Рішення № 76907788, 27.09.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1294/17

Провадження по справі №2/305/87/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої судді – Бліщ О.Б.

секретаря – Вербещука В.А.

з участю: позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

третьої особи без самостійних вимог – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада, Закарпатської області, ОСОБА_4 про припинення права власності та видалення запису про право власності з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада, Закарпатської області, ОСОБА_4 про припинення права власності та видалення запису про право власності з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Позовні вимоги мотивує тим, що він являється власником житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зі слів, йому стало відомо, що власником кв.2 в даному будинку є ОСОБА_4. Відповідно до відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником квартири №3 є ОСОБА_5, яка здійснила самовільне знесення належної їй квартири №3 та приналежних споруд, без будь-яких погоджень суміжних власників їхнього будинку та будь-яких дозвільних документів на таке самовільне знесення.

30 червня 2017 року, комісією Рахівської районної ради, за участю головного інспектора будівельного нагляду інспекційного нагляду Управління ДАБІ у Закарпатській області, було здійснено обстеження на місцевості за результатами якого виявлено, що громадянка ОСОБА_5 демонтувала 1/8 частину спареного житлового будинку, квартира №3, власником якої вона являється згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2009.

Також, факт знесення 1/8 частини житлового будинку №7, по вул. Київській, в м.Рахові (квартира №3) підтверджується Довідкою фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, як суб'єкта господарювання та експерта у сфері діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури ОСОБА_7 № 654 від 01.08.2017.

В березні 2017 року позивачем, третьою особою ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_5 було надано до Рахівської районної ради заяви про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок №7 по вул. Київській в м.Рахові, Закарпатської області.

Однак, відповідно до змісту розглядуваних питань на засіданні постійної комісії Рахівської міської ради з питань регулювання земельних відносин та містобудування, згоди щодо розподілу даної земельної ділянки між власниками будинку знайдено не було. Відповідно, комісія Рахівської міської ради констатувала відсутність згоди та неможливість формування висновку про надання на розгляд сесії питання про надання згоди на розробку проекту землеустрою. Комісія рекомендувала для вирішення цього питання звертатися до суду.

Після виявлення факту самовільного знищення квартири №3 відповідачкою ОСОБА_5, він неодноразово звертався до неї з вимогою про те, щоб вона, відповідно до вимог чинного законодавства, звернулася з заявою про внесення відомостей про припинення права власності на дане знесене нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Однак, відповідачка ОСОБА_8 дані вимоги не виконала, чим порушує його право на можливість здійснення приватизації земельної ділянки, до належної йому квартири.

Просив суд винести рішення, яким припинити право власності ОСОБА_5 на квартиру №3, з суміжними спорудами будинку №7, по вул. Київській, в м.Рахові, Закарпатської області. Видалити запис про право власності ОСОБА_5 на квартиру №3 з суміжними спорудами будинку №7 по вул. Київській в м.Рахові, Закарпатської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

17.09.2017 представник позивача, ОСОБА_2, надав суду заяву про забезпечення позову, в якій, в порядку забезпечення позову, просив заборонити ОСОБА_5 особисто чи через третіх осіб, вчиняти будь-які дії по будівництву об'єкту нерухомості на місці демонтованої квартири АДРЕСА_2; заборонити Рахівській РДА видавати ОСОБА_5 або її уповноваженому представнику будь-які документи дозвільного характеру щодо будівництва об'єкту нерухомості за адресою: Закарпатська область, м.Рахів, вул. Київська буд.7; заборонити ДАБІ України реєструвати повідомлення ОСОБА_5, чи уповноваженої від неї особи про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва, розташований в м.Рахові по вул. Київській 7, Закарпатської області; заборонити вчинення реєстраційних дій державним реєстратором чи нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: будинок 7, по вулиця Київська, місто Рахів, Закарпатська область, за ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 14 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2017 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_5 особисто чи через третіх осіб вчиняти будь-які дії по будівництву та реєстрації об'єкту нерухомості на місці демонтованої квартири АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на доводи наведені в позовній заяві, просять такі задовольнити. Також зазначили, що відповідачка ОСОБА_5 самовільно знесла належну їй житлову квартиру №3, що в будинку №7, по вул. Київській в м.Рахові. В зв'язку з знищенням належного їй майна, вона повинна звернутися в реєструючі органи з заявою про припинення її права власності на знищене майно, однак вчинити такі дії добровільно відповідачка відмовляється. В даний час постало питання про приватизацію земельної ділянки прилеглої до будинку №7 по вул. Київській в м.Рахові. Однак, вони (ОСОБА_1. ОСОБА_5 та ОСОБА_4А.) як співвласники квартир, не можуть дійти згоди щодо меж земельної ділянки, яка підлягає приватизації. У разі припинення ОСОБА_5 права власності на квартиру №3, що нею самовільно знесена, вирішиться питання існуючого між ними спору щодо земельної ділянки, тому просять вказані позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, показав суду, що, дійсно, ОСОБА_5 являється власником квартири АДРЕСА_4. Оскільки вказана квартира була в жахливому та непридатному для проживання стані, ОСОБА_5 вирішила провести її реконструкцію. Повністю квартира знесена не була, лише знесено кілька стін. Відповідачка не мала наміру знищувати належну їй квартиру, натомість запланувала зробити капітальний ремонт, з метою приведення квартири в нормальний, придатний для проживання стан. Після того як розпочались ремонтні роботи, між сторонами виникли суперечки, тому реконструкцію квартири було припинено. Зазначає, що припинення права власності на знищене майно можливе лише за заявою та згодою власника майна, тому просить відмовити в задоволенні вказаного позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні показав суду, що він являється власником квартири №2, буд. 7, що по вул. Київські, в м.Рахові. Його сусідами являються громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Дійсно ОСОБА_5 знищила належну їй квартиру АДРЕСА_5. Під час знесення своєї квартири вона захопила двір та його кімнату, з приводу чого він звертався до правоохоронних органів. Вважає, що дійсно ОСОБА_5 слід припинити право власності на належну їй квартиру, оскільки вони з позивачем ОСОБА_1 не можуть приватизувати земельні ділянки, прилеглі доналежних їм квартир.

Представник Рахівської міської ради в судове засідання не з'явився. Міський голова ОСОБА_9 надав суду заяву, в якій просить вказану справу розглянути у відсутності їх представника.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Нормами статтей 76 – 81 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, являються співвласниками квартир №1, №2 та №3, що в будинку №7, по вул. Київській в м.Рахові. Зокрема, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №92952207 від 26.07.2017 позивач ОСОБА_1 являється власником квартири №1, вказаного будинку а ОСОБА_5 - квартири №3.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_6 підтверджується й технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна від 01 серпня 2017 року.

Звертаючись в суд з позовом, позивач ОСОБА_1, ствердив, що ними, як співвласниками будинку №7 по вул. Київській в м.Рахові, не досягнуто згоди щодо приватизації земельної ділянки прилеглої до вказаного будинку. Дійсно, з витягу з протоколу №29 засідання постійної комісії Рахівської міської ради з питань регулювання земельних відносин, вбачається, що комісія, в зв'язку з неможливістю сторонам дійти згоди щодо меж земельної ділянки, прилеглої до будинку №7, по вул. Київській, в м.Рахові, рекомендувала громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійти згоди та звернутися до міської ради із спільною заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,033 га. у спільну сумісну чи спільну часткову власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м.Рахів, вул. Київська №7.

Позивач стверджує, що громадянка ОСОБА_5 знесла належну їй квартиру, на підтвердження чого, надав суду акт обстеження земельної ділянки комісії Рахівської міської ради з участю головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області. З вказаного акту вбачається, що громадянка ОСОБА_5 демонтувала 1/8 частину спареного житлового будинку квартира №3, власником якої вона являється. Дозвільних документів на проведення реконструкції вона комісії не надала, повідомивши, що являється власником квартири та вправі розпоряджатися нею за власним розсудом. Також, на підтвердження знесення 1/8 частини, будинку №7 (квартири №3) позивач надав суду довідку суб'єкта господарювання ОСОБА_6, однак суд не може взяти до уваги вказану довідку як належний та допустимий доказ, оскільки у відповідності до ст 39-2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» результати обстеження житлової будівлі з метою оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд відображаються у паспорті об'єкта будівництва, форму та вимоги до якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, а не у довідках.

ОСОБА_1 ставить перед судом вимогу про припинення права власності відповідачки ОСОБА_5, на належну їй квартиру №3, що в будинку №7, по вул. Київській, в м.Рахові, посилаючись на те, що вказана квартира нею знесена, тому вважає, що у відповідності до ст. 349 ЦПК України, право власності на вказане майно повинно бути припинено.

З вказаною позицією суд не погоджується виходячи з наступного.

Суд не заперечує той факт, що ОСОБА_5 проводила реконструкцію належної їй квартири №3, що в будинку №7, по вул. Київській, в м. Рахові, Закарпатської області. На реконструкцію вказаної квартири ОСОБА_5 були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Однак, наказом №9/01-05 від 26.04.2018 скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 22.09.2017 №164 на реконструкцію житлового будинку в м.Рахові по вул. Київській №7. Наказом №10/01-05 від 26.04.2018 скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 29.08.2017 №25 на реконструкцію житлового будинку №7 по вул. Київській в м.Рахові та наказом №11/01-05 від 26.04.2018 скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва, затверджені наказом містобудування та архітектури від 2908.2017 №3/01-29 на реконструкцію житлового будинку в м.Рахові, по вул. Київській №7. Окрім того, з повідомлення начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, адресованого ОСОБА_1М вбачається, що ОСОБА_5 розпочала реконструкцію квартири без належної дозвільної документації, за що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.08.2017. Копія вказаних документів міститься в матеріалах справи, та надана позивачем як доказ по справі. Однак, обставини встановлені вказаними документами, не мають жодного відношення до припинення права власності на підставі статті 349 ЦК України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку про те, що власник за своїм бажанням має право визначити фактичну та юридичну долю речі. Знищення майна належить до таких способів припинення права власності, коли власник за своїм бажанням, добровільно припиняє своє право власності, або ж право власності припиняється поза волею власника в результаті випадку, непереборної сили або неправомірних дій інших осіб.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначив, що порушені його права на приватизацію земельної ділянки і підлягають захисту саме в такий спосіб.

Позивач не довів, що його право на приватизацію земельної ділянки для обслуговування належної йому квартири №1, буде відновлене в разі припинення права власності відповідачки на квартиру №3, що в будинку №7, по вул. Київській в м. Рахові.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки, право власності на знищене майно припиняється тільки за наявності відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

До аналогічного висновку дійшов й ВСУ в ухвалі від 28.11.2017 у справі №127/15155/16-ц.

У відповідності до ч.7 ст. 141 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, позивача звільненого від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок Держави. Оскільки позивач ОСОБА_1 будучиособою з інвалідністю 2-ї групи, на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» при зверненні з позовом до суду від сплати судового збору був звільнений, тому судові витрати по справі слід віднести за рахунок Держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада, Закарпатської області, ОСОБА_4 про припинення права власності та видалення запису про право власності з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок Держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2018 року.

Головуюча: Бліщ О.Б.