Рішення № 76907756, 24.09.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3102/18

(2/199/1864/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» про відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, та моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в обґрунтування якого посилається на те, що 01.01.2016 року в смт. Царичанка, Царичанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4, працюючи водієм у відповідача, керуючи вантажним автомобілем марки «МАN 26.314», державний номерний знак НОМЕР_1, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у наслідок чого остання загинула на місці події. Зазначені обставини підтверджуються постановою про закриття кримінального провадження № 12016040000000001 від 16.06.2016 р.

На момент смерті загибла мала малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність пов’язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «МАN 26.314», державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована полісом АІ № 8515286 у ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Після звернення до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, було прийнято рішення про відшкодування належної позивачу частки страхового відшкодування у розмірі 16236,00 грн., з яких 4134,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та 12402,00 грн. відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою годувальника.

Виходячи з того, що на час ДТП на утриманні загиблої, окрім малолітньої ОСОБА_3, перебувало ще двоє неповнолітніх дітей (ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, 27.07.1998 р.н.) та непрацездатна матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, розмір частки, яка припадає на малолітню ОСОБА_3, становить 275,60 грн. у місячному еквіваленті. Також позивач зазначає, що малолітній ОСОБА_3 була спричинена моральна шкода, яку оцінює в 175000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача 170866,00 грн. у якості моральної шкоди, завданою загибеллю у ДТП 01.01.2016 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 275,60 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2019 року до 01.08.2030 р., у якості відшкодування шкоди завданої втратою годувальника, в особі ОСОБА_5, загиблої у ДТП 01.01.2016 року; а також судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 6400 грн.

У судове засідання позивач не з’явився, його представник надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки у водія відсутня вина в скоєнні ДТП.

Представник третьої особи до суду не з’явився, повідомлений належним чином.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2016 року приблизно о 19.15 годині ОСОБА_4, керуючи вантажним автомобілем марки «МАN 26.314», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виконання ним своїх трудових обов’язків як водій відповідача, рухався по вул. Комсомольська, смт. Царичанка, Царичанського району Дніпропетровської області зі сторони м. Дніпра у напрямку м. Полтава, де напроти АЗС «Укрнафта», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, котра перетинала проїзну частину дороги з права наліво. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала смертельну травму.

На момент загибелі ОСОБА_5 мала малолітню доньку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказані обставини визнані сторонами, тому не підлягають доказуванню згідно ст. 82 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність пов’язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «МАN 26.314», державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована полісом АІ № 8515286 у ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Після звернення позивача до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування ним було отримано 4134,00 грн. – відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 та 12402,00 грн. шкоди, завданої смертю годувальника ОСОБА_3

Щодо відшкодування шкоди, пов’язаної зі смертю годувальника, суд виходить з наступного.

За змістом абзаца 1 частини першої та частини другої сттаті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суми на відшкодування шкоди мають присуджуватись особам, які мають право на відшкодування з дня смерті потерпілого.

Таким чином розрахунок частки відшкодування шкоди після смерті годувальника ОСОБА_3 становить:

1378,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП)/5 (кількість осіб, які мають право на утримання із відрахуванням частки загиблої)= 275,60 грн. у місячному еквіваленті.

Таким чином з урахуванням часу, який минув з смерті ОСОБА_5 до моменту звернення до суду, враховуючи частку, сплачену ПрАТ «СК «АХА Страхування» у розмірі 12402,00 грн. страховим відшкодуванням покрито шкоду з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, а відтак стягненню з відповідача відшкодування шкоди пов’язаною з втратою годувальника, підлягає сума у розмірі 275,60 грн. щомісячно з 01.10.2019 року по 01.10.2025 року.

Стосовно вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, дитині була заподіяно моральну шкоду, яка пов’язана із порушенням основних гарантованих Конституцією України прав громадян – право на життя. Загибель ОСОБА_5 повністю та назавжди змінили звичайний склад дитини, а саме порушення душевного спокою, загальний пригнічений стан, страх та відчай, що в свою чергу вимагає та вимагатиме у майбутньому від нього суттєвих додаткових зусиль для подальшого організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, відсутність вини заподіювача шкоди, відшкодування моральної шкоди страховиком, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню та на його користь з відповідача слід стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., частково задовольнивши відповідні позовні вимоги.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Понесення позивачем витрат на правничу допомогу підтверджено: Договором про надання правничої допомоги від 20 лютого 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автопоміч» та позивачем; актом виконаних робіт від 05.03.2018 року; квитанцією від 05.03.2018 року про оплату 6400,00 грн. за договором про надання правової допомоги.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника відповідача, оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки належних та допустимих доказів того, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої, що передбачено ст. 1187 ч.5 ЦК України, відповідачем суду надано не було.

Керуючись ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, ст.ст. 23, 1187,1200 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» про відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, та моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (м.Вишневе Київської області, вулиця Промислова,5, код ЄДРПОУ 32294926) на користь ОСОБА_3 (м.Дніпро, вулиця Канівська,20/1) шкоду, завдану втратою годувальника в розмірі 275,60 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01.10.2019 року та до досягнення малолітньою ОСОБА_3 повноліття, а саме до 26 вересня 2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (м.Вишневе Київської області, вулиця Промислова,5, код ЄДРПОУ 32294926) на користь ОСОБА_3 (м.Дніпро, вулиця Канівська,20/1) моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (м.Вишневе Київської області, вулиця Промислова,5, код ЄДРПОУ 32294926) на користь ОСОБА_2 (м.Дніпро, вулиця Канівська,20/1, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати по справі, що складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (м.Вишневе Київської області, вулиця Промислова,5, код ЄДРПОУ 32294926) на користь держави судовий збір в розмірі 3524,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя: