Рішення № 76904322, 04.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2760/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2984 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.08.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2984 і просить визнати дії відповідача протиправними щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 20 червня 2018 року, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 червня 2018 року; стягнути витрати на оплату судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу за контрактом у Військовій частині А2984, наказом № 132 від 20.06.2018 його було виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення. За час проходження військової служби відповідачем не нараховувалась йому індексація грошового забезпечення. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача надіслав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення не проводилась з травня 2015 року, оскільки до фонду грошового забезпечення військовослужбовців на 2016-2017 роки не закладалась і відповідно не здійснювалось фінансування такої виплати. Зобов’язання виплатити грошову компенсацію при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності відповідних статей кошторису, не може бути виконано, оскільки відповідач не має такої можливості. Крім того, відповідачем зазначено, що з березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців було змінено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.3017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, а тому в зв’язку зі зміною базового місяця, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 01.03.2018 по день звільнення не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази,які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2984 та його було зараховано до списку особового складу загону та на всі види забезпечення.

Наказом командира військової частини А2984 від 20.06.2018 № 132 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Протягом періоду з 01.01.2016 по 31.03.2018 Військовою частиною А2984 не здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача, що не заперечується відповідачем.

Зазначене також підтверджується довідкою Військової частини А4583 від 12.07.2018 № 502/2/9/628, та карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 № 20 за 2018 рік.

Крім того із зазначених вище документів вбачається що з 01.04.2018 ОСОБА_1 збільшено посадовий оклад з 930 грн до 3810 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:пенсії;стипендії;оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ст.ст.4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 відсутні. В той же час, з довідки Військової частини А4583 від 12.07.2018 № 502/2/9/628 про грошове забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що його посадовий оклад в липні 2016 року 961 грн, а з серпня по березень 2018 включно становив 930 грн та в квітні 2018 року склав 3810 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що у квітні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу позивача та як наслідок зміну базового місяця при проведенні індексації. В свою чергу, в силу наведених обставин, обчислення позивачу індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 01.04.2018 по день звільнення не здійснювалось, що на думку суду, є правомірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

Суд не погоджується з посиланнями відповідача на п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якими визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

При цьому суд враховує при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зауважив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них, доки відповідні положення є чинними. У зв’язку з цим Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов’язань.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій Військової частини А2984 в частині не виплати індексації грошового забезпечення та зобов’язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 служби у Військовій частині А2984 з підстав не передбачення кошторисними призначеннями виплати індексації грошових доходів персоналу, а позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2018 по 20.06.2018 та зобов’язання виплатити індексацію задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військовой частини А2984 про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Військової частини А2984 протиправними щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.03.2018.

Зобов’язати Військову частину А2984 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 31.03.2018 включно.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 – вул.Шевченка, буд.57, м.Чернігів, 14013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Військова частина А2984 -вул. Шевченка, буд.57, м.Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 07907105.

Повне судове рішення складено 04.10.2018.

Суддя О.В. Кашпур