Вирок № 76912741, 04.10.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2227/18

В И Р О К

іменем України

04 жовтня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

за участю прокурора Клименка В.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 у місті Коростені Житомирської області кримінальне провадження за № 12018060060000426 від 16 березня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчинені злочину, передбаченого за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України,-

встановив:

14 березня 2018 року близько 22.00 години ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, прибув до приміщення гаража № 30, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись темною порою доби, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає і він залишається непоміченим для сторонніх осіб, шляхом застосування викрутки на перехресті вулиць Гастелло-Коцюбинського, ОСОБА_3 (Черемушки); Гастелло-Енгельса (ОСОБА_4), ОСОБА_5 (Котляревського)-Жмаченка; Жмаченка-Сакко і ОСОБА_4 та навпроти будинку 70 та 72 по вулиці Грушевського у місті Коростені Житомирської області, зняв 3 (три) каналізаційних люки, які належать комунальному виробничо-господарському підприємству вартістю 1603 грн за 1 (один) каналізаційний люк, на загальну суму 4809 грн та 7 (сім) каналізаційних люків, які належать комунальному підприємству "Водоканал" вартістю 2470,39 грн за 1 (один) каналізаційний люк на загальну суму 17292,73 грн, після чого вказані люки він залишив на узбіччі вказаних вулиць з метою їх подальшого переміщення та реалізації.

15 березня 2018 року близько 02-ї години ОСОБА_2 проїжджаючи на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, якому він не повідомляв про свої злочинні наміри, під час руху у місті Коростені Житомирської області попросив останнього здійснити зупинку на вулиці Гастелло, де ОСОБА_2 завантажив до багажного відділення вказаного автомобіля 3 металевих каналізаційних люка, після чого місце вчинення злочину з викраденим майном покинув. Своїми злочинними діями Сабуров І,В. заподіяв комунальному виробничо-господарському підприємству та комунальному підприємству "Водоканал" матеріальну шкоду на загальну суму 22101,73 гривень.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого йому обвинувачення ОСОБА_2 винуватим себе визнав повністю і на запитання пояснив суду, що все зазначене в обвинувальному акті відповідає дійсності. У скоєному щиро розкаюється та просив суд суворо його не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті 185 ч.1 Кримінального кодексу України. Претензій до обвинуваченого КП "Водоканал" не має.

Враховуючи, що ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, правильно розуміє суть обвинувачення, фактичні обставини провадження ніким не оспорюються, судом в порядку ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження письмових доказів і визначено дослідити тільки дані, що характеризують обвинуваченого, як особу.

На підставі ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_2 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особу.

Переконавшись у правильному розумінні сторонами змісту обставин кримінальних правопорушень та добровільності їхньої позиції, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого діяння.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у таємному викрадені чужого майна вірно кваліфіковано за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких вчинено злочин, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_2 характеризується задовільно, не одружений, на утриманні осіб не має, не працює, не перебуває на обліку в лікаря - психіатра чи лікаря - нарколога, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, активно сприяв у його розкритті, щиро каявся у вчиненому, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання ще можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання не пов’язане з позбавленням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

В провадженні процесуальні витрати відсутні.

Питання стосовно речових доказів, суд вирішує в порядку положення ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_2, ключі запалення до автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 863456 (які передано для зберігання ОСОБА_6В.) - передати власнику цього майна.

Речові докази: 10 (десять) каналізаційних люків (які повернуті для зберігання представникам потерпілих) - передати власникам цього майна.

Речовий доказ: викрутку (яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів після його проголошення, а засудженою особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_7