Ухвала суду № 76913651, 04.10.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 595/745/15-ц

Провадження № 6/344/302/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець звернувся до суду з зазначеним поданням, в обґрунтування якого покликався на те, що на виконанні у Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 344/745/2015, виданого 24.02.2016 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 948981,98грн. заборгованості за кредитним договором та 3654грн. судових витрат.

Матеріалами подання також зазначено, що 14.04.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника, та направлено сторонам до відома та до виконання. Боржнику надано добровільний термін для виконання зазначеного виконавчого документа. Дана постанова отримана боржником 15.04.2016 року, що підтверджується розпискою в одержанні та повідомленні про вручення поштового відправлення. Одночасно з відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Однак ОСОБА_2 не виконує рішення по сплаті боргу в добровільному порядку, що у свою чергу ускладнює, та в певній мірі робить неможливим виконання рішення в частині стягнення боргу. На даний час заборгованість на користь ПАТ КБ «Приватбанк» не сплачено, а тому боржник ОСОБА_2 являється злісним неплатником та свідомо ухиляється від обов’язку погашення боргу перед стягувачем. В ході проведення виконавчих дій було отримано інформацію про те, що боржник має на меті покинути територію України та уникнути від обов’язку погашення боргу перед стягувачем, що про свідчить заява стягувача від 03.10.2017 року № 7430.

Головний державний виконавець вважає, що наявність в особи невиконаних зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, тому з метою повного та належного виконання виконавчого листа просив тимчасово обмежити ОСОБА_2 в праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документа.

В судове засідання державний виконавець не з’явився.

Дослідивши подання з долученими до нього матеріалами та ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Права та обов’язки державного виконавця передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 19 ч. 3 цієї ж статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Крім цього, відповідно до вимог ЦПК України, подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається негайно лише з участю державного виконавця, на якого покладено обов’язок доказування факту саме ухилення боржника від виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебуває виконавчий лист № №344/745/2015 року, виданий 24.02.2016 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № IFIHGF00000001 від 10.08.2015 року у розмірі 948981,98грн. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 3654грн.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 14.04.2016р. відкрито виконавче провадження, а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення.

Дану постанову боржник отримав 15.04.2016 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Державним виконавцем також зроблено запити в реєструючі органи.

Подання державного виконавця мотивовано тим, що сторона стягувача на даний час володіє інформацією щодо можливого перетину державного кордону України боржником ОСОБА_2, що підтверджується копією заяви представника стягувача ПАТ КБ «Привабанк» № 7430 від 03.10.2017 року, та наявність в ОСОБА_2 невиконаних зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань по вказаному вище виконавчому листу.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов’язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Так, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника застосовується судом у випадку встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов’язань. При цьому під поняттям «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події, тощо).

В той же час із наданих державним виконавцем документів не встановлено правових підстав для обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, а саме: не встановлено факту ухилення боржника від виконання зобов’язань. Надані ж державним виконавцем документи свідчать про факт наявності зобов’язання, однак не про факт ухилення останнього від його виконання.

Також не може залишитись поза увагою суду той факт, що аналогічне подання державного виконавця вже було предметом судового розгляду і 15.11.2017 року ухвалою суду в задоволенні такого – відмолено. Крім цього, державний виконавець повторно звертаючись 03.10.2018 року з таким же поданням жодних нових підстав в його обґрунтування не навів, нових доказів не подав.

Відтак, обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання зобов’язань, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення за наявності доказів свідомого та умисного невиконання боржником покладених на нього зобов’язань.

З наведеного вище вбачається, що державним виконавцем не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов’язань, а тому суд вважає, що підстав для задоволення вказаного подання немає.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України», керуючись ст.ст. 258-260, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя Р.В. Хоростіль