Рішення № 76903408, 24.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року справа № 810/3234/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіЩавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Васко" до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

ПП "Васко" звернулось до суду з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.04.2018р. №054101 на суму 680 грн., від 03.04.2018р. №054102 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054103 на суму 680 грн., від 03.04.2018р. №054104 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054105 на суму 680 грн., від 03.04.2018р. №054106 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054107 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054108 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054109 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054110 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054111 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054119 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054120 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054121 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054122 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054124 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054123 на суму 680 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз’яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копію вказаної ухвали було направлено відповідачу за адресою: 03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 57.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ПП «Васко» вимог законодавства не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Вказує, що для внутрішніх перевезень застосування та встановлення тахографів є не обов'язковим. Отже, інспектором не могло бути застосовано санкцію за відсутність тахокарти, оскільки був відсутній обов'язок до встановлення тахографу. У той же час інспектор не перевіряв наявність та оформлення індивідуально-контрольної книжки водія.

13.09.2018 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та просить суд:

- зупинити стягнення на підставі виконавчих документів або інших документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме зупинити виконавчі провадження відкриті Києво-Святошинським відділом ДВС ГТУЮ у Київській області, а саме виконавчі провадження №57075068, 57091741, 57091544, 57075586, 57075946, 57076034, 570761154, 57076217, 57074759, 57074836, 57074990, 57075228, 57075330, 57075878, 57076740, 57076512, 57076721;

- заборонити Відповідачу та органам державної виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються предмету спору, а саме вчиняти дії щодо виконання постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів №054105, 054121, 054122, 054111, 054124, 054120, 054123, 054106, 054103, 054104, 054102, 054119, 054101, 054109, 054110, 054107, 054108, що оскаржуються в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що у позовні вимоги підлягають задоволеню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено Акт №037635 від 09.02.2018, яким встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_1, водієм ОСОБА_1 допущено порушення «надання послуг міжнародних перевезень за маршрутом Білорусь-Україна про що свідчить СМR025090 (небезпечні вантажі)».

Відповідальність за порушення, передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - «управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без реєстрації режимів праці чи відпочинку водія (відсутня картка водія до цифрового тахографа) за 09.02, 08.02, 07.02, 06.02, 05.02, 04.02., 03.02, 02.02, 01.02, 31.01, 30.01, 29.01, 28.01, 27.01, 26.01, 25.01, 24.01, 23.01, 22.01, 21.01, 20.01, 19.01, 18.01, 17.01, 16.01, 15.01, 14.01, 13.01.2018р.

На підставі вказаної перевірки Відповідачем винесено постанови від 03.04.2017 на суму 680 грн. про застосування адміністративно-господарського штрафу, а саме: №054128, 054127, 054126, 054125, 054124, 054123, 054122, 054121, 054120, 054119, 054118, 054117, 054116, 054115, 054114, 054113, 054112, 054111, 054110, 054109, 054108, 054107, 054106, 054105, 054104, 054103, 054102, 054101. Вказаними постановами застосовано штраф до позивача за порушення - не оформлено тахокарта за період з 09.02.2018 по 13.01.2018 включно за кожен день, відповідальність за що передбачена абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивачем оскаржено вказані постанови до Державної служби України з питань безпеки на транспорті, проте 14.06.2018 позивачем отримано відповідь на скарги, якою у задоволенні останніх відмовлено.

Позивач не погоджуючись з правомірністю винесення постанов та просить скасувати наступні постанови про застосування адімінстративно-господарських штрафів: від 03.04.2018р. №054101 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054102 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054103 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054104 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054105 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054106 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054107 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054108 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054109 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054110 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054111 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054119 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054120 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054121 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054122 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054124 на суму 680 грн.; від 03.04.2018р. №054123 на суму 680 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам суд зазначає наступне.

Щодо порушення порядку проведення перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядковується службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті. Постановою КМУ №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 Положення, Укртранбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Київській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання У кртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Київській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України від 05.04.2001 року № 2344-ІІ1 "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок №1567).

Згідно зазначеного Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Перед проведенням планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання керівник органу державного контролю видає наказ про проведення перевірки, підписує та скріплює печаткою органу державного контролю направлення на перевірку, яке оформляється за формою (пункт 9 Порядку № 1567). Відповідно до п.п.20-27 Порядку №1567 Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до п.32 Порядку №1567 - скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті. Під час розгляду скарги на постанову перевіряється законність і обґрунтованість її винесення та у десятиденний строк після надходження скарги приймається одне з таких рішень: постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення; постанова скасовується і матеріали подаються на повторний розгляд; змінюється розмір стягнення в межах, передбачених Законом, проте не в бік збільшення.

Копія рішення по скарзі на постанову видається у строк до трьох днів під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Позивачем отримано постанови про застосування штрафів від 03.04.2018 №054101-054111, 054119- 054124, що оскаржуються 12.04.2018 без повідомлення про можливість взяти участь у розгляді справ. У вказаному листі містилась копія Акту перевірки від 09.02.2018 №037635.

13.04.2018 позивач скористався правом оскарження вказаних постанов, проте рішення про їх розгляд отримано лише 14.06.2018.

Враховуючи викладене та згідно перелічених вище положень чинного законодавства України, відповідачем допущено порушення порядку проведення перевірок, чим порушено права та інтереси позивача щодо можливості спростування результатів встановлених порушень.

Щодо порушень, зазначених у оскаржуваних постановах про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі Положення № 340).

Згідно пункту 1.1 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) , Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", Законом України «Про дорожній рух). Пункт 1.2. Положення № 340 визначає, що він встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пункт 1.3. встановлює вимоги Положення № 40, які поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2. визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 6.1- 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде Індивідуальну контрольну книжку водія.

Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочою часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника.

Відповідно до пункту 3.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та України 07.06.2010 року № 340, змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин.

Приписами статті 34 зазначеного Закону унормовані вимоги до автомобільного перевізника. Так, автомобільний перевізник, зокрема, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Отже, чинним законодавством встановлено, що у разі виконання міжнародних перевезень обов'язкове встановлення та застосування тахографів, у разі здійснення внутрішніх вантажних перевезень автомобільним транспортом без встановленого тахографа, водій зобов'язаний вести індивідуальну контрольну книжку.

Відповідно у Постановах від 03.04.2018 №054101-054111, 054119-054124, зазначено порушення: не оформлено тахокарту. Проте, дане порушення не може бути встановлене та санкція відповідно не може бути застосована, оскільки за оскаржуваними постановами, перевезення здійснювались внутрішні.

Як вже зазначалось вище, для внутрішніх перевезень застосування та встановлення тахографів є не обов'язковим. Отже, інспектором не могло бути застосовано санкцію за відсутність тахокарти, оскільки був відсутній обов'язок до встановлення тахографу. У той же час інспектор не перевіряв наявність та оформлення індивідуально-контрольної книжки водія. Крім того судом встановлено, що інспектор при перевірці не врахував та належним чином не перевірив, що станом на 09.02.2018 дійсно здійснювались міжнародні перевезення вантажів, що підтверджується подорожнім листом №817572 вантажного автомобіля у міжнародному сполученні, згідно якого виїзд із гаража автомобіля - 06.02.2018, повернення в гараж - 09.02.2018. Вказане також підтверджується посвідченням про відрядження.

Таким чином, позивач не оскаржує постанови за відсутність тахокарти за 06.02.2018 - 09.02.2018. Не оскаржуються позивачем також санкції, застосовані за те ж порушення (відсутність тахокарти при міжнародних перевезеннях).

Проте, при внутрішніх перевезеннях не могли бути застосовані вказані санкції.

Судом встановлено, що обставини, викладені вище, та підтвердження здійснення внутрішніх перевезень підтверджується подорожніми листами та посвідченнями на відрядження водіїв: по Постанові №054101 - подорожнім листом №0415437; по Постанові №054102 - подорожнім листом №0415438; по Постанові №054103 - подорожнім листом №0415438; по Постанові №054104 - подорожнім листом №0415438; по Постанові №054105 - подорожнім листом №0415439; по Постанові №054106 - подорожнім листом №0415440; по Постанові №054107 - подорожнім листом №0415441; по Постанові №054108 - подорожнім листом №0415441; по Постанові №054109 - подорожнім листом №0415441; по Постанові №054110 - подорожнім листом №0415443; по Постанові №054111 - подорожнім листом №0415443; по Постанові №054119 - подорожнім листом №0415446; по Постанові №054120 - подорожнім листом №0415446; по Постанові №054121 - подорожнім листом №0415446; по Постанові №054122 - подорожнім листом №0415447; по Постанові №054124 - подорожнім листом №0415448; по Постанові №054123 - подорожнім листом №0415447.

Таким чином, відповідачем неправомірно винесено постанови від 03.04.2018 №054101 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054102 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054103 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054104 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054105 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054106 на суму 680 грн., від 03.04.2018 №054107 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054108 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054109 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054110 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054111 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054119 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054120 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054121 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054122 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054124 на суму 680 грн.; від 03.04.2018 №054123 на суму 680 грн.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.04.2018 №054101, від 03.04.2018 №054102; від 03.04.2018 №054103; від 03.04.2018 №054104; від 03.04.2018 №054105, від 03.04.2018 №054106; від 03.04.2018 №054107; від 03.04.2018 №054108; від 03.04.2018 №054109; від 03.04.2018 №054110; від 03.04.2018 №054111; від 03.04.2018 №054119; від 03.04.2018 №054120; від 03.04.2018 №054121; від 03.04.2018 №054122; від 03.04.2018 №054124; від 03.04.2018 №054123.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на користь Приватного підприємства "Васко" (код ЄДРПОУ 19423588) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.