Рішення № 76903439, 02.10.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1456/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Воронівська, буд. 23, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона є пенсіонеркою за віком з 27.10.2009 року. У лютому 2018 року позивачка звернулась до Світловодського відділення обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою щодо перерахунку пенсії. Листом від 01.03.2018 року за №320109 відповідач повідомив, що до страхового стажу не зараховано період її роботи в державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року, оскільки підприємство за цей період не сплачувало страхові внески. Позивачка не погоджується з такою позицією органу Пенсійного фонду, посилаючись на те, що за час роботи на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" вона підлягала державному соціальному/пенсійному страхуванню, їй нараховувалась заробітна плата, з якої утримувались податки та страхові внески. З цих підстав просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не включення до загального страхового стажу періоду її роботи на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області включити до загального страхового стажу період її роботи на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2012 року.

Ухвалою судді від 12.06.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У відзиві відповідач посилався на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" умовою зарахування періодів роботи до страхового стажу є сплата страхувальником страхових внесків. Оскільки державним підприємством "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" за спірний період з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року не сплачені страхові внески та єдиний соціальний внесок з заробітної плати позивачки, тому підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу, набутого на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", немає. Доводячи правомірність роз’яснення, наданого позивачці у листі від 01.03.2018 року, просив суд відмовити у задоволенні її позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 23.12.1986 року по 26.01.2012 року працювала в державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", що підтверджується записами у її трудовій книжці. (а.с. 14)

У вересні 2009 року, досягнувши віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком. (а.с. 44)

Відповідно до протоколу Управління ПФУ у м. Світловодську №242 від 02.10.2009 року позивачці призначена пенсія за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24.09.2009 року. Згідно з розрахунком стажу загальний стаж становив 31 рік 4 місяці 13 днів, з них стаж після 01.01.2004 року – 6 місяців 7 днів. (а.с. 41 зв.)

За розпорядженням Світловодського об'єднаного УПФУ №138438 від 21.12.2016 року здійснено перерахунок пенсії позивачки з 01.12.2016 року та обчислено загальний стаж в 31 рік 10 місяців 9 днів, з них стаж після 01.01.2004 року – 1 рік 3 дні. (а.с. 58, 58зв.)

У лютому 2018 року позивачка звернулася до Світловодського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою, у якій просила зарахувати до страхового стажу її трудовий стаж на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року. (а.с. 66)

Листом №320109 від 01.03.2018 року Світловодський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомив позивачку, що оскільки за вказаний період страхові внески державним підприємством "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" не сплачено, зарахувати до стажу роботи зазначений період немає законних підстав. (а.с. 18)

Не погодившись з такою відповіддю, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв’язку з неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивачки періоду роботи, за який роботодавцем не сплачувались страхові внески.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

- страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

- страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

У статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведений перелік осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Зокрема, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (пункт 1 частини 1 статті 11 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2, 10, 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За приписами частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 7 Порядку №22-1 (у редакції, чинній на момент звернення позивачки за призначенням пенсії) до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку.

Згідно з пунктом 30 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктами 38, 43 Порядку №22-1 було передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 23.12.1986 року по 26.01.2012 року працювала в державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" електромонтером станційного обладнання місцевого телефонного зв’язку, що підтверджується записами у її трудовій книжці. (а.с. 14)

Органом Пенсійного фонду у 2009 році при призначенні позивачці пенсії за віком роботу на цьому підприємстві зараховано до страхового стажу лише за період з 23.12.1986 року по 20.07.2004 року. Роботу з січня 2015 року до страхового стажу зараховано не було. (а.с. 41 зв.)

При подальших перерахунках пенсії до страхового стажу позивачки зараховано роботу в державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" за липень, серпень 2010 року та січень, лютий 2011 року. (а.с. 58 зв.)

Воднораз, за даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5) до страхового стажу позивачки включено період роботи в державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" по серпень 2004 року, а також з січня 2011 року по лютий 2011 року. (а.с. 15-17)

Як вбачається з листа відповідача №320109 від 01.03.2018 року, за ці періоди державним підприємством "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" сплачені страхові внески за працівників, за решту часу роботи позивачки на підприємстві страхові внески не сплачені, тому роботу за ці періоди не зараховано до її страхового стажу.

Між тим, згідно з відомостями системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України страхувальником - державним підприємством "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" позивачці у спірний період, про який вона зазначає, а саме з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року, нараховувалась заробітна плата, з якої утримувались страхові внески. (а.с. 15-17)

Суд вважає, що наявність заборгованості перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, за який підприємством-страхувальником не сплачено страхові внески, оскільки відповідальність за їх несплату несе страхувальник, в якому працювала застрахована особа, а не застрахована особа.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

Відтак позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником - державним підприємством "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" - свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а наявність заборгованості цього підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи, підтверджених трудовою книжкою та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №482/434/17.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до суду з позовом, прохаючи визнати протиправними дії відповідача щодо не включення до її загального страхового стажу періоду її роботи на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 01.01.2005 року по 26.01.2012 року, зобов’язати відповідача включити цей період роботи до загального страхового стажу та перерахувати у зв'язку з цим їй пенсію.

Між тим, як установлено судом, з цього періоду до страхового стажу позивачки відповідачем все ж зарахований повний час її роботи на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" за січень та лютий 2011 року.

Суд дійшов до висновку, що відповідач, не зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за січень – грудень 2005 року, січень – грудень 2006 року, січень – грудень 2007 року, січень – грудень 2008 року, січень – грудень 2009 року, січень – грудень 2010 року, березень – грудень 2011 року, січень 2012 року на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" допустив протиправну бездіяльність, що призвело до порушення права позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Відтак позовна вимога про зобов’язання відповідача зарахувати ці періоди роботи до страхового стажу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про здійснення перерахунку та виплату пенсії з 01.02.2012 року, суд виходить з того, що відповідно до статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як установлено судом, позивачка не зверталася до відповідача із заявою установленої форми про перерахунок її пенсії з 01.02.2012 року у зв’язку зі збільшенням її страхового стажу. Як наслідок, Пенсійний орган не приймав рішень про відмову у здійсненні їй перерахунку пенсії, тому підстав для спонукання його здійснити такий перерахунок у судовому порядку немає. Відтак у задоволенні позову у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року суд відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. З огляду на задоволення позову, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи за січень – грудень 2005 року, січень – грудень 2006 року, січень – грудень 2007 року, січень – грудень 2008 року, січень – грудень 2009 року, січень – грудень 2010 року, березень – грудень 2011 року, січень 2012 року на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи за січень – грудень 2005 року, січень – грудень 2006 року, січень – грудень 2007 року, січень – грудень 2008 року, січень – грудень 2009 року, січень – грудень 2010 року, березень – грудень 2011 року, січень 2012 року на державному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2