Рішення № 76905648, 04.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2018 року № 826/3594/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

ОСОБА_13,

ОСОБА_14,

ОСОБА_15

до Пенсійного фонду України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просять:

1. визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь щодо невиконання рішень судів, що набрали законної сили;

2. визнати протиправними відмови територіальних управлінь Пенсійного фонду України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі рішень судів, що набрали законної сили, починаючи з 01.11.2011;

3. зобов"язати Пенсійний фонд України видати акт організаційно-розпорядчого характеру для здійснення територіальними управліннями нарахування і виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі рішень судів, що набрали законної сили, починаючи з 01.11.2011;

4. зобов"язати Пенсійний фонд України забезпечити організацію та контроль територіальних управлінь Пенсійного фонду України щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі рішень судів, що набрали законної сили, починаючи з 01.11.2011.

В обґрунтування наведених вимог позивачі посилаються на Конституцію України, закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення», Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, та зазначають про протиправність бездіяльності Пенсійного фонду України в частині здійснення контролю за роботою його територіальних органів щодо виплати позивачам пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі рішень судів, що набрали законної сили, починаючи з 01.11.2011, оскільки зміни в законодавстві не можуть мати наслідком звуження права особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач посилається на закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зазначає, що пенсійні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких встановлено на виконання судових рішень, у період дії Постанов № 745 та № 1210 здійснюються у розмірах, визначених цими нормативними актами. Також відповідач зазначає про те, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень.

У відзиві відповідачем також заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_17 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та з тих підстав, що є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/6217/15 про зобов'язання Пенсійний фонд України забезпечити виконання судових рішень ОСОБА_7 №2-а-2513/11 від 05.07.2011 р., ОСОБА_10 №2-а-4/2010 від 19.02.2010 р., ОСОБА_18 №2-а-329/2009 від 17.07.2009 р., ОСОБА_19 №2-а-186/2009 від 22.05.2009 р., ОСОБА_14 №2а-3151/2009 від 28.08.2009 р., ОСОБА_20 №2а-13429/11 від 30.03.2011 р., ОСОБА_4 №2а-3157/09 від 28.09.2009 р., ОСОБА_8 №2а-436/10 від 13.10.2010 р., №2а-2132/11 від 09.02.2011 р., ОСОБА_21 №2а-3150/2009 від 02.10.2009 р., ОСОБА_22 №2а-10551/11 від 06.04.2011 р., ОСОБА_23 №753/2138/14-а (6а/753/96/14), ОСОБА_24 №2а-48/11 від 17.05.2011 р., №2а-2810/11 від 21.10.2011 р., ОСОБА_25 №2а-991/2010 від 25.11.2010 р, №2а-2809/11 від 19.05.2011 р., ОСОБА_26 №2а-2269/2010 від 18.06.2010 р., №2а-22269/10 від 22.06.2011 р., ОСОБА_9 №2а-5907/11 від 08.11.2011 р., ОСОБА_27 №2а-1849/2011 від 15.09.2011 р., ОСОБА_28 №2а-815/2009 від 17.09.2009 р., ОСОБА_29 №2а-4286/2009 від 30.09.2009 р., ОСОБА_30 №2а-764/2009 від 17.09.2009 р., ОСОБА_31 №2а-2783/09 від 04.11.2010 р., ОСОБА_32 №2а-2202/10 від 30.11.2010 р. шляхом надання відповідних доручень управлінням Пенсійного фонду України в місті Фастів Київської області та в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області; передбачити в бюджеті Пенсійного фонду України видатки на виконання рішень суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд, за результатами аналізу постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 826/6217/15 та матеріалів даної адміністративної справи, зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки предмет та підстави даних справ не є ідентичними.

Суд також зазначає про необгрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 06.04.2018 у справі № 826/3594/18 позовну заяву повернуто позивачам з підстав пропуску строку звернення до суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 апеляційну скаргу позивачів задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що бездіяльність суб'єктів владних повноважень в даному випадку є видом пасивної поведінки та має триваючий характер, що не дає можливості встановлення конкретної дати, від якої можливо обчислювати строк звернення до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 перебувають на обліку в територіальних управліннях Пенсійного фонду України та отримують пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 12.05.2011 у справі № 22а-6122/2011 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області провести перерахунок ОСОБА_10 з 19.10.2009 державної та додаткової пенсії у розмірі відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54, частини третьої статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08.11.2011 у справі № 2а-5907/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2013, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_9, як інваліду 2-ї групи, державну пенсію відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням та послідуючими перерахунками відповідно до частини третьої статті 67 зазначеного Закону, та частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 20.03.2011. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_33, як інваліду 2-ї групи додаткову пенсію відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням та послідуючим перерахунком відповідно до частини третьої статті 67 вищезазначеного Закону та частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 20.03.2011.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 23.05.2011 у справі № 22-ц-2078/2011 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області провести перерахунок державної, додаткової пенсії ОСОБА_13, призначеної відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 13 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25.10.2010 у справі № 2-а-1109/2010 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_15 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у відповідності до статей 50, 54, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.04.2010 з врахуванням вже проведених виплат.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 06.12.2010 у справі № 2-а-1166/10 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Обухівському районі провести ОСОБА_5 перерахунок та виплату: державної пенсії, як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 15 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2009 у справі № 2а-3151/09, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10.08.2010, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_14 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.01.2009, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_14 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2007 у справі № 2-а-4506/07 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжному Донецької області перераховувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 50, пункту 4 статті 54, пункту 3 статті 67, статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007 із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2008 у справі № 2-а-12884/08 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне здійснити ОСОБА_1 з 1 січня 2008 року перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2009 у справі № 2а-3157/09, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.06.2010, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.01.2009, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.

Постановою Києво-Святошинського районного суду від 22.12.2010 у справі № 2-а-2675/10, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011, зобов'язано посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області зробити перерахунок і виплату державної пенсії ОСОБА_11 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи - в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2010 з урахуванням раніше здійснених виплат та подальшим перерахунком.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2010 у справі № 2-а-2514/10 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області провести з 22.06.2010 перерахунок та виплату розміру державної і додаткової пенсії ОСОБА_6 відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54, частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком та восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2007 у справі № 2-а-4511/07 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжному Донецької області перерахувати ОСОБА_34 пенсію по інвалідності відповідно до статті 50, пункту 4 статті 54, пункту 3 статті 67, статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007 із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2011 у справі № 2а-13429/11, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_20 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій з врахуванням її зростання, з 28.09.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_20 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи відповідно до чинної статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком і врахуванням її зростання, з 28.09.2010 з виключенням сум фактично проведених виплат до додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2011 у справі № 2а-2132/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_8 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до чинної редакції частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (з врахуванням її зростання), починаючи з 16.09.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_8 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи відповідно до чинної редакції статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком (з врахуванням її зростання) починаючи з 16.09.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 05.07.2011 у справі № 2-а-2513/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_7 державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 24.03.2011 виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 08.04.2009 у справі № 2а-151/2009 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області перерахувати ОСОБА_35 основну та додаткову пенсію відповідно до статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» - з 12.02.2009 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено під час розгляду справи, територіальними управліннями Пенсійного фонду на підставі судових рішень здійснено перерахунок та виплату пенсії. Проте, з 01.11.2011 позивачам здійснюється виплата пенсії не у розмірі, визначеному судовими рішеннями, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачі в період 2011 - 2017 роки неодноразово звертались до територіальних управлінь Пенсійного фонду України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України, Президента України та до суду за захистом свого права щодо поновлення нарахування та виплати пенсії у відповідності до судових рішень, проте вимоги позивачів залишені без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 затверджено Положення про Пенсійний фонд України.

Відповідно до пункту 1 Положення № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску (пункт 3 Положення № 384/2011).

Пунктом 4 Положення № 384/2011 встановлено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо здійснення контролю за додержанням законодавства, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 7 Положення № 384/2011 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2 затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (абзац двадцять п'ятий пункту 4 Положення № 28-2).

Таким чином, суд приймає до уваги доводи відповідача, що перерахунок та виплата пенсії позивачам здійснюють територіальні управління Пенсійного фонду України, в яких позивачі перебувають на обліку відповідно до їх місця проживання. Разом з тим, суд зазначає, що Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади контролює роботу територіальних органів.

Відносно доводів позивачів щодо наявності у них права на отримання пенсії у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі рішень судів, що набрали законної сили, починаючи з 01.11.2011, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції Закону від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Частиною першою статті 50 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Постановою Кабінету Міністрів України віл 23 листопада 2011 року № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 4 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 3 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто, враховуючи принцип вищої юридичної сили Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, з 3 серпня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищевикладене, виплачуючи позивачам з 1 листопада 2011 по 31 грудня 2013 року та з 3 серпня 2014 року пенсію та доплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» територіальні управління діяли правомірно.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17, від 1 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17.

Стосовно посилань позивачів на те, що зміни в редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які набули чинності з 01.01.2015, звужують права громадян та суперечать Конституції України, суд зазначає, що вказані зміни не визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому підлягають застосуванню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 вересня 2018 року у справі № 496/125/17.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі № 6-р/2018, на яке посилаються позивачі, не визнавалися неконституційними положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині, що делегує повноваження щодо визначення умов, порядку призначення та розмірів відповідних пенсійних виплат Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивачів під час отримання пенсії в період з 1 листопада 2011 по 31 грудня 2013 року та з 3 серпня 2014 року та доплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, суд звертає увагу позивачів, що відсутність у судовому рішенні кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у відповідача обов'язок довічно здійснювати виплату позивачу пенсії у розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням.

Такий обов'язок відповідача припиняється у разі зміни правового регулювання виплати зазначених соціальних виплат, оскільки судове рішення ґрунтувалось на попередніх нормах, які втратили чинність. Дія такого судового рішення не може бути поширена на правовідносини після зміни правового регулювання, оскільки це б призвело до порушення положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №522/5744/17 (№К/9901/22870/18).

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, пенсія позивачам за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 підлягала виплаті у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, територіальними управліннями відповідні перерахунки здійснені не були, що підтверджується наданими відповідями територіальних органів на запит Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України, зі свого боку, будь-яких дій щодо контролю виплати пенсій позивачам згідно із Законом за цей період не вчинив (хоча заяви позивачів надходили й після 2014 року до ПФУ). Доказів зворотнього суду не пред"явлено.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що в межах даної адміністративної справи позивачами не визначено відповідачами у справі територіальні органи, а позивачі обрали спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом до Пенсійного фонду України, як центрального органу виконавчої влади, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов"язання Пенсійний фонд України вчинити дії по контролю за здійсненням територіальними органами дій по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі звільнені від сплати судового збору, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_7), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_8), ОСОБА_5 (АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (АДРЕСА_3), ОСОБА_7 (АДРЕСА_9), ОСОБА_8 (08500, АДРЕСА_4), ОСОБА_9 (АДРЕСА_10), ОСОБА_10 (АДРЕСА_11), ОСОБА_11 (АДРЕСА_5), ОСОБА_12 (АДРЕСА_12), ОСОБА_13 (АДРЕСА_13), ОСОБА_14 (АДРЕСА_14), ОСОБА_15 (АДРЕСА_6) до Пенсійного фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Зобов'язати Пенсійний фонд України вчинити дії по контролю за здійсненням територіальними органами дій по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 пенсій у розмірі визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева