Вирок № 76911021, 03.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5257/18

Провадження № 1-кп/206/386/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Сєдової А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000401 від 12.04.2018 року та угоду про примирення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Чувашія, громадянина України, вдівця, маючого середньо-спеціальну освіту, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України ,

сторони кримінального провадження:

прокурор Королех І.В.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисники – адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпіла ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, 12.04.2018 року близько 18 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого мешкання, а саме: у квартирі № 23 будинку № 2 розташованого на вул. Агнії Барто у м. Дніпро, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, помітив, що його рідний син ОСОБА_5, який також перебував в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тим, що батько відволікся на особисті потреби, без дозволу останнюого узяв належну ОСОБА_1 на підставі дозволу № 973 на право зберігання, носіння мисливської рушниці, дійсного до 02.03.2020 року, одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю 20 калібру, моделі МЦ-20-01Ш № 941418, яка була споряджена мисливськими набоями 20 калібру та переніс її до власної кімнати.

Бажаючи встановити наміри свого сина та відібрати у ОСОБА_5 неналежну останньому вищевказану рушницю, ОСОБА_1 підійшов до сина та між ними виник словесний конфлікт з приводу повернення до сейфу мисливської рушниці, в ході якого, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння та не бажаючи їх настання, а саме загибелі ОСОБА_5, узяв рушницю лівою рукою в районі цівки, а правою в районі прикладу та став виривати її з рук потерпілого, який в той момент утримував рушницю правою рукою за ремінь переноски, в районі кріплення ременя до ствола рушниці, стволом до себе.

В процесі конфлікту та боротьби, які мали місце близько 18 год. 07 хв. у приміщенні квартири № 23 будинку № 2 на вул. Агнії Барто у м. Дніпро, між

ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які обидва утримували в своїх руках одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю 20 калібру моделі МЦ-20-01Ш № 941418, яка на підставі дозволу № 973 на право зберігання, носіння мисливської рушниці, дійсного до 02.03.2020 року, належить ОСОБА_1, в момент, коли ствол рушниці був направлений у бік тіла потерпілого

ОСОБА_5, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_5, хоча повинен був і міг їх передбачити, утримуючи рушницю за приклад, потягнув її у свій бік, а потерпілий - у свій, в результаті чого у ОСОБА_1 зіскочили руки з місця тримання ним рушниці на спусковий гачок, внаслідок чого відбувся постріл, в результаті якого потерпілому ОСОБА_5В, який перебував на лінії вогню, а саме на відстані приблизно від 0,5 м до 1,5 м від дульного зрізу рушниці, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого сліпого вогнепального дробового поранення черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів, від яких ОСОБА_5 12.04.2018 року в період часу з 18 год. 07 хв. до 18 год. 30 хв. загинув на місці вчинення злочину.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене 1 ст. 119 КК України, тобто вбивство, вчинене через необережність.

03.10.2018 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 була укладена угода про примирення відповідно до вимог ст.471 КПК України.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України в обсязі обвинувачення. Також вказаною угодою сторони погодили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2(два) роки, з застосуванням положення п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Так, злочин, за вчинення за якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому суд вважає, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що підстави, передбаченні ч.7 ст.474 КПК України, відсутні та просив суд затвердити угоду.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 03.10.2018 року про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи НДЕКЦ МВС України за проведення судово-трасологічної експертизи № 26/4.6/661 від 25.05.2018 року в розмірі - 1144 гривні 00 копійок; судової експертизи зброї № 25/1/3.2/5.1/507/2094 від 27.06.2018 року в розмірі – 4576 гривень 00 копійок; судової експертизи зброї № 25/3.1, 3.2/593 від 14.06.2018 року в розмірі - 2288 гривень 00 копійок; судової експертизи ситуаційних обставин пострілу № 25/3.2/678 від 27.08.2018 року в розмірі - 5720 гривень 00 копійок.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 03 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018040000000401 від 12.04.2018 року, укладеною між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 03 жовтня 2018 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 , ч.1, п. 2 ч. 2 ст.76 КК України:

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (реквізити рахунку: одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області) витрати за проведення судово-трасологічної експертизи № 26/4.6/661 від 25.05.2018 року в розмірі - 1144 гривні 00 копійок; судової експертизи зброї № 25/1/3.2/5.1/507/2094 від 27.06.2018 року в розмірі – 4576 гривень 00 копійок; судової експертизи зброї № 25/3.1, 3.2/593 від 14.06.2018 року в розмірі - 2288 гривень 00 копійок; судової експертизи ситуаційних обставин пострілу № 25/3.2/678 від 27.08.2018 року в розмірі - 5720 гривень 00 копійок.

Речові докази :

-рушницю 20-го калібру моделі МЦ-20-01Ш № 941418, дві стріляні гільзи, мисливські патрони 20-го калібру у кількості 65 шт. та магазин з 2-ма патронами, змив потожирової речовини з рушниці, один слід пальця руки з поверхні рушниці, відкопійований на липку стрічку, змив речовини бурого кольору, пляшку з-під горілки, чарку та склянка, майку та спортивну кофту ОСОБА_5, мікрочастки з долонь трупа ОСОБА_5, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_5, 11 металевих предметів та 1 пластиковий предмет, змив потожирової речовини зі ствола рушниці, переносний ремінь від рушниці, дактилоскопічну карту підозрюваного ОСОБА_6 – знищіти;

-дактилоскопічну карту трупа ОСОБА_5 – залишити зберігатись при матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон «Samsung A3» - повернути власнику.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Н. М. Грицаюк