Вирок № 76914103, 04.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4525/17

Провадження №1-кп/127/745/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Невмиваки Я.І.,

прокурора Кириченка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12016020010008953 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого торговим представником ТОВ «Смарті Фемелі», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2016 року близько 18.10 години, водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по вулиці С. Зулінського у м. Вінниці, зі сторони вулиці Київської, в напрямку вулиці Енергетичної, в районі електроопори № 40, не вжив своєчасних заходів до зупинки свого автомобіля в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину вулиці ОСОБА_5, по розмітці нерегульованого пішохідного переходу справа-наліво по ходу руху автомобіля, внаслідок чого з необережності допустив наїзд на вищевказану особу.

Внаслідок даної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1971/11 від 06.02.2017 пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки, підапоневротична гематома в правій тім’яній ділянці; закрита травма грудної клітки - забій грудної клітки, перелом правої ключиці; закритий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням; садна в ділянках правої брови, правої кисті, та обох колінних суглобів», які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 92а від 08.02.2017:

-«В ситуації, яка склалася водій автомобіля «DaewooLanos» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху»;

-«В ситуації, яка склалася в діях водія автомобіля «DaewooLanos» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди».

За вищевикладених обставин водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено :

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 заходяться у причинному зв’язку з наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому злочині визнав та пояснив, що 09.11.2016 керуючи технічно-справним автомобілем «Daewoo Lanos», рухаючись по вулиці С. Зулінського у м. Вінниці, зі сторони вулиці Київської, в напрямку вулиці Енергетичної, з необережності допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину вулиці ОСОБА_5, справа-наліво по ходу руху автомобіля. В той день на вулиці було темно та дорожнє покриття було мокре. Просив суворо його не карати та застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки у нього на утриманні перебуває мати, яка на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», досягла 70-річного віку.

Потерпіла ОСОБА_3, суду пояснила, що 09.11.2016 близько 18.10 вона перетинала проїзну частину вулиці ОСОБА_5, по розмітці нерегульованого пішохідного переходу справа-наліво та її збив ОСОБА_1 ОСОБА_6 добре освітлювалась ліхтарями. Автомобіль ОСОБА_1 вона бачила він був на безпечній відстані, тому почала переходити дорогу. Коли вона дійшла до середини пішохідного переходу та подивилася чи немає машин, її збив автомобіль. Після удару вона втратила свідомість. Обвинувачений шкоду їй не відшкодовував. Просила суд суворо покарати обвинуваченого та позбавити обвинуваченого права керування на максимальний строк. Заперечила проти застосування амністії до обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що з обвинуваченим та потерпілою ні в яких відносинах не перебуває. Ввечері 09.11.2016 вона поверталась з роботи додому. Переходячи дорогу по не регульованому пішохідному переходу на вул. ОСОБА_5 вона побачила як потерпілу, яка йшла попереду неї, збила машина. В той день на вулиці було мрячно та на той час вже стемніло, однак вулицю освітлювали ліхтарі. Автомобіль ОСОБА_1 вона бачила ще здалеку та оскільки він їхав із середньою швидкістю та був на безпечній відстані, вона вважала, що водій бачить людей на пішохідному переході, тому почала переходити дорогу. Однак як тільки вона зробила кілька кроків по пішохідному переходу побачила, що автомобіль збив дівчину яка переходила дорогу попереду неї. Автомобіль не гальмував. Після удару, потерпіла лежала перед машиною та перехожі почали викликати швидку допомогу. Також пізніше з нею проводили слідчий експеримент, під час якого вона розказувала та показувала обставини події ДТП які вона бачила. Після проведення експерименту склали протокол який вона підписала. В протоколі все відповідало дійсності.

Крім показань самого обвинуваченого, потерпілої, свідка винуватість ОСОБА_6 доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

-Витягом з кримінального провадження № 12016020010008953;

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 09.11.2016 з фотоілюстраціями та схемою до нього;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.11.2016 за участю свідка ОСОБА_7 та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту, яка графічно підтверджує розташування місце ДТП;

-протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 03.02.2017;

-листом з МКУП «Міськсвітло» ВМР від 08.02.2017, відповідно до якого згідно записів оперативного журналу, 09.11.2016 зовнішнє освітлення працювало в повному режимі до 24 год. 00 хв. Порушень на ділянці дороги вул. С. Зулинського в районі від вул. Київської до вул. Енергетичної в проміжок часу з 17 год. 45 хв. до 18 год. 30 хв. не було;

-копією посвідчення водія, виданим на ім’я ОСОБА_1, № 124337 від 02.09.2004;

- висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1568 від 09.11.2016, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено;

-висновком судової автотехнічної експертизи № 92а від 08.02.2017, відповідно до якої: «в ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «DaewooLanos» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «DaewooLanos» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.»;

-висновком судово-медичної експертизи № 1971/11 від 30.12.2016 – 06.02.2017, відповідно до якої: «згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_3 були виявлені ознаки сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки, підапоневротична гематома в правій тім'яній ділянці; закрита травма грудної клітки - забій грудної клітки, перелом правої ключиці; закритий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням; садна в ділянках правої брови, правої кисті, та обох колінних суглобів. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від дії тупого твердого предмета, (предметів), по давності можуть відповідати строку події, вказаному у «Постанові» про призначення судово-медичної експертизи - 09.11.2016, за ступенем тяжкості належать: закрита травма грудної клітки - забій грудної клітки, перелом правої ключиці; закритий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але за своїм характером спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 p.»); закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки, підапоневротична гематома в правій тім'яній ділянці - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.); садна ділянок правої брови, правої кисті, та обох колінних суглобів - до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995)».

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що вказані докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілої та свідка, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних потерпілої та свідка по кримінальному провадженню немає.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого є повне визнання вини.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії необережних злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини злочину, пост кримінальну поведінку обвинуваченого, особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, згідно довідок на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, приймає до уваги його вік, стан здоров’я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді арешту, оскільки тільки таке покарання, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

07 вересня 2017 вступив в силу Закон України № 1810-VІІІ від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Стаття 13 дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, вчинив злочин 09.11.2016, тобто до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, за який передбачено покарання не суворіше ніж обмеження волі на строк до трьох років, тобто, відповідно до ст. 12 КК України, злочин є невеликої тяжкості. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 має на утриманні мати – ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка являється інвалідом ІІІ гр. та якій на момент вчинення ОСОБА_1 злочину виповнилось 70 років, а тому обвинувачений підпадає під дію ст. 1 п. є) вказаного закону, як такий, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» мав мати, яка досягла 70-річного віку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ПАТ Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, ухвалою суду від 10.09.2018 залишений без розгляду.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницького НДЕКЦ МВС України судової автотехнічної експертизи № 92а від 08.02.2017 – покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, ст.ст. 65, 66, 67, 286 КК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році», суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання внаслідок акту амністії – п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницького НДЕКЦ МВС України судової автотехнічної експертизи № 92а від 08.02.2017 в сумі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль НОМЕР_3, поміщений на майданчику тимчасово затриманих автомобілів ДП МВС «Вінниця-інформ-ресурси» – повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: