Рішення № 76914070, 03.10.2018, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/514/18

Провадження № 2/353/253/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря судового засідання – Круховської С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, який уточнив 06.06.2018 року. В обґрунтування позову покликався на те, що згідно кредитного договору без номера, укладеного 13.05.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - змінена назва АТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем ОСОБА_2, остання отримала кредит в розмірі 4000,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, за користування яким зобов'язалась сплатити відсотки у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а також, у разі виникнення прострочених зобов’язань, пеню, яка розраховується згідно Тарифів банку, та штраф відповідно до Умов надання банківських послуг.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим станом на 31.03.2018 року допустила виникнення заборгованості по кредиту в сумі 66245,39 грн., з яких: 3999,94 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 55614,72 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3000,0 грн. – заборгованість за пенею; 500,0 грн. - штраф (фіксована частина); 3130,73 грн. – штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 66245,39 грн. та судові витрати в сумі 1762,0 грн.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 07.06.2018 року вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву, а також призначено розгляд справи в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області на 14 год. 30 хв. 06.07.2018 року без виклику сторін.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 71) відповідач ОСОБА_2 отримала вищевказану ухвалу суду 14.06.2018 року.

Однак, 06.07.2018 року розгляд справи було відкладено на 13 год. 00 хв. 05.09.2018 року з викликом сторін, оскільки головуюча суддя по справі перебувала у відпустці. В судове засідання 05.09.2018 року відповідач не з’явилася, підтвердження про вручення повістки про виклик до суду відповідачу на адресу суду не повернулося, у зв’язку з чим розгляд справи будо відкладено до 10 год. 00 хв. 03.10.2018 року та повторно викликано сторін в судове засідання.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 101) відповідач ОСОБА_2 отримала повістку про виклик до суду 11.09.2018 року, однак, станом на 03.10.2018 року, відзиву на позовну заяву суду не надала.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила, хоча була двічі належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Також, згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» (змінена назва - АТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем ОСОБА_2 13.05.2010 року був укладений договір без номера (а.с. 7-32) (далі – Кредитний договір), згідно якого остання 12.07.2012 року отримав кредит в розмірі 300,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна», зі строком дії кредитної картки до 11/15 року (довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, а.с. 57), за користування яким зобов'язалась сплатити 2,5 % в місяць (30,0 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом (довідка про умови кредитування з використання платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», а.с. 8). Згідно п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг позичальник надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банка, та клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт. Відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_2 (відповідач) 12.07.2012 року на її картці встановлено кредитний ліміт 300,0 грн., 27.07.2012 року – збільшено кредитний ліміт до 1200,0 грн., 29.10.2012 року – збільшено кредитний ліміт до 1700,0 грн., 25.07.2013 року – збільшено кредитний ліміт до 2000,0 грн., 14.10.2013 року – збільшено кредитний ліміт до 4000,0 грн. (а.с. 57). Також відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, при цьому банк, окрім випадків зміни розміру кредитного ліміту, зобов’язаний не менше чим через 7 днів до здійснення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку, у випадку не надходження протягом 7 днів від клієнта повідомлення про незгоду з змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови. Так, відсоткова ставка по кредиту станом на день встановлення кредитного ліміту становила 2,5 % на місяць (30,0 % річних), з 01.09.2014 року відсоткову ставку було збільшено до 2,9 % на місяць (34,8% річних) та з 01.04.2015 року відсоткову ставку було збільшено до 3,6 % на місяць (43,2 % річних). Відповідно п. 2.1.1.12.6. Умов та правил надання банківських послуг банк нараховує відсотки за користування кредитом та овердрафтом у розмірі, встановленому Тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів на рік. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві (а.с. 7 зворот).

Відповідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії, на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг у випадку виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100,0 грн., включаючи прострочені зобов’язання, передбачені п.п. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується як: пеня = базова процентна ставка по договору / 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Згідно п. 2.1.1.7.6 даних умов, при порушенні клієнтом строків платежів передбачених договором більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Відповідач одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти, шляхом зняття готівки з банкоматів, про що свідчить виписка по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 13.05.2010 року по 31.03.2018 року (а.с. 58-60).

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 31.03.2018 року допустила виникнення заборгованості по кредиту в сумі 66245,39 грн., з яких: 3999,94 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 55614,72 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3000,0 грн. – пеня; 500,0 грн. - штраф (фіксована частина); 3130,73 грн. – штраф (процентна складова) (а.с. 55-56).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним Кредитним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором без номера від 13.05.2010 року, та те, що відповідач в судове засідання не з’явилась, не подала суду відзиву на позовну заяву та жодних письмових чи електронних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0 грн. (платіжне доручення № PROM4BIE0H від 04.05.2018 року, а.с. 1).

На підставі викладеного, відповідно 261, 526, 549, 611, 612, 631, 634, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки вул. Коцюбинського, 4, с. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором без номера від 13.05.2010 року, яка станом на 31.03.2018 року становить 66245,39 грн. (Шістдесят шість тисяч двісті сорок п’ять гривень 39 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки вул. Коцюбинського, 4, с. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, - 1762,0 грн. (Одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Н.І. Лущак