Рішення № 76912203, 17.09.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5072/14-ц

РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, треті особи: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів недійсним, про витребування квартири з чужого незаконного володіння, про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, про зобов’язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, третіх осіб: Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів недійсним, про витребування квартири з чужого незаконного володіння, про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, про зобов’язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй належить на підставі нотаріально посвідченого 22 травня 1997 року Коростенською міською державною нотаріальною конторою договору купівлі-продажу квартира АДРЕСА_1.

Зазначена квартира була арештована та продана з прилюдних торгів ОСОБА_9 Проте рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2005 року правочин купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та протокол № 4060101/303 про проведення прилюдних торгів та реалізації майна від 9 листопада 2004 року визнано недійсними з моменту їх укладення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2005 року набрало законної сили 23 червня 2008 року після перегляду справи апеляційною та касаційною інстаціями.

25 листопада 2005 року ОСОБА_9 видано на підставі акту відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції про проведені прилюдні торги з продажу спірної квартири нотаріусом ОСОБА_10 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до нотаріально посвідченого 17 квітня 2006 року договору купівлі-продажу ОСОБА_9 продав спірну квартиру ОСОБА_7

ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого 30 вересня 2011 року договору купівлі-продажу продала спірну квартиру ОСОБА_8

ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого 10 грудня 2013 року договору купівлі-продажу продала спірну квартиру ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується проведення державної реєстрації права власності на квартиру 99 по вул Дзержинського, 10 у м.Коростеня Житомирської області за ОСОБА_6 в розмірі 9/10 частин та за ОСОБА_2 в розмірі 1/10 частини.

Позивач вважає, що свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, як правовстановлюючий документ, повинно бути визнано недійсним, оскільки воно є похідним документом правочину по відчуженню майна з прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів № 4060101/303 від 9 листопада 2004 року, які, в свою чергу, відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирськох області від 10 червня 2005 року визнано недійсними, у зв'язку з порушенням порядку проведення прилюдних торгів та прав стягувача і боржника.

Вважає, що її протиправно позбавили права власності на кваритиру 99 по вул.Дзержинського, 10 у м.Коростені Житомирської області. Зазначила, що вона розрахувалася з усіма стягувачами коштами, заробленими за кордоном, а куди були спрямовані 4500,00 грн від протиправної реалізації з прилюдних торгів спірної квартири їй не відомо.

Просила ухвалити рішення, яким визнати свідоцтво про придбання ОСОБА_9 з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_2 серії ВСК № 260367, яке видане приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 25 листопада 2005 року недійсним; витребувати квартиру АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_11 та повернути нерухоме майно у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 1997 року; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2, індексний номер якого 8865539 від 10 грудня 2013 року, яке прийняте приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_12; зобов'язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на картиру 99 по вул.Дзержинського, 10 у м.Коростені Житомирської області, на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року.

Також представник позивача ОСОБА_1 клопотала поновити строк позовної давності по вимозі щодо визнання свідоцтва про придбання ОСОБА_9 квартири з прилюдних торгів від 25 листопада 2005 року та врахувати як поважну причину пропуску строку позовної давності ту обставину, що ОСОБА_4Й, з 28 жовтня 2003 року працює за кордоном і про наявність оскаржуваного свідоцтва про придбання ОСОБА_9 з прилюдних торгів спірної квратири їй стало відомо у січні 2014 року з довідки бюро технічної інвентаризації.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, які викладені у позовній заяві.

ОСОБА_3, як представник ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали та просили в задоволенні вимог відмовити, застосувавши строк позовної давності.

Представник відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області ОСОБА_13, яка діє відповідно до довіреності від 14 вересня 2018 року, просила справу розглядати за її відсутності, позов визнала та не заперечила проти його задоволення, про що подала до суду заяву.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в поданій до суду заяві просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку пропуском строків звернення до суду.

Треті особи: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_7 в поданій до суду заяві проти позову не заперечила, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Суд, вислухавши учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є власниками придбаної ними на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року квартири АДРЕСА_3, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29267709 від 10 листопада 2014 року (т.1 а.с.49).

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позивач стверджує, що квартира АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 22 травня 1997 року Коростенською міською державною нотаріальною конторою (т.1 а.с.11), є об'єктом її права власності з підстав того, що всі наступні відчуження вказаного нерухомого майна були протиправними.

Відповідно до акту опису й арешту майна від 21 січня 2003 року старшим державним виконавцем Смаченко Г.П. при примусовому виконанні виконавчих листів № 2-327, № 2-282, № 2-662, які видані Коростенським міським судом Житомирської області, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4, а саме квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.16-17).

Згідно з протоколом № 4060101/303 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, належного ОСОБА_4 від 9 листопада 2004 року, ОСОБА_9 став переможцем торгів (т.1 а.с.15).

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2005 року правочин купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4 Спеціалізованим державним підприємством "Укрспецюст" Житомирською філією ОСОБА_9 та протоколу № 4060101/303 про проведення прилюдних торгів та реалізації майна від 9 листопада 2004 року визнано недійсними з моменту їх укладення (т.1 а.с.169-173).

23 червня 2008 року апеляційним судом Вінницької області ухвалено скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2005 року, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2005 року залишити в силі (т.1 а.с.175-176).

На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу від 25 листопада 2005 року № 1633 (т.1, а.с.10) ОСОБА_9 продав спірну квартиру ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі-продажу від 17 квітня 2006 року (т.1 а.с.12).

ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору 30 вересня 2011 року договору купівлі-продажу продала квартиру 99 по вул. Дзержинського, 10 у м.Коростені Житомирської області ОСОБА_8 (т.1 а.с.13).

ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого 10 грудня 2013 року договору купіві-продажу продала спірну квартиру ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Щодо доводів позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду за вимогою про визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу від 25 листопада 2005 року № 1633 суд зазначає наступне.

Як вбачається з листа комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради № 67 від "01.2014" на запит адвоката ОСОБА_1 надано інформацію про те, що спірна квартира належала ОСОБА_9 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу від 25 листопада 2005 року № 1633.

Саме на лист комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради № 67 від "01.2014" посилається позивач та її представник про те, що в січні місяці 2014 року їй стало відомо про наявність оскаржуваного свідоцтва, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду.

Проте суд не може погодитися з такою позицією сторони та відхиляє її доводи з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу передбачено, що позовна давність – це строк, у межах якого може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність тісно пов'язана із принципом правової визначеності (principle of legal certainty), який, у свою чергу, є одним із фундаментальних аспектів верховенства права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 Цивільного кодексу, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3, судом досліджено витребувану копію адміністративного позову ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними від 17 липня 2012 року (справа № 2а-598/12) та зобов'язання вчинити дії, зі змісту якого вбачається, що у квітні місяці 2012 року позивач зверталася із заявою до комунального підприємства "Коростенське МБТІ Житомирської обласної ради" про скасування державної реєстрації права власності на підставі оскаржуваного свідоцтва про придбання ОСОБА_9 нерухомого майна з прилюдних торгів № 1633 від 25 листопада 2005 року.

На підставі ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2012 року позов ОСОБА_4 до КП "Коростенське МБТІ Житомирської обласної ради" про визнання дій неправомірнимиі зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу як такий, що не відповідає вимагам, встановленим процесуальним законодавством.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року (№ 6-895цс15) викладено правовий висновок про те, що за змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності.

Таким чином, твердження позивача та її представника про те, що вони вперше дізналися про наявність свідоцтва про придбання ОСОБА_9 з прилюдних торгів спірної квартири у січні 2014 року є неправдивим.

Позивачеві ОСОБА_4, яка приймала участь у розгляді цивільної справи № 2-187 (справа розглядалася протягом 2005-2008 років), достеменно було відомо про наявність договору купівлі-продажу спірної квартири на користь ОСОБА_9 і, таким чином, про порушення її цивільних прав.

З наданої позивачем довідки № 17 від 20 лютого 2015 року вбачається, що ОСОБА_4 працевлаштована через агенство "Алкіона-Центр" (м. Москва) на роботу в період з 28 жовтня 2003 року по 30 грудня 2014 року (т.1 а.с.180).

Суд відхиляє посилання позивача та її представника щодо поважності пропуску строку позовної давності через працевлаштування за кордоном України, оскільки ОСОБА_4 приймала участь в розгляді справи № 2-187 за позовом ОСОБА_14 до державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", ОСОБА_9 про визнання правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та протоколу № 4060101/303 про проведення прилюдних торгів та реалізації майна від 9 листопада 2004 року недійсними, через представника ОСОБА_15, а тому була обізнана про порушення її цивільних прав.

Оскаржуване свідоцтво видане 25 листопада 2005 року, тобто в період розгляду справи №2-187, остаточне рішення по якій прийняте лише 23 червня 2008 року Апеляційним судом Вінницької області. Саме з 23 червня 2008 року – з часу визнання правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та протоколу № 4060101/303 про проведення прилюдних торгів та реалізації майна від 9 листопада 2004 року недійсними, розпочався перебіг строку загальної позовної давності та закінчився 23 червня 2011 року.

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом 15 липня 2014 року з пропуском строку позовної давності щодо вимоги про визнання свідоцтва про придбання ОСОБА_9 з прилюдних торгів спірної квартири серії ВСК № 260367 від 25 листопада 2005 року, який встановлено статтею 257 Цивільного кодексу України.

При наведених вище обставинах, встановлених судом, та доводів позивача та її представника, суд не вбачає поважних причин для поновлення строку позовної давності.

Згідно з ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку позовної давності щодо визнання свідоцтва про придбання ОСОБА_9 з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_2 серії ВСК № 260367, яке видане приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 25 листопада 2005 року недійсним, що є підставою для відмови у задоволенні позову і в решті вимог про витребування квартири АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та повернення нерухомого майна у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 1997 року; скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на вказану квартиру та про зобов'язання державної установи скасувати державну реєстрацію, які є похідними від вимоги, за якою позивач пропустила строк позовної давності.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.16, 256, 257, 260, 261, 266, 267, 321, 328, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 263, 264, 265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_4 строку позовної давності по вимозі щодо визнання свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів недійсним - відмовити, як пропущеного без поважних причин.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, треті особи: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів недійсним, про витребування квартири з чужого незаконного володіння, про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, про зобов’язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про скасування державної реєстрації права власності на квартиру - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2018 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_4, місце проживання - АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачі:

ОСОБА_5, місце проживання - АДРЕСА_5;

ОСОБА_6, місце проживання - АДРЕСА_6;

ОСОБА_2, місце проживання - АДРЕСА_7;

Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місцезнаходження - Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22.

Треті особи:

Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, місцезнаходження - Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 28-Г;

ОСОБА_7, місце проживання - АДРЕСА_8;

ОСОБА_8, місце проживання - АДРЕСА_9.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_16