Рішення № 76903768, 04.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2003/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просить зобов’язати Комунальну установу “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” змінити причину інвалідності у довідці затвердженый Міністерством охорони здоров’я (до акту огляду медико-соціальною експертною комісією) з “поранення що, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії” на отриману в районах проведення антитерористичної операції (АТО) “при захисті Батьківщини”.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час виконання обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії його було поранено та присвоєно інвалідність другої групи. У період з 25 липня по 06 листопада 2014 року він проходив службу в добровольчому батальйоні «Айдар» Сухопутних військ Збройних Сил України, приймав безпосередню участь у виконанні бойових завдань, в результаті чого отримав поранення. Також участь у антитерористичній операції, підтверджується витягом з протоколу № 17 від 23.09.2017 року засідання комісії Сухопутних військ Збройних Сил України. У зв’язку з прийняттям участі у антитерористичній операції при захисті Батьківщини та отриманому пораненні, 14.05.2018 року він звернувся до Головного лікаря Комунальної установи «Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи» із заявою про зміну категорії інвалідності з «поранення так, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби інвалідності, в країнах, де велись бойові дії» на отриману в районах проведення АТО «при захисті Батьківщини» з відповідними довідками. 16 травня 2018 року ним отримано відповідь про відмову щодо зміни причини інвалідності з посиланням на відсутність медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, проте при наданні заяви ним була надана відповідна медична виписка, відповідно до постанови КМУ від 08.09.2015 року № 685.

18.06.2018 року від Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” надійшов відзив, в якому зазначено, що головний лікар ООЦ МСЕ є посадовою особою, яка здійснює загальне керівництво установою. У складі ООЦ МСЕ діють дві обласних медико-соціальні експертні комісії та більш 10 спеціалізованих, які очолюють відповідні лікарі. Рішення про встановлення інвалідності та її причини є повноваженнями та компетенцією цих комісії, а головний лікар особисто або індивідуально рішень щодо встановлення причин інвалідності тій чи іншій особі не приймає. При цьому, вносити зміни до довідки, яка була видана в 2016 році будь-які зміни після огляду позивача відповідною комісією та складення акту є не коректним. Після надання необхідних документів ОСОБА_1 і прийняття відповідною комісією (не головним лікарем) рішення про зміну причин інвалідності, йому буде видана нова довідка, в якій буде вказана інша причина інвалідності.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року по справі № 815/2003/18 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України було замінено відповідача по справі, Головного лікаря Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” ОСОБА_2, на належного - Комунальну установу “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи”, у зв’язку з чим, розгляд справи почався спочатку.

19.07.2018 року представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник вказує, що відповідач визнає позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки на день звернення позивача до КУ «МСЕК» на предмет проходження огляду для проведення медико-соціальної експертизи, законодавством не був врегульований причинний зв'язок отримання контузії під час безпосередньо участі в антитерористичній операції у складі добровольчого формування, як то передбачено з 31.08.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 569, що призвело до того, що медико-соціальна експертна комісія повинна була оформити причинний зв'язок інвалідності позивача внаслідок поранення, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби під час перебування в країнах де велися бойові дії.

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, про що в матеріалах справи наявна копія посвідчення серії Є № 012334, термін дії до 01.08.2019 року (а.с. 47).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 799361 від 06.07.2016 року, причиною інвалідності зазначено – «поранення, так, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії» (а.с. 74).

23 вересня 2017 року на засіданні комісії Сухопутніх військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій (а.с. 49-50).

14 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» із заявою про зміну категорії інвалідності з «поранення, так, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії» на отриману в районах проведення АТО «при захисті Батьківщини» (а.с. 71-72).

16 травня 2018 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 123, в якому зазначено, що його звернення від 14.05.2018 року щодо змін причини інвалідності розглянуто та проінформовано, що ним надано на МСЕК довідку командира військової частини – польова пошта В2950 ОСОБА_3 від 10.05.2015 року № 1660 про участь в АТО, але медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва немає, тому МСЕК неправомірна змінити причину інвалідності (а.с. 73).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначений Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Положенням про медико-соціальну експертизу, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.

Відповідно до п. 3, 4, 10 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Згідно п. 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Процедура огляду (повторного огляду) пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, що звертаються для встановлення інвалідності, визначається МОЗ з урахуванням особливостей діяльності Служби зовнішньої розвідки. Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Відповідно до п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Згідно п. 19-2 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв’язок інвалідності з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, особам, зазначеним у пунктах 11-14 (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та осіб, зазначених у пункті 12 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), встановлюється на підставі: медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва; документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції, які визначені абзацом третім підпункту 2, абзацом четвертим підпункту 3 чи абзацом третім підпункту 4 пункту 4 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685.

Відповідно до п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є, зокрема, поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; пов'язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Згідно п. 19, 22 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.Рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.

Відповідно до п. 24, 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Таким чином, Положенням про медико-соціальну експертизу комісії та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено чітку процедуру прийняття рішення про встановлення інвалідності та встановлення причин інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2018 року ОСОБА_1 подано до відповідача заяву про зміну категорії інвалідності, до якої додано ряд документів, яка була зареєстрована за № В-301 (а.с. 71-72).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, медико-соціальною експертною комісією жодного рішення не приймалось, а лише на адресу позивача направлено лист № 123 від 16.05.2018 року за підписом в.о. головного лікаря Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», в якому зазначено, що «МСЕК неправомірна змінити причину інвалідності».

Таким чином, будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача, передбачених Положенням про медико-соціальну експертизу комісії та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності відповідачем вчинено не було.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про зміну категорії інвалідності по суті не розглядалась, засідання медико-соціальної експертної комісії не проводилось та рішення з питання зміни категорії інвалідності ОСОБА_1 уповноваженим на те органом не приймалося.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну категорії інвалідності.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов’язання Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” змінити причину інвалідності у довідці затвердженій Міністерством охорони здоров’я (до акту огляду медико-соціальною експертною комісією) з “поранення що, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії” на отриману в районах проведення антитерористичної операції (АТО) “при захисті Батьківщини”, є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Гарнага проти України" зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" (&?н;…&?к;) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.

Відповідно до п. 19, 22 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.Рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.

З вищевикладеного вбачається, що для прийняття відповідачем обґрунтованого та правомірного рішення необхідно не тільки дотримання процедури прийняття такого рішення, а й проведення медичних досліджень і володіння спеціальними знаннями в галузі медицини.

Згідно ч. 4, 6 ст. 47 КАС України крім прав та обов’язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За таких обставин, враховуючи неприйняття відповідачем рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов’язання Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” розглянути заяву ОСОБА_1 про зміну причин інвалідності від 14.05.2018 року та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин та приписів ч. 4 ст. 245 КАС України, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом зобов’язання Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” розглянути заяву ОСОБА_1 про зміну причин інвалідності від 14.05.2018 року та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: 65069, АДРЕСА_1) до Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” (код ЄДРПОУ 03321555, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 40) про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Комунальну установу “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи” розглянути заяву ОСОБА_1 про зміну причин інвалідності від 14.05.2018 року та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.