Рішення № 76903933, 03.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 р. Справа № 2040/7109/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати дії УПФУ в Московському районі м. Харкова, які виражені у відмові здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності за період з 21.06.2011 р. по 31.08.2018 р. згідно Постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 р. неправомірними;

- зобов'язати УПФУ в Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії позивача згідно Постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 р. ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» за період з 21.06.2011 р. по 31.08.2018 р.;

- стягнути з УПФУ Московського району м. Харкова недоплачену позивачу частину пенсії по інвалідності за період з 21.06.2011 р. по 31.08.2018 р. у розмірі 1 735 931,96 (один мільйон сімсот тридцять п’ять тисяч дев’ятсот тридцять одна грн. 96 коп.) та суму нараховану згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію в УПФУ Московського району м. Харкова як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC І категорії. постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року по справі № 2а-10081/2011 було зобов'язано УПФУ в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок моєї основної та додаткової пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), провести відповідні виплати з 21.06.2011 р. та забезпечити виплати постійно на весь час виплати пенсії. Ухвалою Московського районного суду від 21.11.2011 року по справі № 6а-332/11/2011 роз’яснено УПФУ в Московському районі м. Харкова, що пенсія ОСОБА_1 підлягає нарахуванню та виплаті в розмірах та строках передбачених постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року, без обмежень будь-яким строком з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії за віком. УПФУ в Московському районі м. Харкова зробило позивачу перерахунок з 21.06.2011 р. по 31.10.2011 р. при цьому зменшило у 3 (три) рази нарахування за жовтень, зафіксувало цю суму (83 637,87 грн.) та виплат не провело. З 01.01.2012 р. УПФУ почав нараховувати та виплачувати мені пенсію згідно постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 р. що значно зменшило розмір моєї пенсії.

22.02. та 28.03.2018 року позивач звертався до УПФУ Московського району м. Харкова із заявою та скаргою, у яких серед іншого просив провести перерахунок пенсії з 21.06.2011 року по теперішній час згідно постанови суду від 14.07.2011 року, ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», та провести виплату належних коштів. Листами від 07.03. та 26.04.2018 року УПФУ Московського району м. Харкова позивачу було відмовлено. Згідно рішення суду ПФУ нараховано позивачу пенсію у розмірі 24887,64 гри. на місяць. Позивач вважає, що за період з 21.06.2011 р. по 31.08.2018 р. ПФУ повинен був виплатити 2123638,18 грн., виплатив 1819569,83, надав інформацію до Реєстру судових рішень про суму 83637,87 грн. Тобто недоплата складає 1735931,98 грн.

Позивач вважає таку бездіяльність УПФУ в Московському районі м. Харкова, у зв'язку з чим просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.09.2018 року (Вх. №01-26/47132/18) від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання, в якому він просив суд закрити провадження по справі, оскільки постановою Московського районного суду м. Харкова від 25.10.2017 по справі № 643/12650/17, розглянутої у скороченому провадженні, у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління про визнання протиправними дій Управління щодо нарахування пенсії згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року, якою зобов’язано управління здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зі збільшенням її у 3,5 рази згідно постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням її на 12 % у відповідності до постанови КМУ № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести відповідні виплати з 21.06.2011 року та забезпечити виплати постійно на весь час виплати пенсії, відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року у справі №643/12650/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Таким чином, спір, предметом якого було виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року у справі №2а-10081/2011, вже розглядався судом між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61038, м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1) отримує пенсію в УПФУ Московського району м. Харкова по інвалідності ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC І категорії, що також підтверджується посвідченням серії А № 441711 (а.с. 11).

Так, постановою зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок основної пенсії, ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 21.06.2011 року постійно на весь час виплати пенсії. Також зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 з урахуванням раніше сплачених сум призначеної державної пенсії, враховуючи 8-ми кратний мінімальний розмір пенсії згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із збільшенням її у 3,5 рази згідно постанови КМУ від 27.12.2005 року за № 1293 ’’Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням її на 12% у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року ’’Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 21.06.2011 року постійно на весь час виплати пенсії. Постанова набрала законної сили.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2011 року по справі №6-а-332/11 роз’яснено, що пенсія ОСОБА_1 підлягає нарахуванню та виплаті в розмірах та строках передбачених постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року без обмеження будь-яким строком з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії за віком та вимог діючого законодавства, без урахування п.1 ст. 256 КАС України (а.с. 12 - 13).

22.02. та 28.03.2018 року позивач звертався до УПФУ Московського району м. Харкова із заявою та скаргою, у яких серед іншого просив провести перерахунок його пенсії з 21.06.2011 року згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року по справі № 2а-10081/2011, ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», та провести виплату належних коштів (а.с. 14 - 16, 24 - 28).

Листами УПФУ Московського району м. Харкова від 07.03. та від 26.04.2018 року УПФУ Московського району м. Харкова позивачу було відмовлено з зазначенням того, що пенсія позивачу виплачується у встановленому чинним законодавством розмірі 3 702,60 грн. Також зазначено, що постанову Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року по справі № 2а-10081/2011 та ухвалу Московського районного суду від 21.11.2011 року по справі № 6а-332/11/2011 виконано у повному обсязі, пенсію позивачу перераховано пенсію з 21.06.2011 року. Доплату по проведеному перерахунку за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року у розмірі 83 637,87 грн. нараховано на грудень 2011 року.

З приводу проведення виплати донарахованої частини пенсії за період з 21.06.2011 року по 31.12.2014 року з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії за віком, а з 01.01.2015 року по день виплати у розмірі абсолютної суми пенсії, яка склалась на грудень 2014 року з врахуванням індексу інфляції, за виключенням вже сплаченої частини пенсії та суми внесеної до Реєстру судових рішень, забезпечення виплату позивачу пенсії у розмірі абсолютної суми, яка склалася на грудень 2014 року за весь час її отримання зазначено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 25.10.2017 року по справі №643/12650/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено. Тому, відсутні підстави для її перерахування (а.с. 17 - 23, 29 - 31).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

19.06.2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України . на 2011 рік». Частиною 7 цього Закону доповнено прикінцеві положення пунктом.4 такого змісту: « 4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

На виконання вимог вищезазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

У зв’язку з викладеним, у 2011 році пенсійні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких встановлено на виконання судових рішень, здійснювали у розмірах, визначених постановою Уряду від 06.07.2011 р. № 745.

Аналогічна ситуація склалась і у 2012 році у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282 від 22.12.2011 року.

Пунктом 3 прикінцевих положень цього Закону визначено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вищезазначеного Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2012 року.

Пунктом 4 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також установлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, доповнено “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” п.6-7, яким встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Аналогічна норма встановлена п. 9 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”.

Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року №76-VIII положення ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у новій редакції.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 54 вказаного Закону, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII не визнавався таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним), є чинним, а тому підлягає застосуванню до спірних відносин.

На момент виникнення спірних правовідносин положення ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідні розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі “ОСОБА_2 проти України”, яка полягає в тому, що стаття 1 Першого протоколу не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі. Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що розмір виплат основної та додаткової пенсій особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідами ІІ групи, повинен визначатися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, а тому відповідач, здійснюючи ОСОБА_1 відповідні виплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, згідно копії довідки УПФУ в Московському районі м. Харкова № 525/М-3 на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 року по справі № 2а-10081/2011 пенсійним органом пенсію позивачу було перераховано пенсію з червня 2011 року по жовтень 2011 року та нараховано на грудень 2011 року (а.с. 32).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору як інваліда ІІ групи не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61038, м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1) до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б) про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.