Рішення № 76904439, 28.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2018 року № 826/8696/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Системний Інтегральний Сервіс» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Системний Інтегральний Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Авіа Системний Інтегральний Сервіс») з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), за участю третьої особи - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (КП «Київреклама»), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.06.2015 №115 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів 158, 159, 160, 161 додатку до наказу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний наказ відповідача в частині пунктів 158, 159, 160, 161 додатку до наказу незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача в зазначеній частині, оскільки позивач не розміщував на своїх елементах (металевих пластинах) будь-якої інформації, що вважається рекламою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності також на надав.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час процесуальної дії), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Департаменту містобудування та архітектури від 22.06.2015 №115 «Про демонтаж рекламних засобів», відповідно до пунктів 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (далі - Порядок №37/6253), пунктів 3, 4 рішення Київської міської ради від 26.01.2012 №20/7357 «Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві» наказано здійснити демонтаж рекламних засобів у кількості 316 одиниць, у тому числі що належать позивачу, згідно пунктів 158, 159, 160, 161 додатку до наказу; директору КП «Київреклама», зокрема, забезпечити демонтаж рекламних засобів, зазначених у додатку до наказу.

У додатку до вказаного наказу за порядковими номерами 158, 159, 160, 161 зазначено рекламні засоби, розміщені ТОВ «Авіа Системний Інтегральний Сервіс», за наступними адресами: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81 на підставі підпунктів «б» пункту 17.2 Порядку №37/6253.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу».

Відповідно до абзаців шостого та восьмого статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі по тексту - Типові правила).

Відповідно до пункту 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;

місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою);

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 9 Типових правил передбачено, що для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Відповідно до пункту 20 Типових правил виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Згідно пункту 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Отже, для розміщення рекламного засобу розповсюджувач реклами повинен отримати дозвіл та виконати розміщення зовнішньої реклами відповідно до умов отриманого дозволу та у певному місці, передбаченому дозволом.

При цьому, у відповідності до Класифікатора типових рекламних засобів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 №20/7357, рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді - плоский або об'ємний (об'ємні літери тощо) рекламний засіб, що встановлюється на фасаді будинку (будівлі), споруди та має зовнішні поверхні для розміщення реклами.

Згідно пункту 1.5 Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.2003 №220/1094 елемент фасаду - конструктивний, декоративний, технологічний елемент на фасаді будинку, споруди, розміщений згідно з проектними рішеннями (карнизи, піддашки, балкони, лоджії, вікна, елементи зовнішнього водовідведення, стики стінових панелей зовнішніх стін, цоколі, приямки, огорожа на даху, тощо);

паспорт фасаду - реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі при необхідності художнє освітлення усіх фасадів споруди).

Виходячи з наведеного, розглянувши матеріали справи, вбачається, що на будинку №81 по вул. Велика Васильківська у Печерському районі м. Києва було демонтовано п'ять об'єктів зовнішньої реклами - рекламних вивісок. При цьому, жодних елементів фасаду, розміщених згідно з проектними рішеннями, демонтовано не було.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Пунктом 1.3 розділу І Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253 (далі по тексту - Порядок №37/6253), встановлено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування.

Відповідно до пункту 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Пунктом 46 Типових правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 49 Типових правил демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 розділу ІІ Порядку №37/6253 КП «Київреклама»: укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем); за дорученням робочого органу здійснює в межах своїх повноважень перевірку за дотриманням вимог цього Порядку, огляд та обстеження РЗ на предмет відповідності їх місця розташування та типу схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку, вимагає усунення виявлених порушень та організовує або проводить власними силами демонтаж РЗ відповідно до цього Порядку; здійснює обстеження місць розміщення РЗ відповідно до виданих у встановленому порядку дозволів та надає дозвільному органу матеріали щодо порушників цього Порядку.

Згідно пункту 17.1 розділу ІІ Порядку №37/6253 демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Підпунктом «б» пункту 17.2 розділу ІІ Порядку №37/6253 встановлено, що демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у разі виявлення самовільно встановлених РЗ.

Відповідно до пункту 17.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

За правилами пункту 17.4 розділу ІІ Порядку №37/6253 у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ІІ Порядку №37/6253 якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП «Київреклама», здійснюється демонтаж РЗ.

Пунктами 17.6 та 17.7 розділу ІІ Порядку №37/6253 встановлено, що у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП «Київреклама» для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП «Київреклама» на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 18.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені посадові особи дозвільного органу та/або КП «Київреклама» (у межах повноважень) звертаються до розповсюджувача реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін.

За аналізу вищезазначених норм законодавства у сфері розміщення рекламних засобів суд приходить до висновку, що у разі виявлення самовільно встановленого рекламного засобу або якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку, дозвільний орган має зафіксувати таке порушення у відповідному акті та направити розповсюджувачу реклами вимогу про усунення порушень; у свою чергу наказ про демонтаж рекламного засобу може бути прийнятий лише у випадку якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів дотримання ним норм Порядку №37/6253 в частині демонтажу рекламних засобів, а саме не надав відповідних актів, у якому зафіксовані порушення позивачем розміщення рекламних засобів, доказів складення та направлення позивачу вимог про усунення порушень та доказів не усунення позивачем виявлених порушень у термін, вказаний у вимогах.

Таким чином, на думку суду, дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу про демонтаж рекламних засобів, розміщених ТОВ «Авіа Системний Інтегральний Сервіс») не відповідають нормам Порядку №37/6253.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття спірного рішення.

Водночас, позивач надав достатньо доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Системний Інтегральний Сервіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2015 №115 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів 158, 159, 160, 161 додатку до наказу.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Системний Інтегральний Сервіс» (код ЄДРПОУ 38396957) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. за рахунок асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур