА_10 із заявами про прийняття спадщини після померлої звернулись її рідні доньки, відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_7, третя донька ОСОБА_9 відмовилась від спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_3. (а.с.58 зворот).

03 липня 2017 року Державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_10 її дочкам ОСОБА_3 на 2/3 частки спадщини, ОСОБА_7 на 1/3 частки спадщини. На підставі цих свідоцтв про право на спадщину право власності відповідачів зареєстровано.(а.с.77, 79).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Покликання позивача на те, що його дружина ОСОБА_8 не відмовлялась від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_10 є голослівними і не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З'ясовано, що ОСОБА_9 в нотаріальній конторі після смерті своєї матері 12.02.2015 надала свій паспорт, її особа перевірена і ОСОБА_9 роз'яснено, що її заява про відмову від спадщини в користь сестри може бути відкликана протягом строку встановленого для прийняття спадщини згідно із ст.1273 ЦК України. При цьому, будучи співвласником квартири ОСОБА_9 надала згоду на визначення за померлою матір'ю 1/2 ідеальної частини квартири. Жодних звернень чи спорів щодо оформлення її сестрами спадкового майна не було, за життя ОСОБА_9 не поміняла паспорт на прізвище ОСОБА_8, не ставила питання про відкликання чи оспорення оформлення спадщини за відповідачами, не зверталась у нотаріальну контору по питанню відкликання своєї заяви, сумнівів у її волевиявленні при написанні заяви у лютому 2015 року представником позивача не наведено, доказів для сумнівів у дієздатності ОСОБА_9 станом на лютий 2015 року суду не надано. Тому позовні вимоги в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, видані донькам (ОСОБА_3, ОСОБА_7В.) після смерті їх матері ОСОБА_10, проведена реєстрація їх права власності підлягають залишенню без задоволення.

Решта позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину спадкоємиці ОСОБА_3 в частині майна померлої ОСОБА_9, про скасування державної реєстрації права власності підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_9 26 серпня 2000 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5. Прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5. Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-СГ № 112072, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, дата видачі свідоцтва - 24.04.2009 (а.с.5).

Встановлено, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 не зверталась стосовно заміни паспорту. Під час перебування у шлюбі у ОСОБА_9 та ОСОБА_5 15 вересня 2001 року народився син – ОСОБА_6. З копії свідоцтва про народження серії І-СГ № 542137, виданого Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області вбачається, що таке видане 06.05.2017 ( а.с.6)

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що 23 грудня 2016 року померла дружина позивача ОСОБА_8, котра є сестрою відповідачів. Свідоцтво про смерть серії І-СГ № 467768 видано 27.04.2017 повторно Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. ( а.с.4).

Встановлено, що після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на нерухоме майно, на ? частини квартири АДРЕСА_5.

Згідно до вимог частини 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

22 травня 2017 року ОСОБА_5 звернувся із заявою в Шосту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_8 ( а.с.81).

Після звернення позивача у нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_5 відмовлено у видачі, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_5 вже видано іншій особі - ОСОБА_3.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, не будучи обізнаною про одруження рідної сестри, про народженням дитини ОСОБА_5, звернулась до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9, повідомила про те, що інших спадкоємців немає, а в подальшому успадкувала майно сестри. Оскільки на час смерті ОСОБА_9 23 грудня 2016 року в нею був неповнолітній син, чоловік, які є спадкоємцями першої черги, тому отримане 03.07.2017 відповідачем ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням - кожному з них окремо.

Відповідно до п. 212 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Згідно з роз'яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину, було зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 (а.с.79).

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 визнає, що спадкоємцями першої черги після смерті її сестри ОСОБА_8 є чоловік та син ОСОБА_6, а також те, що отримане нею свідоцтво про право на спадщину порушує їх права як спадкоємців першої черги, тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У зв’язку з вищевикладеним, запис № 21202663 від 03.07.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме ? частину квартири АДРЕСА_5 - підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Задовольняючи частково позовні вимоги згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 4600 грн.

На підставі ст.ст.16, 1216, 1217, 1261, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 Володимирівнипро визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, скасування державної реєстрації права власності задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину (реєстровий № 2-821), яке видане 03 липня 2017 року Шостою Львівською державною нотаріальною конторою спадкоємиці ОСОБА_3 в частині майна ОСОБА_9 (яка померла 26.12.2016), що становить 1/2 частину квартири АДРЕСА_6.

Скасувати державну реєстрацію права власності (спільна частково) на нерухоме майно - частину квартири АДРЕСА_6, реєстраційний номер об'єкта 1290440046101, номер запису про право власності на ім'я ОСОБА_3: 21202663, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-821, видане 03.07.2017 Шостою Львівською державною нотаріальною конторою.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Сихівський районний суд м.Львова до апеляційного суду Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.10.2018.

Суддя О.Ю.Горбань