
Справа № 2240/2268/18
УХВАЛА
іменем України
17 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.
за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить:
- зобов'язати відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області внести відомості до Державного земельного кадастру на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,9000 га військового містечка № 17 Старокостянтинівського гарнізону;
- стягнути з Управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області судові витрати на користь КЕВ м. Хмельницький.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністратвиного суду від 20.07.2018 відкрито загальне позовне провадженні та призначено підготовче судове засідання на 16.08.2018
Відповідачем 09.08.2018 було подано відзив та клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що позивачу стало відомо про можливе порушення його прав з моменту прийняття рішення Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області 21.12.2016 року. Разом з тим, КЕВ м. Хмельницький не звертався до суду протягом року з дня винесення рішення державним кадастровим реєстратором щодо формування земельної ділянки. А. звернувся 18.12.2018 року до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із заявою про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження. КЕВ м. Хмельницький мало бути відомо, що за захистом, на його думку, порушеного права в даному випадку необхідно звернутися до місцевого окружного адміністративного суду, оскільки необхідно оскаржувати дії (відмову) Державного кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей у Державний земельний кадастр. Тому, вважають, що позивачу стало відомо про порушення його права з 21.12.2016 року. Оскільки, строк позовної давності згідно ст. 122 КАС України становить 6 місяців, вважаємо, що Позивач пропустив вказаний строк, тому в даному випадку необхідно застосувати ст. 123 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду. Звертають увагу суду, що згідно Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 15.11.2016 року № 509/2016-р дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України площею 0,9000 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області надано Міністерству оборони України, а позивачем по даній справі виступає КЕВ м. Хмельницький.
Заслухавши думку сторін, розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області 21.12.2016 року.
З матеріалів справи вбачається, що КЕВ м. Хмельницький не звертався до суду протягом року з дня винесення рішення державним кадастровим реєстратором щодо формування земельної ділянки. А звернувся 18.12.2018 до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із заявою про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження. КЕВ м. Хмельницький мало бути відомо, що за захистом, на його думку, порушеного права в даному випадку необхідно звернутися до місцевого окружного адміністративного суду, оскільки необхідно оскаржувати дії (відмову) Державного кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей у Державний земельний кадастр.
В той же час будь-яких обставин, на підтвердження поважної причини бездіяльності та не здійснення свого права позивач суду не надав.
Отже, можна дійти висновку, що позивач починаючи з 21.12.2016 знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів, проте до суду звернувся 09.07.2018, що підтверджується штапелем канцелярії суду.
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.2 ст. 122 КАС України.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навів обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням шестимісячного строку, та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Керуючись частиною 3 статті 123, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 76904113, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 17.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2240/2268/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: