Рішення № 76903652, 18.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р. № 814/1127/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 база 1608", вул. Бузніка, 5, м. Миколаїв, 54010 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2018 № 00002671402, № 00002681402, № 00002691402, № 00002701402,

Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА БАЗА 1608» (надалі – Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 12.01.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі – ОСОБА_4 або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00002671402;

визнати протиправним та скасувати прийняте 12.01.2018 ОСОБА_4 податкове повідомлення-рішення № 00002681402;

визнати протиправним та скасувати прийняте 12.01.2018 ОСОБА_4 податкове повідомлення-рішення № 00002691402;

визнати протиправним та скасувати прийняте 12.01.2018 ОСОБА_4 податкове повідомлення-рішення № 00002701402.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що відповідач не дотримався вимог затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» (надалі – Порядок № 727); листом за підписом в.о. начальника ОСОБА_4 відповідач змінив висновки акта перевірки, що не передбачено ані Податковим кодексом України, ані Порядком № 727; проведення у грудні 2017 року перевірки за період з 01.01.2014 не відповідає пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України; серед інформативних додатків до акта перевірки відсутні розрахунки донарахованих податкових зобов’язань, а розрахунки, що були додані до податкових повідомлень-рішень, містять інформацію лише щодо обчислення сум штрафних санкцій. Крім того, Товариство зазначило, що висновки відповідача ґрунтуються не на первинних документах, а на припущеннях щодо здійснення господарських операцій. За твердженнями позивача, з урахуванням конкретних обставин, відповідач був зобов’язаний провести зустрічні звірки, але цей обов’язок не виконав, що призвело до безпідставних висновків про порушення Товариством вимог податкового законодавства.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд запропонував позивачу подати: письмові пояснення щодо наданих під час перевірки первинних документів, копії первинних документів та податкових декларацій, що були досліджені під час перевірки, копію заперечень на акт перевірки, доказів отримання їх відповідачем та копію відповіді на заперечення. Відповідач був зобов’язаний подати письмові пояснення за кожним з доводів позовної заяви, копії інших (не доданих до позовної заяви) документів, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення-рішення, детальні пояснення щодо вказаних у податкових повідомлення-рішеннях сум, пояснення щодо надання позивачем під час перевірки первинних документів за кожною з господарських операцій.

У відзиві на позовну заяву (т. спр. 2, арк. 197-202) ОСОБА_4 спростувало доводи Товариства про неналежне оформлення акта перевірки, зазначивши, що порядковий номер бланку першого аркушу був проставлений нумератором на нижньому полі зворотного боку бланка, що відповідає пункту 24 затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади». Також відповідач зазначив, що при визначенні податкових зобов’язань Товариства не був перевищений граничний термін 1095 днів, встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. ОСОБА_4 заперечило доводи позивача і вказало, що акт перевірки та податкові повідомлення-рішення були оформлені згідно з вимогами Порядку № 727 та затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» відповідно. Щодо розбіжностей між висновками акта перевірки та інформацією, що міститься у податкових повідомленнях-рішеннях, відповідач вказав таке. На стадії оформлення податкових повідомлень-рішень було встановлено описки при систематизації первинних документів у додатку № 13 до акта перевірки, що викривляли документально підтверджену інформацію, тому, з метою достовірного визначення сум у податкових повідомлення-рішеннях, листом Товариство було повідомлено про зміну висновків акта перевірки. До відзиву ОСОБА_4 додало розрахунок штрафних санкцій (т. спр. 2, арк. 203-204), лист посадової особи ОСОБА_4 від 19.12.2017 «Про надання пояснень та документального підтвердження» (т. спр. 2, арк. 213), лист Товариства від 19.12.2017 № 1912/01 (т. спр. 2, арк. 214-216). Крім того, відповідач повідомив, що, з урахуванням дати подання Товариством податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік – 26.02.2015 та дат подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за вересень - грудень 2014 року (т. спр. 2, арк. 205-212), нарахування податкових зобов’язань було здійснено в межах встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строку.

У письмових поясненнях (т. спр. 3, арк. 1-3) позивач зазначив, що під час проведення перевірки посадовою особою ОСОБА_4 було направлено два запити про надання пояснень та документального підтвердження (11.12.2017 та 19.12.2017), які Товариством були задоволені відповідно 12.12.2017 та 19.12.2017. Крім того, позивач вказав, що заперечення на акт перевірки він не подав.

Товариство подало відповідь на відзив (т. спр. 7, арк. 10-17), в якій вказало, що відповідач не спростував доводів позовної заяви щодо відсутності в інформативних додатках до акта перевірки розрахунку податкових зобов’язань та штрафних санкцій та не довів законність коригування висновків акта перевірки; зазначило про безпідставність тверджень ОСОБА_4 про наявність господарських операцій та про необґрунтовану відмову відповідача від проведення зустрічних звірок.

Правом подання заперечень на відповідь на відзив ОСОБА_4 не скористалося.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

В період з 29.11.2017 по 19.12.2017 посадові особи ОСОБА_4 провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2014 по 30.09.2017, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, результати якої оформили актом від 27.12.2017 № 1938/14-29-14-02/20920010 (надалі – ОСОБА_4, т. спр. 1, арк. 38-244, т. спр. 2, арк. 1-4).

Під час перевірки, листом від 11.12.2017 «Про надання пояснень та документального підтвердження» (т. спр. 3, арк. 8), посадова особа ОСОБА_4 звернулася до Товариства з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження.

Як свідчить лист Товариства від 12.12.2017 № 1212/01 та додані до нього документи (т. спр. 3, арк. 9-103), позивач вимоги ОСОБА_4 виконав.

Листом від 19.12.2017 «Про надання пояснень та документального підтвердження» (т. спр. 3, арк. 104-105) посадова особа ОСОБА_4 запропонувала Товариству надати «… в термін 19.12.2017 17:00 … пояснення щодо існуючих розбіжностей між рахунками-фактурами (ТТН) зазначених в реєстрах прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу … та зворотно-сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», документальне підтвердження наявності дебіторської заборгованості по контрагентах-покупцях визначених у реєстрах на дату їх складання, а також надати копії вищевказаних реєстрів прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу …».

Листом від 19.12.2017 № 1912/01 (т. спр. 3, арк. 106-110) Товариство роз’яснило причину виявлених розбіжностей; надало відповідачу копії реєстрів та інформацію з журналу-ордеру по рахунку 361 (т. спр. 3, арк. 111-238, т. спр. 4, арк. 1-43).

Згідно з висновками ОСОБА_4 (т. спр. 1, арк. 105-107), Товариство зокрема порушило:

1. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1, пункт 135.2 статті 135, пункт 137.1, пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6 719 202 грн., в тому числі за 2014 рік – на 1 372 968 грн., за 2015 рік – на 505 060 грн., за 2016 рік – на 3 917 386 грн., за 2017 рік (3 квартали) – на 923 788 грн. (перше порушення).

2. Пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 813 773 грн. (друге порушення).

3. Пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 453 792 грн. (третє порушення).

4. Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 5 910 105 грн. (четверте порушення).

Листом від 12.01.2018 № 361/10/14-29-14-02-11 за підписом в.о. начальника (надалі – Лист про зміну висновків, т. спр. 2, арк. 20-28) ОСОБА_4 виклало «… у поновленому вигляді …» частину тексту ОСОБА_4, в тому числі й висновки. Так, згідно з Листом, загальна сума за першим порушенням – 6 632 389 грн., за другим порушенням – 6 717 315 грн., за четвертим порушенням – 5 813 647 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2018 № 00002671402, № 00002681402, № 00002691402, № 00002701402 відповідно ОСОБА_4:

1. Збільшило суму грошового зобов’язання Товариства з податку на прибуток на 8 164 221,25 грн. (6 632 389 грн. – за основним платежем, 1 531 832,25 грн. – за штрафними санкціями), надалі – Рішення № 1, т. спр. 2, арк. 5-7.

2. Збільшило суму грошового зобов’язання Товариства з податку на додану вартість на 8 396 643,75 грн. (6 717 315 грн. – за основним платежем, 1 679 328,75 грн. – за штрафними санкціями), надалі – Рішення № 2, т. спр. 2, арк. 8-11.

3. Зменшило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 453 792 грн. та застосувало штраф в сумі 113 448 грн., надалі – Рішення № 3, т. спр. 2, арк. 12-13.

4. Застосувало штраф в сумі 2 906 823,50 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, надалі – Рішення № 4, т. спр. 2, арк. 14-19.

Відповідно до ОСОБА_4, суть зазначених порушень полягає в тому, що Товариство не включило до доходів вартість товарів (без ПДВ), що їх позивач поставив на користь ТОВ «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД», ТОВ «АСС», ТОВ «ПАККО ХОЛДИНГ», ПАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ», ТОВ ФІРМА «ГРОНА», ТОВ «ТОРГОВА МЕРЕЖА «БАРВІНОК», ТОВ «АЛЬЯНС МАРКЕТ», ТОВ ТВК «ЛЬВІВХОЛОД», ТОВ «МУЛЬТИПАК», ПП «ВКФ «СУВОРОВ», ТОВ «КФ «ЯРИЧ»; не нарахувало, не задекларувало та не зареєструвало в базі даних ЄРПН суму ПДВ з вартості реалізованих товарів. Детальна інформація щодо вказаних вище контрагентів та сум викладена у Додатку 13 до ОСОБА_4 (т. спр. 1, арк. 113-208).

Як встановлено судом, до висновків про здійснення позивачем господарських операцій, наслідки недекларування яких стали підставою для визначення Товариству грошових зобов’язань (т. спр. 2, арк. 203-204), ОСОБА_4 дійшло з урахуванням інформації, що міститься у документах під назвою «Реєстр прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу». Ці документи були підписані позивачем і Публічним акціонерним товариством «МАРФІН БАНК» (надалі – ОСОБА_3) на виконання умов угод про надання факторингового обслуговування (№ 0003/NFF від 11.10.2013, т. спр. 2, арк. 68-73; № 0009/NFF від 09.11.2015, т. спр. 2, арк. 74-78; № 0012/NFF від 29.11.2016, т. спр. 2 арк. 79-83).

Предметом вказаних угод сторони вказали придбання Фактором (Банком), за визначену плату та у встановлений строк, прав грошової вимоги (дебіторської заборгованості) Клієнта (Товариства) по відношенню до третіх осіб за договорами, які прийняті до факторингового обслуговування; адміністрування дебіторської заборгованості Клієнта, у т.ч. інкасація платежів за вказаними договорами, відповідно до строків погашення дебіторської заборгованості, поповнення обігового капіталу. Суми та строки виконання зобов’язань за правами вимоги зазначаються в реєстрах прав вимог, що складаються з рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших документів, прийнятих до факторингу (Реєстри). Права вимог вважаються переданими Фактору з моменту підписання сторонами Реєстрів, в яких зазначені документи, що засвідчують та підтверджують виникнення цих прав вимог (до таких документів можуть відноситись: витратні накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт/послуг та ін.), та передачу Клієнтом всіх необхідних документів Фактору. Реєстри є додатками до угод за умов належного оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін.

На стор. 24-26 ОСОБА_4 вказало таке: «… перевіркою реєстрів прийнятих до факторингу встановлено не відображення … по рах.361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» відвантаження товару покупцям, що підтверджено товарно-транспортними накладними, зазначених у реєстрах прав вимоги переданих до факторингу протягом періоду з 01.01.14 по 30.09.17 … Дебіторська заборгованість по накладним, зазначених у даних реєстрах по журналу-ордеру 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» підприємством не відображена. Первинні документи по яких здійснено відвантаження товару … та які проведені по журналу-ордеру 361 «Розрахунки з вітчизняним покупцями» по контрагентах вказаних в реєстрах … також були надані до факторингу і отримано грошові кошти від ПАТ «МАРФІН БАНК» … надані до перевірки реєстри … вказують на наявність дебіторської заборгованості, що в свою чергу свідчить про факт відвантаження товарів та відповідно необхідність відображення їх в складі доходів підприємства … відповідно до п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України … датою отримання доходів, які нараховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів … при співставленні регістрів бухгалтерського обліку, наданих до перевірки та первинних бухгалтерських документів, встановлено заниження показників, які декларує ТОВ ОСОБА_3 1608» в регістрах бухгалтерського обліку та Декларації з податку на прибуток за 2014 рік … на порушення п.135.1, п. 135.2 ст. 135, п.137.1, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України … ТОВ ОСОБА_3 1608» до складу доходів не враховані всі доходи, отримані підприємством за період з 01.01.14 по 31.12.13, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, іншими первинними документами, які відображені в реєстрах переданих до факторингу, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, чим безпідставно занижено загальну суму доходів, що враховуються при визначенні об’єкту оподаткування на суму 7 627 600 грн. …».

З урахуванням обставин, що наведені вище, ОСОБА_4 також дійшло висновку про заниження задекларованих Товариством показників у рядку 2000 «Фінансових звітів суб’єкта малого підприємництва» розділу 2 «Звітів про фінансові результати» за 2015, 2016, 3 квартали 2017 року (період з 01.01.2015 по 30.09.2017) на суму 29 701 299 грн. (стор. 33- 37 ОСОБА_4). Відповідно до Листа про зміну висновків, сума заниження дорівнює 29 219 007 грн.

Виходячи з цього, Рішенням № 1 ОСОБА_4 визначило Товариству суму податкового зобов’язання з податку на прибуток – 6 632 389 грн.: (7 627 600 х 18%) + (29 219 007 х 18%).

Крім того, ОСОБА_4 встановило, що Товариство занизило податкові зобов’язання з ПДВ (стор. 41-50 ОСОБА_4, з урахуванням Листа про зміну висновків), наслідком чого стало визначення Товариству суму податкового зобов’язання з ПДВ – 6 717 315 грн. (Рішення № 2) та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 453 792 грн. (Рішення № 3).

З урахуванням того, що, на думку відповідача, позивач за результатами здійснення відповідних господарських операцій був зобов’язаний за реєструвати в ЄРПН податкові накладні з ПДВ на суму 5 910 105 грн. (стор. 51-52 ОСОБА_4), Рішенням № 4 ОСОБА_4, на підставі зокрема статті 1201 Податкового кодексу України, застосувало до Товариство штраф в сумі 2 906 823,50 грн. Рішення № 4 є похідним від Рішення № 2.

Таким чином, твердження про те, що позивач порушив норми Податкового кодексу України (занизив податкові зобов’язання з податку на прибуток, з ПДВ, невірно визначив суму бюджетного відшкодування з ПДВ та не зареєстрував в базі даних ЄРПН суму ПДВ з вартості реалізованих товарів), відповідач обґрунтував встановленням фактів здійснення Товариством певних господарських операцій, результати яких не було відображено ані в бухгалтерській, ані в податковій звітності.

Інформацію про дати господарських операцій та про вартість реалізованих позивачем товарів відповідач отримав з підписаних Товариством і Банком «Реєстрів прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу».

Листом від 19.12.2017 № 1912/01 (т. спр. 3, арк. 106-110) Товариство повідомило посадову особу ОСОБА_4, що «… розбіжності, які існують між рахунками-фактурами, вказаними в реєстрах прав вимоги, прийнятого до факторингу та зворотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, виникли через помилки адміністрування факторингу, в процесі якого були надані не ті рахунки-фактури …».

В судовому засіданні представник позивача зазначила про відсутність господарських операцій, про які вказано в ОСОБА_4, та про те, що в Реєстрах була відображена недостовірна інформація.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вказано у пункті 2 розділу І Порядку № 727 (який, згідно з преамбулою, було розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, акт документальної перевірки – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу V Порядку № 727, невід’ємною частиною (додатком) до акта перевірки є подані платником податків (у встановленому порядку та у визначені строки) до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи; згідно з абзацами п’ятим-восьмим пункту 6 розділу V Порядку № 727, складений за результатами розгляду заперечень висновок (підписаний посадовими особами контролюючих органів, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами контролюючих органів, які були залучені до розгляду заперечень, затверджений керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою), зареєстрований в журналі реєстрації висновків) є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки та враховується керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Порядком № 727 не встановлено право керівника коригувати висновки посадових осіб контролюючого органу, що викладені в акті перевірки. Відповідно, Лист про зміну висновків не є частиною ОСОБА_4.

З урахуванням того, що суми у Рішеннях № 1, № 2 та № 4 не відповідають сумам, вказаним в ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що відповідач не довів допустимими доказами факт порушення Товариством вимог податкового законодавства, наслідком чого стало збільшення податкових заповзань позивача на суми, що зазначені у податкових повідомлення-рішеннях.

Як вказано у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію (в редакції, що діяла до 03.01.2017, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення); господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

В ОСОБА_4, в порушення підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727, відсутня інформація про первинні документи, на підставі яких ОСОБА_4 встановило факт реалізації позивачем товарів на суму 36 846 607 грн. (без ПДВ). Реєстри, відомостями з яких відповідач обґрунтував свої висновки, не є первинними документами, що підтверджують цей факт.

За таких обставин суд встановив, що доводи відповідача ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях.

Згідно з викладеним вище, Товариство під час перевірки пояснило розбіжності між даними бухгалтерського та податкового обліку та відомостями, що містяться в Реєстрах, внесенням до Реєстрів помилкової інформації, та фактично заперечило здійснення певних господарських операцій і виникнення відповідної дебіторської заборгованості, що її нібито придбав ОСОБА_3.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

На думку суду, з урахуванням того, що Товариство здійснення господарських операцій заперечило, відповідач, з метою виконання обов’язків, встановлених підпунктами 21.1.2 (забезпечення сумлінного виконання покладених на контролюючих органи функцій) та 21.1.3 (забезпечення ефективної роботи та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень) пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, мав здійснити зустрічні звірки суб’єктів господарювання, що були вказані в Реєстрах в якості дебіторів позивача.

На підставі викладеного суд встановив, що висновки ОСОБА_4 не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, при прийнятті Рішень №№ 1-4 відповідач не дотримався норм Податкового кодексу України, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 база 1608" (вул. Бузніка, 5, м. Миколаїв, 54010, ідентифікаційний код 20920010) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати прийняте 12.01.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00002671402.

3. Визнати протиправним і скасувати прийняте 12.01.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00002681402.

4. Визнати протиправним і скасувати прийняте 12.01.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00002691402.

5. Визнати протиправним і скасувати прийняте 12.01.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00002701402.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 база 1608" (вул. Бузніка, 5, м. Миколаїв, 54010, ідентифікаційний код 20920010) судовий збір у сумі 300 523,93 грн., сплачений платіжним дорученням від 25.05.2018 № 7348.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 04 жовтня 2018 року