Ухвала суду № 76908040, 04.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/1105/18 Провадження № 1-кс/304/558/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., при секретарі - Гавій Л.В., за участю начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Романика Р.В., слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бучака М.С., підозрюваного - ОСОБА_3, його захисника - адвоката Мулеси М.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бучака М.С., погоджене начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Романик Р.В. на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070130000340 від 09 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

про продовження строку тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бучак М.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Романик Р.В., про продовження відносно ОСОБА_3 строку тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що 09 серпня 2018 року біля 03.00 год. ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи відкрито, зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_2, та скориставшись відсутністю сторонніх осіб та темною порою доби, через незачинені вхідні двері проник до зазначеного будинку, де на ліжку спав ОСОБА_5, який прокинувся в цей момент. Після того, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, рукою, стиснутою в кулак, наніс кілька ударів ОСОБА_5 в обличчя та голову, внаслідок чого останній впав на ліжко та втратив на деякий час свідомість. Тим часом ОСОБА_3 ременем, який знайшов у кімнаті, зв'язав руки ОСОБА_5 за його спиною і потягнув до кухонної кімнати, де схопив кухонний ніж та став погрожувати ОСОБА_5 його застосуванням, яка була сприйнята потерпілим як реальна та така, що може бути дійсно ОСОБА_3 реалізована, із вимогою віддати всі наявні у потерпілого грошові кошти, та в подальшому зняв із руки ОСОБА_5 чоловічий металевий перстень жовтого кольору та наручний годинник «LQS1», після чого із шухляд забрав наручний годинник «Emporio Armani» модель 6990 B, кишеньковий ліхтарик, мобільні телефони «Nokia W760», «Samsung GT-E2652W», «HTC PL01100», а також телевізор «Samsung» модель LE40A330J1, після чого із викраденим майном вийшов з будинку, залишивши потерпілого ОСОБА_5 із зав'язаними руками у будинку, чим спричинив йому матеріальну шкоду. 09 серпня 2018 слідчим відділом Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070130000340 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. 09 серпня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто розбій, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло. Враховуючи те, що у сторони обвинувачення наявні достатні та вагомі докази вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, а також те, що він вчинив ще один злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, а тому є підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, так як у нього відсутні постійні місце роботи та проживання. Крім цього, у даному кримінальному провадженні призначено ряд судових експертиз, серед яких дактилоскопічна та товарознавча, які на даний час перебувають на виконанні в експертів Закарпатського НДЕКЦ МВС України, та одорологічна експертиза - у Вінницькому НДЕКЦ МВС України, в зв'язку з чим не можливо об'єктивно дослідити всі докази та аспекти кримінального провадження та довести в повному обсязі чи спростувати вину ОСОБА_3 Враховуючи вищенаведене, а також аналіз особистості ОСОБА_3, який вказує на його байдуже ставлення до правових норм та норм суспільства, ігнорування громадських інтересів та суспільства взагалі, так як органом досудового розслідування встановлено те, що ОСОБА_3 після вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, через короткий проміжок часу вчинив більш тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, що унеможливлює застосування відносно нього інших запобіжних заходів, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Романик Р.В. та слідчий СВ Бучак М.С. клопотання підтримали та просили продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 09 листопада 2018 року, тобто в межах строків досудового розслідування, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Мулеса М.В. проти заявленого клопотання заперечили і просили обрати менш суворий запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, так як вважають, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити нормальну процесуальну поведінку підозрюваного (обвинуваченого), як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи у суді.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Разом з цим, згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 3 ст. 197 цього Кодексу строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2018 року матеріали досудового розслідування за вищевказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070130000340 (а. с. 4).

Також встановлено, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_3 у порядку ст.278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а також його було допитано у якості підозрюваного за обставинами вказаних подій (а. с. 41-42, 43-45).

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді від 10 серпня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12год. 30 хв. 08 жовтня 2018 року (а. с. 19-22).

Також встановлено, що підставою тримання під вартою ОСОБА_3 слугувало те, що такий обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який може понести покарання у виді позбавлення волі від на строк від семи до дванадцяти років, про що свідчать його визнавальні показання та інші докази, зібрані органом досудового слідства та надані слідчому судді, офіційно на даний час не працює, будь-яких доходів не має, ніяким майном не володіє.

Крім цього встановлено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний момент фактично не відпали і по даній справі необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, про що свідчать призначені слідчим, однак ще не завершені дактилоскопічна та товарознавча експертизи, які на даний час перебувають на виконанні експертів Закарпатського НДЕКЦ МВС України, та одорологічна експертиза - у Вінницькому НДЕКЦ МВС України.

Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Вказана норма застосовується і до вимог ухвали слідчого судді про продовження строків тримання під вартою.

Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 114 КПК України будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Так, у справі «Чанєв проти України» (Заява №46193/13 від 09 жовтня 2015 року) Європейський Суд звернув увагу на необхідність утримання підозрюваної особи під вартою лише на підставі відповідного судового рішення, в тому числі зазначено, що при направленні обвинувального акту до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

У п. 62 рішення по справі «Чопенко проти України» (Заява № 17735/06) суд повторно зазначає, що саме національні органи, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Проте Суд повинен перевірити, чи спосіб, в який тлумачиться та застосовується національне законодавство, породжує наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії (№ 1)» (Scordino v. Italy (по. 1)) [ВП], заява №36813/97, пп. 190, 191, ECHR 2006).

Також відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Єлоєв проти України» (Заява №17283/02 від 06 листопада 2008 року), практика тримання обвинувачених під вартою без конкретного юридичного підґрунтя або за відсутності чітких правил, які б регулювали такі питання, внаслідок чого такі особи можуть бути позбавленими свободи протягом необмеженого строку без відповідного дозволу суду, - несумісна з принципом юридичної визначеності та принципом захисту від свавілля, які червоною ниткою проходять через Конвенцію і принцип верховенства права.

Слідчий суддя враховує, 09 серпня 2018 року досудове розслідування кримінального провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070130000340, 09 серпня 2018 року органом досудового розслідування у відповідності до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 КПК України було затримано ОСОБА_3, а також 09 серпня 2018 року йому у встановленому ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно ч. 2 ст. 219 цього Кодексу строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Так, постановою керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 02 жовтня 2018 року про продовження строку досудового розслідування, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070130000340 від 09 серпня 2018 року за підозрою ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України до трьох місяців, тобто до 09 листопада 2018 року.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даний момент не зменшились, а навпаки зросли, оскільки ОСОБА_3 в Перечинському районному суді Закарпатської області тривають судові розгляди кримінального провадження щодо нього за ознаками ч. 2 ст. 296 КК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів фактично буде недостатніми для запобігання даним ризикам, а також те, що по справі необхідно провести ще ряд процесуальних та слідчих дій, які фактично перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 необхідно продовжити в межах строків досудового розслідування по 09 листопада 2018 року.

Тому, керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1, зареєстрованому у АДРЕСА_1, строк тримання під вартою до 09 листопада 2018 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Чепурнов В. О.