Рішення № 76903930, 03.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.10.2018 р. справа №2040/6343/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку ст. 287 КАС України за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)"

до

Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про

скасування постанови державного виконавця ВДВС Дергачівського РУЮ Харківської області щодо арешту основного рахунку №26001823756531 Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" ВП №56722981 від 26.07.2018 р, -

встановив:

Позивач, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)", у порядку адміністративного судочинства України заявив вимогу про скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області ВП №56722981 від 26.07.2018 р. щодо арешту основного рахунку №26001823756531.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що арешт абсолютно всіх коштів спричиняє неможливість виконання зобов’язань з оплати праці найманих робітників та призводить до виникнення стійкої фінансової неспроможності, котра матиме наслідком введення судових процедур банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідач, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що у провадженні ВДВС знаходиться низка правильно оформлених виконавчих документів, стягнення за якими зумовлює необхідність накладення арешту на кошти боржника.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов’язок з офіційного з’ясування обставин спору, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області ВП №56722981 від 26.07.2018р. накладено арешт на розміщені на рахунках Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" грошові кошти у сумі 6.816.946,31 грн.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу реалізації державним виконавцем повноваження з накладення арешту на майно (у тому числі і кошти) особи – боржника у виконавчому провадженні унормовані, насамперед, приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Критерії, котрим має відповідати рішення владного суб’єкта, викладені законодавцем у ч.3 ст.2 КАС України і до кола таких критеріїв віднесено, зокрема, правило пропорційності, тобто забезпечення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів невладного суб’єкта та цілями, на досягнення яких спрямоване рішення чи діяння владного суб’єкта.

У даному конкретному випадку дія згаданого правила означає, що рішення державного виконавця про арешт майна (коштів) боржника має з одного боку створювати належні умови для реального виконання виконавчого документа, а з іншого боку – не запроваджувати нездоланних та непереборних перешкод, котрі стануть на заваді дотриманню боржником положень чинного національного законодавства України, зокрема, в частині своєчасного та повного виконання зобов’язань з оплати праці найманих робітників та виконання обов’язків платника податку на додану вартість.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018р. по справі №820/5422/17 встановлена та обставина, що рахунок №26001823756531 використовується позивачем для оплати праці найманих працівників.

Отже, спірне рішення з огляду на імперативний припис ч.3 ст.2 КАС України не повинно позбавляти особу можливості та здатності своєчасно та у повному обсязі виконувати обов’язки з оплати праці найманих працівників, адже протилежне є порушенням ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 Кодексу законів про працю України і призводить до виникнення у діянні позивача складу злочину, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України.

Окрім того, у ході розгляду справи судом встановлено, що позивач має правовий статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №200095808.

У силу положень ст.200 та ст.2001 Податкового кодексу України рахунки особи – платника ПДВ, відкриті в органах Державної казначейської служби України у системі електронного адміністрування податку на додану вартість використовуються виключно у цілях виконання податкового обов’язку з ПДВ.

Поповнення коштів на згаданих рахунках здійснюється у порядку п.2001.4 ст.2001 Податкового кодексу України з поточного рахунку платника ПДВ.

Довідкою АТ «Банк «Грант» від 01.08.2018р. №3 підтверджено, що з рахунку №26001823756531 позивачем здійснюються платежі по оплаті праці найманих робітників та розрахунки з бюджетом по податках і зборах.

За таких обставин, арешт коштів на указаному рахунку без врахування цих обставин суперечить ч.3 ст.2 КАС України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст.200 та ст.2001 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, адже арешт коштів на рахунку №26001823756531 в АТ «Банк «Грант» позбавляє позивача можливості та здатності своєчасно та у повному обсязі виконувати обов’язки з оплати праці найманих робітників та податковий обов’язок з ПДВ.

За таких обставин позов належить до задоволення, адже факт наявності порушеного права знайшов підтвердження судовим розглядом.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця ВДВС Дергачівського РУЮ Харківської області ВП №56722981 від 26.07.2018 р. щодо арешту рахунку №26001823756531 Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)".

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня проголошення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.