Рішення № 76903781, 03.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3055/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі – позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі – відповідач, Гадяцьке ОУ ПФУ Полтавської області/ про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з дати її припинення та зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість за період, починаючи з дати її припинення, на його користь негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що з 03 січня 1998 року він отримував пенсію за віком та перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України міста Сніжне Донецької області. З 01 липня 2014 року він знаходиться на обліку та отримує пенсію в Гадяцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. Однак, Гадяцьким ОУ ПФУ Полтавської області виплату пенсії припинено. З такими діями органу пенсійного фонду не згодний, оскільки виплата йому пенсії припинена всупереч положенням статей 24, 46 Конституції України, статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" /а.с.5-12/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що з 01 липня 2014 року позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком як внутрішньо переміщена особа. Розпорядженням Гадяцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02 квітня 2018 року виплату пенсії з 01 травня 2018 року припинено відповідно до рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №37 від 02 квітня 2018 року у зв'язку з тим, що скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1610000379 від 18 грудня 2014 року, яка була видана ОСОБА_1 Управлінням соціального захисту населення Зіньківської районної державної адміністрації /а.с. 22-24/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №1065445473, виданим АТ «Ощадбанк» з терміном дії до 15 червня 2019 року /а.с. 15/.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області №702 від 27 серпня 2014 року ОСОБА_1 взято на облік та призначено пенсію за віком з 01 липня 2014 року /а.с.31/.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №37 від 02 квітня 2018 року на підставі подання Управління соціального захисту населення №37 від 02 квітня 2018 року, актів обстеження та інших поданих матеріалів припинено соціальні виплати внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 /а.с. 68/.

Розпорядженням Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії відповідно до рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №37 від 02 квітня 2018 року з 01 травня 2018 року /а.с. 69/.

Не погодившись з діями відповідача щодо припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаних у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно зі статтею 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Приписами частини першої статті 49 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону /частина друга статті 49 Закону № 1058-IV/.

Суд зауважує, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Судовим розглядом встановлено, що з 01 травня 2018 року виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку з надходженням до органу пенсійного фонду рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №37 від 02 квітня 2018 року, прийнятим у відповідності до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року.

Пунктом 12 вказаного Порядку визначено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Комісія не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення щодо припинення соціальної виплати надсилає копію такого рішення органам, що здійснюють соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення /пункт 13 Порядку/.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії припиняє соціальні виплати з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення, а у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 4 та підпунктом 4 пункту 12 цього Порядку, - з дня припинення виплати ПАТ "Державний ощадний банк України" або з дня скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи / пункт 14 Порядку/.

У рішенні Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №37 від 02 квітня 2018 року не вказану підставу припинення виплати пенсії, натомість така підстава зазначена відповідачем у відзиві на позовну заяву, а саме: скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1610000379 від 18 грудня 2014 року, яка була видана ОСОБА_1 Управлінням соціального захисту населення Зінківської районної державної адміністрації.

Надаючи правову оцінку наведеній підставі припинення виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону /частина перша/.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /частина третя/.

Згідно із статтею 12 зазначеного Закону підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення /частина перша/.

Доказів скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1610000379 від 18 грудня 2014 року відповідачем не надано, а відтак не доведено підставу припинення виплати пенсії згідно з пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року.

Окрім цього, суд зауважує, що згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії призначаються, припиняються і поновлюються органом Пенсійного фонду України і саме цей орган відповідає за призначення, припинення та поновлення їх виплати.

Як зазначалося вище, виплата пенсії може бути припинена лише у випадках, прямо передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі постанови Кабінету Міністрів України.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, у тому числі і постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" № 365 від 08 червня 2016 року, є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Таким чином, непідтвердження фактичного місця проживання пенсіонера, зміна місця проживання або скасування довідки внутрішньо переміщеної особи не є передбаченими законом підставами для припинення виплати пенсії.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні /пункт 25/, прийнятому у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статті 1 Першого протоколу.

У рішенні /пункт 25/, прийнятому у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тож, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, тоді як право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги те, що виплата пенсії позивачу була припинена розпорядженням Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02 квітня 2018 року, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження.

З огляду на це, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо виплати пенсії з дати її припинення охоплюється визнанням протиправності та скасуванням розпорядження від 02 квітня 2018 року.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, суд вбачає за доцільне зобов’язати Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року.

Викладені вище висновки відповідають правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у рішенні від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (номер рішення в ЄДРСР 73869341), яке набрало законної сили 04 вересня 2018 року.

Таким чином, позов у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позовна вимога в частині зобов'язання відповідача виплатити заборгованість негайно після проголошення судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на її необґрунтованість та наступне.

Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу пункту 1 частини 1 якої негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення пенсії не вирішувалося, натомість в якості належного способу відновлення порушеного права визначено зобов'язання Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 01 травня 2018 року, то відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення в частині стягнення пенсії за один місяць.

Щодо позовної вимоги у частині покладення обов'язку на відповідача утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що вказана позовна вимога заявлена на майбутнє та на момент прийняття судового рішення немає підстав вважати, що права позивача будуть порушені, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 86500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: площа Миру, буд. 12, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код 41247075) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (м. Зіньків) від 02 квітня 2018 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року.

Зобов'язати Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: площа Миру, буд. 12, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код 41247075) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 86500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Cуддя ОСОБА_2