Ухвала суду № 76914149, 02.10.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1751/17

Провадження № 22-ц/779/921/2018

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Матківський

У Х В А Л А

02 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

О К Р Е М А Д У М К А

У справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», третьої особи на стороні позивача: Профспілкового комітету Бурштинської теплової електростанції про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з апеляційною скаргою Генерального директора Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2018 року.

Суть даної справи у тому, що у листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом та просила ухвалити рішення про поновлення на роботі на посаді товарознавця відділу закупівель департаменту сервісів Бурштинської ТЕС ПАТ «Західенерго» шляхом скасування наказу Бурштинської ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» №874 від 09 листопада 2017 року про звільнення у зв'язку з відсутністю на роботі без поважних причин та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що працювала у ВП Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» товарознавцем відділу із закупівель департаменту сервісу. 07 серпня 2017 року звернулась до Бурштинської міської лікарні за наданням медичної допомоги, їй встановлено захворювання та заведено листок непрацездатності на період 07 - 09 вересня 2017 року. 09 вересня 2017 року після чергового лікарського огляду продовжено листок непрацездатності на період до 11 серпня 2017 року. У вказаний день листок непрацездатності виданий не був, лікарем повідомлено, що медична карта та листок непрацездатності вилучено головним лікарем Бурштинської міської лікарні з мотивів наявності порушень при його видачі. Лікарняний листок позивач отримала 14 серпня 2017 року з виправленням, зокрема закреслено дату продовження лікарняного на період з 10 серпня 2017 року.

Адміністрацією Бурштинської ТЕС невихід на роботу 11 серпня 2017 року визначено як прогул без поважних причин та проведено звільнення. Профспілковим комітетом Бурштинської ТЕС не надано згоди на звільнення. Вважає звільнення неправомірним, оскільки відсутність на роботі зумовлена поважною причиною - хворобою. При оформлені листка непрацездатності службові особи Бурштинської міської лікарні діяли у змові з керівниками Бурштинської ТЕС через неприязні відносини у зв'язку з активною діяльністю її чоловіка як члена профспілки ОСОБА_3

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Скасовано наказ директора відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» від 09 листопада 2017 року №874 про звільнення ОСОБА_2, поновлено її на роботі товарознавцем відділу із закупівель департаменту сервісу відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електростанція ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 10 листопада 2017 року та стягнуто з ПАТ «ДТЕК Західенерго» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 листопада 2017 року по 21 червня 2018 року включно в розмірі 44 565, 95 гривень за мінусом загальнообов'язкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати.

На дане рішення Генеральний директор Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Вважає оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не з'ясовано обставини здійснення виправлень у лікарняному листі, не встановлено і не досліджено факт непрацездатності позивача з 10 по 11 серпня 2017 року; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема, не доведено факт непрацездатності позивача з 10 по 11 серпня 2017 року, оформлення лікарняного до 11 серпня 2017 року, не доведено факт його дострокового закриття у зв'язку з порушенням режиму; висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що наданий позивачем лікарняний листок свідчить про його закриття 09 серпня 2017 року та необхідність приступити до роботи з 10 серпня 2017 року. Листок непрацездатності оформлювався медичною установою, був отриманий в лікарні самим позивачем, тому відповідач не міг вносити до нього доповнення та виправлення.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу Генерального директора Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» задоволено. Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаю, що висновок колегії суддів про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову не відповідає обставинам справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно обґрунтування змісту позовних вимог ОСОБА_2 не заперечувала , що 10 та 11 серпня 2017 року була відсутня на роботі, однак дану відсутність обґрунтовує поважністю причин, зокрема хворобою та рішенням лікаря про продовження її перебування на лікарняному з 10 по 11 серпня 1018 року. Саме такі обставини позивач просила врахувати у наданих письмових поясненнях адміністрації підприємства (а.с. 84).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення не враховано поважність причин відсутності позивача на роботі, помилково кваліфіковано такі дії позивача як прогул, при тому, що працівник за зазначених обставин не інакше як була впевнена, що звільнена від роботи через хворобу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_2 працювала з 21 травня 2001 року, тобто після навчання товарознавцем відділу із закупівель департаменту сервісу ВП Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго», а звільнена 09 листопада 2017 року у зв'язку з прогулом без поважних причин, що стверджується копією наявного в матеріалах справи наказу в.о. директора ВП Бурштинська ТЕС ОСОБА_4 від 09 листопада 2017 року (а.с. 13). Від підпису про ознайомлення з наказом відмовилась, про що складено акт (а.с. 99).

Попередньо, 07 серпня 2017 року, з огляду на наявність загального захворювання, позивач, будучи тимчасово непрацездатною у зв'язку з хворобою, була звільнена від роботи з 07 серпня 2017 року до 09 серпня 2017 року, та їй заведено листок непрацездатності, серія АДД № 258518 (а.с. 5). В листку непрацездатності наявне виправлення - закреслено дату продовження звільнення від роботи 10 серпня 2017 року і зазначено про порушення режиму.

Згідно даних службової записки начальника відділу ОСОБА_5 позивач ОСОБА_2 телефоном повідомила про хворобу і відкриття листка непрацездатності з 07 серпня 2017 року, а у середу 09 серпня 2017 року повідомила про закриття лікарняного п'ятницю 11 серпня 2017 року. У період з 07 серпня 2017 року по 11 серпня 2017 року ОСОБА_2 була відсутня на роботі (а.с. 81).

Комісійним актом Бурштинської ТЕС підтверджено, що 11 серпня 2017 року з 08.00 години до 16.00 години впродовж робочого дня позивач була відсутня на роботі. Також в акті зазначено, що за попередньою інформацією ОСОБА_2 повідомила, що перебуває на лікарняному ( а.с. 82).

Листом Головного лікаря КО «Бурштинськох ЦМЛ» ОСОБА_7 від 14 серпня 2017 року та Листом заступника начальника управління ВД у Івано-Франківській області Фонду соцстрахування ОСОБА_8 від 15 серпня 2018 року повідомлено керівництво Бурштинської ТЕС про те, що ОСОБА_2 перебувала на лікарняному 07 - 09 серпня 2018 року. 09 серпня 2018 року порушила режим не з'явившись до лікаря (а.с. 85,87).

Згідно даних службової записки ОСОБА_2 зателефонувала до адміністрації відповідача, повідомивши про відкриття листка непрацездатності у зв'язку з хворобою з 07 серпня 2017 року, в середу 09 серпня 2017 року повідомила про його закриття та вихід на роботу в п'ятницю 11 серпня 2017 року. В період з 07 серпня 2017 року по 11 серпня 2017 року ОСОБА_2 була відсутня на роботі (а.с. 81).

Комісійним актом Бурштинської ТЕС підтверджено, що 11 серпня 2017 року з 08.00 години до 16.00 години впродовж робочого дня позивач була відсутня на роботі. Також в акті є зазначення, що за попередньою інформацією ОСОБА_2 повідомила, що перебуває на лікарняному ( а.с. 82).

Листом Головного лікаря КО «Бурштинської ЦМЛ» ОСОБА_7 від 14 серпня 2017 року та Листом заступника начальника управління ВД у Івано-Франківській області Фонду соцстрахування ОСОБА_8 від 15 серпня 2018 року повідомлено керівництво Бурштинської ТЕС про те, що ОСОБА_2 перебувала на лікарняному 07 - 09 серпня 2018 року. 09 серпня 2018 року порушила режим, не з'явившись до лікаря (а.с. 85,87).

Пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Таким чином, у пункті 4 статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв'язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров'я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров'я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року за №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Заповнення листа непрацездатності визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров"я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406.

У відповідності до п. 1 цієї Інструкції, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицевий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

У пункті 4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності зазначено про те, що у разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердила, що 09 серпня 2017 року була на прийомі у лікаря згідно його призначення, також через погіршення стану здоров'я з'явилася на наступний день. При огляді 09 серпня лікар вніс запис про продовження листка непрацездатності з 10 серпня та розпорядився з'явитись за листком непрацездатності 11 серпня. Однак цього дня його їй лікар не видав, а повідомив, що усі документи знаходяться у головного лікаря через з'ясування причини перебування на лікарняному працівниками її адміністрації. При цьому, усі медичні документи знаходились у лікаря, який через тиск головного лікаря та працівників її адміністрації вирішив через страх втратити роботу провести запис у її амбулаторній карті, що 09 серпня не з'явилась для огляду, 10 серпня уже не потребувала лікування та закреслив запис у лікарняному листку про його продовження з 10 серпня 2018 року. На усі виклики з'являлась за усним розпорядженням лікаря.

Допитаний у засіданні апеляційного суду в якості свідка лікар ОСОБА_9, підтвердив правильність зроблених ним записів у амбулаторній карті позивача та листку непрацездатності. Пояснив, що зроблений ним запис про продовження лікарняного з 10 серпня є помилковим, за що йому оголошено догану та підтвердив, що про обставини знаходження позивача на лікарняному приходили з'ясовувати три працівники роботодавця, тому медичні документи забрав головний лікар, а позивач 10 серпня ще знаходилась у хворобливому стані.

Вважаю, що у зв'язку з обставинами якими ОСОБА_2 обґрунтовувала позов, а саме підтвердженням факту захворювання, систематичним повідомленням адміністрації про видачу листка непрацездатності, записом лікуючого лікаря про продовження періоду непрацездатності з 10 серпня 2017 року, який і до цього часу не виправлений у встановленому порядку, визнанням учасниками справи про прибуття трьох представників роботодавця до лікарського закладу для з'ясування обставин перебування на лікуванні позивача, дії головного лікаря про вилучення медичних документів, невидачею листка непрацездатності позивачу 11 серпня для подачі адміністрації роботодавця, знаходження усієї медичної документації у лікаря, який під тиском міг змінити записи у карті хворого, оформленням таких записів за 09 серпня 2017 року за межами відповідного поля (а.с. 172) та у сукупності з іншими обставинами справи, у суду першої інстанції були всі підстави вважати, що рішенням про накладення дисциплінарного стягнення не враховано поважність причин відсутності позивача на роботі, помилково кваліфіковано такі дії як прогул при тому, що працівник за зазначених обставин не інакше як була впевнена, що звільнена від роботи через хворобу.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Необхідно врахувати, що позивач є надзвичайно слабкою ланкою у порівнянні із обсягом повноважень роботодавця і за обставин, які склались, не мала об'єктивної можливості у інший спосіб обґрунтувати свої доводи. Дані обставини у повній мірі врахував суд першої інстанції і ухвалив законне і справедливе рішення.

З 1991 року позивач працює у роботодавця без жодних зауважень, має невисоку заробітну плату, виховує і забезпечує двох дітей шкільного віку.

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

На підставі п. 22 Постанови Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року №9 у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Представник апелянта підтвердив, що жодної шкоди підприємству у результаті відсутності позивача на роботі, крім необхідності продемонструвати іншим працівникам дисципліну не було.

Не можна також залишати поза увагою і доводи позивача про упереджене ставлення адміністрації підприємства у зв'язку із діяльністю її чоловіка та захист інтересів працівників та що профспілковим комітетом обґрунтовано відмову адміністрації у дачі згоди на звільнення у зв'язку із відсутністю працівника на роботі з поважних причин.

Постановою колегії суддів у цьому ж складі від 05 вересня 2018 року залишено без змін рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2018 року, яким скасовано наказ відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» від 26 жовтня 2017 року №267 про оголошення догани чоловіку позивача ОСОБА_3

Крім іншого, позивач ОСОБА_3 зазначав, що в діях роботодавця при накладенні на нього стягнення є ознаки злочину через очевидну трудову дискримінацію. Його переслідують за те, що є членом профкому Бурштинської ТЕС, виступає на зборах та протестах проти ПАТ «ДТЕК», та був напередодні на черговій зустрічі в обласній раді, де розглядалося питання щодо законності приватизації та виконання інвестиційних зобов'язань ПАТ «ДТЕК Західенерго» та через те, що позивач постійно виходить на акції протесту у позаробочий час, а також що не поїхав у відрядження на Курахівську ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго», м. Курахове на 29 днів з 22 серпня 2017 року по 19 вересня 2017 року.

Згідно виписки з протоколу №26 від 13 вересня 2017 року адміністрації Бурштинської ТЕС відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору з товарознавцем відділу закупівель ОСОБА_2 за п.4 ст. 40 КЗпП (прогул) (а.с. 9).

Відмову у дачі згоди адміністрації ОСОБА_2 профспілковий комітет обґрунтував тим, що її відсутність на роботі 11 листопада 2017 року мала місце з поважних причин, тобто у зв'язку з хворобою.

Пунктом п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року №9 передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Суддя апеляційного суду

Івано-Франківської області Р.Й. Матківський