Рішення № 76903501, 27.09.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2018 року м. Ужгород№ 807/585/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гулай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

третя особа – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Івановецької сільської ради Мукачівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Івановецької сільської ради Мукачівського району (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3Ю.), в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №491 від 20.11.2017 "Про внесення змін у рішення 28 сесії 6 скликання (позачергової) Івановецької сільської ради від 25.02.2014 року №489 "Про внесення змін до рішення 19 сесії 6 скликання Івановецької сільської ради від 06.12.2012 року №286 "Про методику визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради" (з змінами від 28.09.2016 року №212 від 07.09.2017 року)"; визнати незаконним та скасувати рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №492 від 20.11.2017 "Про звільнення від сплати пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_3".

Позов мотивує тим, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам законодавства щодо пайової участі забудовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, а дії Івановецької сільської ради та сільського голови щодо протиправного звільнення третьої особи від пайової участі завдають істотної шкоди інтересам територіальної громади села Іванівці Мукачівського району, оскільки позбавлені можливості отримати відповідні кошти від пайової участі, що в економічній ситуації, коли місцеві бюджеті постійно потребують дотацій та субвенцій з державних та обласних бюджетів є неприйнятним.

17 липня 2018 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою. Даною ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позовну заяву та третій особі для подання пояснень по суті даного спору. Згідно рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу суду учасники справи отримали, що підтверджується підписом відповідної особи на вказаних повідомленнях (а.с.а.с.44-45). Наданим правом учасники справи не скористалися, відзиву та пояснень до суду не подано.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.а.с.51-52). Відтак, в силу приписів п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності вказаних учасників справи.

Судом встановлено, що 20.11.2017 Івановецькою сільською радою прийнято рішення №491 про внесення змін у рішення 28 позачергової сесії 6 скликання Івановецької сільської ради №489 від 25.02.2014 «Про внесення змін до рішення 19 сесії 6 скликання Івановецької сільської ради від 06.12.2012 року №286 «Про визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради», (з змінами від 28.09.2016, №212 від 07.09.2017), а саме викладено п. 2.4.2 розділу 2.4 Загальних положень «Положення про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради» в наступній редакції: «Звільнити від сплати пайової участі від будівництва та реконструкції об'єктів індивідуальні житлові будинки, які розташовані на території сільської ради загальною площею від 300 м.кв., побудовані громадянами».

Цього ж дня Івановецька сільська рада прийняла рішення №492, яким звільнила від сплати пайової участі за будівництво житлового будинку в селі Іванівці по вул. Манайла, 12, ОСОБА_3.

Мучачівською місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо надання пояснень відповідачем стосовно прийнятих рішень. Листом від 24.05.2018 року №179/02-27 Івановецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області пояснила, що це один випадок звільнення від сплати пайової участі та дана громадянка є переселенкою з окупованого Криму, яка просила надати пільгу у зв'язку з тим, що будинок побудований за кредитні кошти і сім'я фактично проживає на зйомній квартирі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Приписами ч.ч.1-3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3038-VI) встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Аналіз норм Закону № 3038-VI дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим. Винятки із цього правила, перелік яких є вичерпним, встановлено ч. 4 ст. 40 Закону №3038-VI.

Так, відповідно до вказаної статті до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури; об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу); об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків. Отже відповідач, приймаючи рішення №491 від 20 листопада 2017 року щодо звільнення від сплати пайової участі від будівництва та реконструкції об'єктів індивідуальні житлові будинки, які розташовані на території сільської ради загальною площею від 300 м.кв., побудовані громадянами, діяв всупереч вимог ст.40 Закону №3038-VI. Відтак, вказаний нормативно-правовий акт є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.11 ст. 171 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" №2181-VI (зі змінами й доповненнями від 21.12.2016 року) резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Вказані приписи кореспондуються із приписами ч.1 статті 265 КАС України, відтак, суд зобов'язує відповідача після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду в частині визнання протиправним та скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №491 від 20.11.2017 "Про внесення змін у рішення 28 сесії 6 скликання (позачергової) Івановецької сільської ради від 25.02.2014 року №489 "Про внесення змін до рішення 19 сесії 6 скликання Івановецької сільської ради від 06.12.2012 року №286 "Про методику визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради" (з змінами від 28.09.2016 року №212 від 07.09.2017 року)" у виданні у якому його було офіційно оприлюднено.

З матеріалів справи вбачається, що норма ч.4 ст. 40 Закону №3038-VI на об'єкт будівництва гр. ОСОБА_3 не поширюється. Зокрема, згідно заяви ОСОБА_3 від 25.10.2017 року про звільнення від пайової участі, площа житлового будинку перевищує 300 м.кв., а саме складає 427,05 м.кв.. Отже відповідач, приймаючи рішення №492 від 20 листопада 2017 року щодо звільнення від сплати пайової участі від будівництва житлового будинку в с.Іванівці, по вул.Манайла, буд.12, гр.ОСОБА_3 діяв всупереч приписам ч. 4 ст. 40 Закону №3038-VI, відповідно вказане рішення є протиправним актом індивідуальної дії та підлягає скасувнню.

На спростування вказаного ні відповідачем, ні третьою особою жодних доказів суду не подано. Крім того, законом не передбачено звільнення від сплати пайової участі, а тільки передбачені випадки зменшення розміру пайової участі та незалучення до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Відтак, суд приходить до переконання що відповідачем було прийнято рішення, що суперечить інтересам територіальної громади села Іванівці Мукачівського району та приписам закону в цілому.

На підставі вищевикладеного дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, не відповідають критеріям щодо правомірності в контексті ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень від 20.11.2017 №491 та №492, зокрема відзиву на позов відповідачем не подано.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем позовні вимоги визнано та такі слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертизи. У зв'язку з наведеним судові витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3524,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 72-76, 139, 159, 242-246, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави (89600, Закарпатська область, м. Мукачево вул. Л.Толстого, буд.15) до Івановецької сільської ради Мукачівського району (89622, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Іванівці, вул. Миру, буд15, код ЄДРПОУ 04350487), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 (89622, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Іванівці, вул. Шевченка, буд.5, РНОКПП НОМЕР_1) про скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №491 від 20.11.2017 "Про внесення змін у рішення 28 сесії 6 скликання (позачергової) Івановецької сільської ради від 25.02.2014 року №489 "Про внесення змін до рішення 19 сесії 6 скликання Івановецької сільської ради від 06.12.2012 року №286 "Про методику визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради" (з змінами від 28.09.2016 року №212 від 07.09.2017 року)".

Визнати протиправним та скасувати рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №492 від 20.11.2017 "Про звільнення від сплати пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_3".

Зобов'язати Івановецьку сільську раду Мукачівського району (код ЄДРПОУ 04350487) після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду в частині визнання незаконним та скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району №491 від 20.11.2017 "Про внесення змін у рішення 28 сесії 6 скликання (позачергової) Івановецької сільської ради від 25.02.2014 року №489 "Про внесення змін до рішення 19 сесії 6 скликання Івановецької сільської ради від 06.12.2012 року №286 "Про методику визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Івановецької сільської ради" (з змінами від 28.09.2016 року №212 від 07.09.2017 року)" у виданні у якому його було офіційно оприлюднено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 03.10.2018 року.

СуддяОСОБА_4