Рішення № 76904320, 04.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2018 р. № 2040/6492/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61085, код ЄДРПОУ1488212589) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 (бульвар Тараса Шевченка, буд. 35,м. Київ,01032, про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду та просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання переказу коштів (транзакції) на суму 50868,87 грн., здійсненого ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунки №26200530423202 та №26201530423201, що належить ОСОБА_3, правонаступником якого є позивач;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення рахунків № 26200530423202 та № 26201530423201 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.03.2016р. чоловіком – ОСОБА_3, який помер та правонаступником якого є позивач, було укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування банківського вкладу (депозиту)» №980-006-000004057, на підставі якого відкрито поточний рахунок №26200530423202, а також договір позики №980-006-000210552 від 25.03.2016р. з кредитною установою – ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

ОСОБА_3, як вказує позивач, передав ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» грошові кошти, які згодом було повернуто останнім на розрахункові рахунки, належні ОСОБА_3

Позивач зазначає, що з 23.05.2016р. ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру його виведення з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а з 12.07.2016р. відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку.

Також позивач зазначає, що в зв’язку з тим, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» було перераховано на рахунок ОСОБА_3, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», 50868,87 грн. згідно з укладеним договором, ОСОБА_3 та позивач як його правонаступник, отримали право на відшкодування даної суми за нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки законодавчо перерахована сума прирівняна до банківського вкладу (депозиту).

В зв’язку з вказаними доводами позивач вважає незаконними дії та висновки відповідача щодо визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на суму 50868,87, здійсненого ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

Представник позивача - ОСОБА_4, у судове засідання прибув. Склав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі представника.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув без повідомлення причин. У відзиві на позовну заяву від 17.09.2018р. зазначив наступне: укладений договір позики №980-006-000210552 від 25.03.2016р. є двостороннім, укладеним ОСОБА_5 безпосередньо з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", без участі банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом.Отже, відповідач вважає, що гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на ситуацію з ОСОБА_5 Відповідач зазначив, що ним не вчинялись протиправні дії, у зв'язку з чим просить суд залишити без задоволення позовні вимоги.

Відповідно до приписів п. 1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.

Провадження у справі відкрито судом 22.08.2018р.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом обставини справи полягають в наступному.

25.03.2016р. чоловік позивачки – ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір № 980-006-000210552 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) (а.с. 22).

Згідно п. 1.1. вказаного договору ОСОБА_3 передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 50 000,00 грн. на строк не більше 122 днів зі сплатою процентів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», що також підтверджено квитанцією № QS 615601 від 25.03.2016р. (а.с. 23).

Згідно договору № 980-006-000004057 від 25.03.2016р. банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» (а.с. 17) ОСОБА_3 було відкрито поточний рахунок № 26200530423202 в гривні для зберігання грошей і розрахунково-касового обслуговування.

Як встановлено з наданої до суду копії Свідоцтва про право на спадщину від 25.10.2017р., виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, чоловік позивачки ОСОБА_3 помер 15.08.2016р. та позивачка є спадкоємцем належних померлому грошових коштів, які знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський», договір № 980-006000004057 від 25.03.2016р. на рахунку № 26200530423202 у сумі 50 000,00 грн., а також договір № 200487082 від 25.03.2016р. на рахунку № 26201530423201 в сумі 895,42 грн. (а.с. 16).

Наявність вказаних рахунків, відкритих ОСОБА_3 та суми коштів на них підтверджено копією довідки від 16.02.2017р. № 16.02.17/02-ПТ/вих. (а.с.15).

Згідно листів ПАТ «Банк Михайлівський» (ліквідація) від 29.08.2016р. № 3Г1 (К)/529/1, 3Г1 (К)/530, № 3Г1 (К)/530/1 (а.с.18-20) перерахування ОСОБА_3 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів – повернення вкладу в розмірі 50 000,00 грн., а також перерахування відсотків в сумі 868,87 грн. визнано нікчемним, оскільки на момент проведення вказаної транзакції ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості власних коштів для проведення розрахунків за укладеним договором вкладу від 25.03.2016р. № 980-006-000210552.

Згідно постанови правління Національного банку України від 22.12.2015р. № 917/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за його діяльністю.

На підставі постанови правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 р. "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 від 23.05.2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_7, якого замінено на ОСОБА_2 з 05.09.2016 року.

З 15.07.2016 року було розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

Таким чином, на момент віднесення «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних, на розрахунковому рахунку ОСОБА_3 знаходилися грошові кошти у розмірі 50 895,42 грн., які надійшли на рахунки 19.05.2016р., що підтверджено згідно наведених вище довідок та листів.

Як встановлено судом з копії листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.02.2018р. № 02-036-4466/18 позивач зверталась до Фонду щодо виплати гарантованої суми за вкладами ОСОБА_3, які розміщено у ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с. 14) і, як вбачається з вказаного листа, їй було роз’яснено необхідність подання заяви клієнта встановленої форми про при рівняння до вкладника неплатоспроможного банку з доданням відповідних документів: оригіналу заяви, завіреної копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податку.

Правова позиція відповідача, висловлена у наведених вище листах (довідках) від 29.08.2016р. № 3Г1 (К)/529/1, 3Г1 (К)/530, № 3Г1 (К)/530/1 відносно виниклого спору полягає у тому, що на підставі положень ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993, переказ грошей (транзакція), здійснений ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на користь ОСОБА_3 є нікчемним як такий, що суперечить ст. 216 ЦК України. При цьому взято до уваги, що на момент здійснення такого переказу ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на мало в своєму розпорядженні достатньої кількості власних коштів для проведення розрахунків з вкладником, а відтак право на гроші у вкладника не виникло.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

В підпункті 4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній н час виникнення спірних відносин, визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 ч.1.ст.2 Закону № 4452-VI).

Згідно з ч.1 ст.3 вищевказаного Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Частиною 1 ст.27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012р. за №1548/21860 (далі - Положення) протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно системного тлумачення наведених норм законодавства вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Таким чином, питання про включення чи виключення з реєстру вкладників вирішується до моменту закінчення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку.

В силу положень частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

З наведених положень Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" вбачається, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 року за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.

Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Проаналізувавши зазначене, суд доходить висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", оскільки обмежують визначене законом право фізичної особи на своєчасне одержання коштів за вкладом після початку процедури ліквідації банку та наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів. Фактично перевірка правочинів на предмет їх нікчемності може тривати протягом року з моменту початку процедури ліквідації банку, що є неприпустимим.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Частина 3 статті 22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

За таких обставин суд доходить висновку, що обмеження виплати коштів за договором позивача у період ліквідації банку суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", а уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", допускаючи таке обмеження та не включаючи позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Щодо посилань на те, що під час перевірки правочинів (у тому числі договорів), виявлено правочини, які є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до числа яких віднесено переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року на користь позивача, суд зазначає наступне.

Правові підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку вказані у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із змісту статті 228 ЦК України суд приходить до висновку, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними відповідно до статті 228 ЦК України, що дає право суду застосувати до сторін правові наслідки, передбачені статті 216 ЦК України.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи та фізичної особи не може вважатись установленою.

Згідно зі ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.п. 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно матеріалів справи не встановлено з яких конкретних підстав відповідач вважає зазначені правочини нікчемними, відповідно не надані будь-які докази в підтвердження таких обставин, в зв'язку з чим суд при вирішенні спору не бере до уваги такі письмові заперечення відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що договори банківського рахунку ОСОБА_3 були укладені до початку процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", яка розпочалася з 13.07.2016 р., відтак відсутні підстави вважати їх нікчемними в контексті доводів відповідача у даній справі.

Судом встановлено, що на час розгляду справи грошові кошти в сумі 50895,42 грн. знаходяться на рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський", яким позивач позбавлений можливості самостійно розпоряджатися.

Враховуючи викладене суд зазначає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду безпідставно не вніс позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В зв’язку з наведеним позовні вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення відповідача про визнання переказу коштів (транзакції) на суму 50868,87 грн., здійсненого ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунки №26200530423202 та №26201530423201, що належить ОСОБА_3, правонаступником якого є позивач, є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення рахунків № 26200530423202 та № 26201530423201 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду підлягають задоволенню частково, з урахуванням законодавчо визначеної процедури та забезпечення належного поновлення прав позивача. При цьому суд виходить з необхідності зобов’язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме: до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму у розмірі 50895,42 грн., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_3 його спадкоємцю ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» про визнання переказу коштів (трансакції) на суму 50868,87 грн., здійсненного ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» на рахунки №26200530423202 та №26201530423201, що належить ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), правонаступником якого є позивач ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), нікчемним.

Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме: до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму у розмірі 50895,42 грн., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_3 його спадкоємцю ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко