Рішення № 76904715, 02.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/7054/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглядаючи в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД"

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми"

про присудження до виконання обов"язку в натурі

за участю представників учасників справи:

позивача: Петраш С.А.

відповідача: Сенько А.В.

третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про присудження до виконання обов"язку в натурі, а саме: передати позивачу оригінали кредитного договору №Т14209И від 17.02.2014 та усіх інших документів, що підтверджують перехід права вимоги до ТОВ «Танаіс-Суми» за вищезазначеним кредитним договором, платіжні доручення, квитанції тощо та всі інші документи, які свідчать про їх виконання, на підставі договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016, не передав належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.

Одночасно, з позовною заявою позивачем подано клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми", Національний банк України та Національне антикорупційне бюро України та клопотання про витребування доказів.

Враховуючи, що позивач не надав доказів, яким чином рішення з даного спору вплине на права та обов'язки Національного банку України та Національного антикорупційного бюро України, суд ухвалою від 11.06.2018 відмовив позивачу у задоволенні поданого клопотання в частині залучення до участі в справі зазначених осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7054/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.07.2018. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми".

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.07.2018 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче засідання на 07.08.2018.

У судовому засіданні 07.08.2018 розглянуто клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідно до частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України Відповідно до частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України

у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Подане позивачем клопотання не відповідає наведеним вище вимогам процесуального Закону, у зв'язку з наведеним, у судовому засіданні 07.08.2018 суд відмовив у задоволенні поданого клопотання.

За змістом частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 11.09.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.09.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши про відсутність передбачених Законом підстав для задоволення позову, оскільки позивач не виконав у повному обсязі всі обов'язки боржника за кредитним договором.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.09.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7054/18 до судового розгляду по суті на 02.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2018 та письмовому відзиві проти позову не заперечував.

У судове засідання 02.10.2018 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 02.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" (позивач) та публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (відповідач) 25.10.2016 укладено договір поруки № 4Т14209И/П, предметом якого є надання поруки позивачем перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми" своїх зобов'язань за кредитним договором №Т14209И, а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

За умовами пункту 2 договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016 позивач зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Відповідно до пункту 4 договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016 у випадку невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми" зобов'язань за кредитним договором, останнє і позивач відповідають перед відповідачем як солідарні боржники в сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.06.2016, укладеної сторонами (пункт 17 договору).

Строк дії договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016 відповідно до пункту 11 сторони погодили з моменту підписання та скріплення печатками до повного виконання зобов'язань за договором.

За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що всупереч умов договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016, відповідач не передав оригінали кредитного договору №Т14209И від 17.02.2014 та усі інші документи, що підтверджують перехід права вимоги до ТОВ «Танаіс-Суми» за вищезазначеним кредитним договором.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до пункту 8 договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016 до позивача, що виконав обов'язки боржника, тобто третьої особи за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договором застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконання зобов'язань.

Позивач стверджує, що ним виконано у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором №4Т14209И/П від 25.10.2016, однак матеріали справи таких доказів не містять та суду не надано.

Долучені позивачем до матеріалів копії платіжного доручення № 365 від 26.10.2016 на суму 171 992 097, 01 грн. та виписки по рахунку (період з 26.10.2016 по 26.10.2016) не можуть бути прийняті судом до уваги як докази повного виконання позивачем зобов'язань по кредитному договору № Т14209И від 17.02.2014 згідно договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016, оскільки встановити розмір заборгованості за кредитним договором у суду немає можливості. Будь-яких інших доказів в підтвердження виконання позивачем умов договору суду не надано.

За приписами частини першої та другої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

При цьому, законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, оскільки з огляду на частину третю статті 553 Цивільного кодексу України та частину третю статті 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами пункту 6 договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016 позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 договору.

Таким чином, суд відзначає, що сторони у договорі чітко передбачили обов'язок кредитора направити поручителю вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання, як підставу виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором, включаючи сплату основного боргу та сплати відсотків за користування кредитом відповідно до пункту 1 договору поруки, як і передбачили обов'язок поручителя виконати зобов'язання зазначене в письмовій вимозі кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 договору.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" на адресу позивача письмової вимоги, як підставу виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Таким чином, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Судом встановлено, що ані умовами договору поруки, ані чинним законодавством України, не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Встановивши відсутність правових та фактичних підстав позову, суд відмовляє в його задоволенні повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми" про присудження до виконання обов"язку в натурі відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.10.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк