Рішення № 76912632, 01.10.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6006/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 5 серпня 2010 року № 562 ОСОБА_1 з 1 вересня 2010 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ. 27 вересня 2010 року між КНУВС (далі реорганізовано в НАВС), та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 10-143 про підготовку фахівця у КНУВС. Відповідно до Договору відповідач навчалася за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувалася після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі. З 1 вересня 2010 року по 15 березня 2014 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Наказом НАВС від 15 червня 2014 року №342 відповідачу присвоєно кваліфікацію бакалавра та видано диплом бакалавра. Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов Договору відповідача направлено для подальшого проходження служби – УМВС України в Житомирській області. Наказом УМВС України у Житомирській області від 31 серпня 2015 року № 234 о/с відповідача звільнено з ОВС на підставі поданого нею рапорту, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору відповідач з власної ініціативи звільнилася з ОВС до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання. Відповідач навчалася в НАВС з 1 вересня 2010 року по 15 березня 2014 року. Вартість витрат пов'язаних з утриманням неї у навчальному закладі становить 52 924 грн 16 копійок. Із сумою витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відповідача ознайомлено та проінформовано про необхідність відшкодування зазначеної суми. Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 52924,16 грн, а також судові витрати

Представник позивача ОСОБА_2, який діє відповідно до довіреності від 13 листопада 2017 року, в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, в поданій до суду заяві, заперечила проти позову в повному обсязі та зазначила, що в даний час продовжує нести службу в органах Національної поліції, а її звільнення було з поважних причин – невлаштування умов праці, неналежне матеріальне забезпечення, яке було майже відсутнім, а також у зв'язку з сімейними обставинами, а саме переїздом до іншого міста. Зазначила, що договором про підготовку фахівця не визначено, що період відпрацювання повинен бути безперервним.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 5 серпня 2010 року № 562 ОСОБА_1 з 1 вересня 2010 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ (а.с.15).

27 вересня 2010 року між Київським національним університетом внутрішніх справ (змінено на Національну академію внутрішніх справ) та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 10-143 про підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за напрямом (спеціальністю) "Правознавство" (а.с.12-14).

Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 навчалася за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувалася після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі. З 1 вересня 2010 року по 15 березня 2014 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

Наказом Національної академії внутрішніх справ №342 від 15 червня 2014 року відповідачу ОСОБА_1 видано диплом бакалавра за кваліфікацію бакалавр права (а.с.16).

Довідками про розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ, зазначено, що загальна сума вартості навчання за період з 01 вересня 2010 року по 15 березня 2014 року становить 52924,16 грн, з яких грошове забезпечення – 11493,23 грн, продовольче забезпечення – 21398,28 грн, речове забезпечення – 3236,83 грн, оплата комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв – 16795,82 грн (а.с. 22-35).

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов договору відповідача ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби УМВС України в Житомирській області.

З витягу наказу УМВС України у Житомирській області від 31 серпня 2015 року № 234 о/с вбачається, що відповідача ОСОБА_1 звільнено з ОВС на підставі поданого нею рапорту, за власним бажанням.

Даними витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 64 о/с від 10 квітня 2017 року підтверджується, що ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції за конкурсом та призначено з 10 квітня 2017 року слідчим слідчого відділення Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка і на даний час проходить службу, що підтверджується також копією трудової книжки відповідача ( а.с. 116-118).

В трудовій книжці також наявний запис про працевлаштування ОСОБА_1 з 23 грудня 2015 року по 30 грудня 2016 року на посаді фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації Коростенського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області.

Як вбачається із досліджених доказів відповідач ОСОБА_1, звільнившись на підставі поважних причин з органів МВС, у подальшому після проходження конкурсного відбору 10 квітня 2017 року була знову прийнята на службу до Національної поліції України та проходить її до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 2.3.5 договору про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1, як сторона договору, брала на себе обов'язок після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку признана Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Отже за змістом вказаного пункту договору, відповідач зобов'язана відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. Але при цьому, у даному пункті договору не визначено, що цей період має бути безперервним.

За таких обставин, суд аналізуючи зміст договору, дійшов висновку що відповідач ОСОБА_1 після здобуття вищої освіти зобов'язана відпрацювати в органах внутрішніх справ на будь-якій посаді сумарно не менше трьох років.

Пунктом 2.3.6 вказаного договору передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, передбачених п.3 договору, а саме за власним бажанням без поважних причин, за порушення дисципліни чи у зв'язку із відмовою від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, протягом перших трьох років після закінчення навчання ОСОБА_1 повинна відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі за змістом договору є, зокрема, звільнення за власним бажанням без поважних причин.

Як вбачається з наказу № 234 о/с від 31 серпня 2015 року відповідач ОСОБА_1 звільнилася за власним бажанням на підставі рапорту від 21 травня 2015 року з поважних причин - невлаштування рівня грошового забезпечення та умов проходження служби. Статтею 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 після звільнення з посади слідчого та після проходження конкурсного відбору продовжила службу, суд вважає, що її звільнення за власним бажанням відбулось з поважних причин, що не є підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.

Пунктом 9 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 261 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію, а якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 після закінчення навчального закладу, продовжила працювати в органах Національної поліції, звільнилася з посади слідчого за власним бажанням з поважних причин та після проходження конкурсного відбору знову була прийнята на службу до Національної поліції, де проходить службу до теперішнього часу, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не порушила зобов'язань за договором, а тому підстави для застосування до неї правових наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 Цивільного кодексу України та укладеним між сторонами договором, а саме стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відсутні.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У разі відмови в позові, відповідно до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 4 жовтня 2018 року.

Сторони:

Позивач: Національна академія внутрішніх справ, місцезнаходження: місто Київ, площа Солом'янська,1, код ЄДРПОУ 08751177.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання – АДРЕСА_1, РНОКПП – НОМЕР_1.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_3