Рішення № 76904636, 26.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2018 року № 826/14523/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Павлючик Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування постанов від 20.08.2018 року,

за участі представників сторін: від позивача - Маковій Д.В.; від відповідача - Васіна І.О.; третьої особи - Сокол В.В.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Шахта імені О.Ф. Засядька" (далі - позивач) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Офіс великих платників податків Державноїфіскальної служби (далі - третя особа), в якому просить суд:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 57029405 від 20.08.2018 року, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 20.08.2018 року у виконавчому провадженні № 57029405;

- скасувати Постанову про арешт майна боржника від 20.08.2018 року у виконавчому провадженні № 57029405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавчий документ - вимогу про стягнення недоїмки від 15.05.2018 року №Ю-66-17 - оскаржено позивачем у судовому порядку, отже грошове зобов'язання визначене такою вимогою вважається неузгодженим, отже відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у такому виконавчому провадженні. Крім того, позивач вказує, що заява про відкриття виконавчого провадження на підставі згадуваної вимоги подана від імені Офісу великих платників ДФС особою яка не має таких повноважень.

Ухвалою суду від 11.09.2018 року відкрито провадження та справу призначено до вирішення в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу судового засідання від 13.09.2018 року судом оголошено перерву, у зв'язку із витребуванням від відповідача доказів.

В судовому засіданні 26.09.2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Третьою особою без самостійних вимог на предмет спору надано суду письмові пояснення, з яких вбачається, що позивачем до повідомлення про оскарження вимоги від 15.05.2018 року №Ю-66-17 не додано належних доказів оскарження такої вимоги.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

Офісом великих платників ДФС 15.05.2018 року сформовано вимогу №Ю-66-17 про стягнення з позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 139 213 248.38 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.08.2018 року відкрито виконавче провадження №57029405 з примусового виконання згадуваної вимоги.

Також, 20.08.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти позивача у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно позивача у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частинами 11, 12 ст. 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З аналізу наведених положень Закону України № 2464-VI вбачається, що у разі порушення строків сплати єдиного внеску, встановлених ч. 8 ст. 9 Закону України №2464-VI, передбачене накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу від 15.05.2018 року №Ю-66-17 отримано позивачем 19.06.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем поштовим відправленням 27.06.2018 року скеровано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2018 № Ю-66-17У (а.с. 107).

Доводи третьої особи, що вимогу від 15.05.2018 № Ю-66-17У оскаржено лише у вересні та станом на час прийняття оскаржуваних постанов така вимога не була оскаржена спростовано копією конверту з відміткою поштового відділення про відправлення 27.06.2018 року (а.с. 107).

Також, 27.06.2018 року позивачем скеровано третій особі повідомлення про оскарження вимоги від 15.05.2018 № Ю-66-17У в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2018 року по справі №826/14269/18 відкрито позовне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ШАХТА ІМЕНІ О.Ф. ЗАСЯДЬКА" до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2018 № Ю-66-17У.

Отже, оскільки податкова вимога оскаржується у судовому порядку, про що повідомлено Офіс великих платників податків ДФС, дана вимога вважається такою що не набрала законної сили, а грошове зобов'язання визначене такою вимогою - неузгодженим.

Однією з вимог для пред'явлення виконавчого документа до виконання є набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Враховуючи що виконавчий документ (вимога від 15.05.2018 року №Ю-66-17) станом на час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження не набрала законної сили, отже стягнення за даним виконавчим документом неможливо, а відтак постанова про відкриття виконавчого провадження № 57029405 від 20.08.2018 року та постанова про арешт майна боржника від 20.08.2018 року та постанова про арешт майна боржника від 20.08.2018 року по виконавчому провадженню № 57029405 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо доводів позивача, що вимогу від 15.05.2018 року №Ю-66-17 направлено до відповідача особою, яка не має повноважень на підписання заяви про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до супровідного листа від 05.07.2018 року (а.с. 97) третьою особою направлено відповідачу: заяву про стягнення з позивача заборгованості, корінець вимоги від 15.05.2018 року №Ю-66-17, копію довіреності від 26.02.2018 року, вимогу про сплату боргу від 15.05.2018 року №Ю-66-17.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Позивач вказує, що довіреність від 26.02.2018 року видана начальником Офісу великих платників податків ДФС своїм заступникам на представлення інтересів Офісу великих платників податків ДФС в усіх без виключення судових органах, з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України з питань пред'явлення позову, оскарження рішень, ухвал суду. Проте зазначеною довіреністю не уповноважено на підписання заяв про звернення стягнення до виконання.

Судом витербувано від відповідача копію матеріалів виконавчого провадження № 57029405, проте відповідачем вимоги суду не виконано, що унеможливлює дослідження судом вказаної довіреності.

Враховуючи, що ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду доказів на спростування доводів позивача, що заяву про стягнення з позивача коштів за вимогою від 15.05.2018 року №Ю-66-17 подано особою, яка не має на те повноважень, суд вважає такі доводи обґрунтованими.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити у повному обсязі адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька".

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57029405 від 20.08.2018 року, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 20.08.2018 року у виконавчому провадженні № 57029405.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 20.08.2018 року у виконавчому провадженні №57029405.

5. Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 13, код ЄДРПОУ 00015622, тел. (044) 2349933) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька" (код ЄДРПОУ 00174846; 86065 Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд.1) судові витрати в сумі 1 762,00 грн. (одна тисячі сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2018 року