Рішення № 76903261, 17.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2018 року Справа № 808/1458/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач ), в якому (з урахуванням уточнень від 11.05.2018 вх.№14564) просить суд:

-визнати протиправними та скасувати наказ відповідача № 3461 від 18.12.2017 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. в межах обставин, зазначених ФОП ОСОБА_4 в запереченнях до акту документальної планової виїзної перевірки від 19.10.2017р. №2929/08-01-13-12/НОМЕР_1;

-визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 3527 від 21.12.2017 року щодо перенесення термінів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

-визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 656 від 01.03.2018р. “Про поновлення документальної позапланової перевірки”;

-визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., проведеної на підставі наказів Головного управління ДФС у Запорізькій області №3461 від 18.12.2017 року, №3527 від 21.12.2017 року, №656 від 01.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, у тому числі відповідачем не було вручено або направлено на адресу позивача копій наказів ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та від 21.12.2017 №3527 щодо перенесення термінів проведення вказаної перевірки, а також вручення позивачу повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про поновлення перевірки №656 від 01.03.2018 вже після дня її проведення. Стверджує, що вказані дії відповідача позбавили позивача можливості бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення та необхідні документи для перевірки. Вважає, що невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України призводить до визнання такої перевірки незаконною та відсутності правових наслідків за результатом її проведення.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву (вх. №18895 від 19.06.2018), зокрема вказує, що працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 за результатом якої складено Акт від 19.11.2017 №2929/08-01-13-12/НОМЕР_1. У зв’язку з непогодженням позивача з висновками вказаного Акту та поданими запереченнями і додатковими документами, які не були подані під час проведення виїзної перевірки, а також з проханням призначити позапланову перевірку в порядку пп.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки про що було повідомлено позивача листом від 12.12.2017 №3872/14/08-01-13-05-09. Стверджує, що викладені у позовній заяві можливі процедурні порушення, допущені контролюючим органом, які на його думку не вплинули на можливість платника податків захищати свої права щодо встановлених порушень, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання податкового обов’язку.

Ухвалою суду від 16.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 19.06.2018 без виклику сторін.

19.06.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та зупинено провадження у справі до 28.08.2018.

У судовому засіданні 28.08.2018 оголошено перерву до 17.09.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнають, просять відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 21.09.2017 по 11.10.2017 уповноваженими особами ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 21.09.2017 №450, 451, 452, на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 13 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.09.2017 року № 2391 та плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2017 року у мене була проведена документальна планова виїзна перевірка з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Результати цієї перевірки були оформлені актом від 19.10.2017 № 2929/08-01-13-12/ НОМЕР_1 (а.с.19-49).

Позивачем подано 29.11.2017 заперечення на Акт від 19.10.2017 № 2929/08-01-13-12 НОМЕР_1, якими ФОП ОСОБА_4 просив переглянути результати документальної планової перевірки з урахуванням цих заперечень та доданих до них документів; та не приймати рішення за результатами вказаної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 в порядку пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з метою додаткового дослідження обставин, що не були дослідженні під час перевірки (а.с.50-61).

Серед іншого у своїх запереченнях до Акту, позивачем повідомлено податковий орган про те, що 08.11.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 03.11.2017р. по справі № 335/13449/17 старшим слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено обшук орендованих мною офісних та складських приміщень, які знаходяться за адресою: м. Мелітополь, вул. Університетська, 231/10. За результатами вказаного обшуку було вилучено значну кількість оригіналів правових, первинних, облікових, розрахункових та інших документів, які стосуються господарської діяльності, зокрема, за період, що перевірявся під час вказаної перевірки. Також зазначено, що у зв’язку з вилученням документів, які підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, ці документи не вважаються такими, що були відсутні у позивача на час складання звітності, а контролюючий орган може отримати доступ до перевірки таких документів в правоохоронному органі в порядку визначеному в п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України.

Листом ГУ ДФС від 12.12.2017 №3872/14/08-01-13-05-09 повідомлено позивача про прийняття рішення про проведення позапланової перевірки у відповідності до вимог пп.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с. 62).

Наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461, у зв’язку з надходженням на адресу відповідача заперечень від ФОП ОСОБА_4 на акт документальної планової виїзної перевірки від 19.10.2017 № 2929/08-01-13-12 НОМЕР_1 та на підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, 79 Податкового кодексу України та п.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Тривалість перевірки 5 робочих днів, починаючи з 20.12.2017 (а.с.5 т.2).

Із пояснень представника відповідача з’ясовано, що оскільки станом на 20.12.2017 копії вилучених первинних документів ФОП ОСОБА_4 не були надані слідчим управлінням фінансових розслідувань до перевірки, провести перевірку у передбачений наказом від 18.12.2017 №3461 період не було можливим.

У зв’язку з чим наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.12.2017 №3527 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461» термін проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 було перенесено до дати отримання вказаних документів.

01.03.2018 слідчим управлінням фінансових розслідувань було надано дозвіл працівникам відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №4201708128000013, а саме з документами фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 вилученими під час досудового розслідування, для використання при проведенні документальної перевірки.

Наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.03.2018 №656 було поновлено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, починаючи з 02 березня 2018 року (а.с. 63 т.1).

В період з 02.03.2018 по 06.03.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказів №3461 від 18.12.2017, №3527 від 21.12.2017, №656 від 01.03.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, за результатом якої складено Акт від 15.03.2018 №184/08-01-13-05/НОМЕР_1.

Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДФС у Запорізькій області наказами №3461 від 18.12.2017, №3527 від 21.12.2017, №656 від 01.03.2018, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а також з діями відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі вказаних наказів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунтом 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

При цьому, наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку.

Щодо спірного наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461 (а.с.5 т.2), яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016; тривалість перевірки 5 робочих днів, починаючи з 20.12.2017, слід зазначити наступне.

Позивач стверджує, що вказаний наказ не було направлено та вручено позивачу, що позбавило позивача можливості бути присутнім під час проведення перевірки.

Однак, суд вважає такі доводи не достатньо обґрунтованими для визнання протиправним цього наказу.

Як встановлено із матеріалів справи, підставою для прийняття наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461 стали заперечення ФОП ОСОБА_4 на акт перевірки від 19.10.2017 № 2929/08-01-13-12 НОМЕР_1, в яких серед іншого позивач просив податковий орган переглянути результати документальної планової перевірки з урахуванням цих заперечень та доданих до них документів; та не приймати рішення за результатами вказаної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 в порядку пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з метою додаткового дослідження обставин, що не були дослідженні під час перевірки (а.с.50-61).

Отже, приймаючи наказ від 18.12.2017 №3461 Головне управління ДФС у Запорізькій області діяло відповідно до вимог пп. 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. До того ж, фактично перевірка була проведена не з 20.12.2017, а з 02.03.2018 по 06.03.2018 лише після отримання 01.03.2018 дозволу слідчого управління фінансових розслідувань на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42017081280000013, а саме з документами фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4

За таких обставин відсутність доказів належного направлення або вручення вказаного наказу фактично не вплинуло як на права позивача так і на законність прийняття цього наказу, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити позивачу.

Щодо спірних наказів ГУ ДФС у Запорізькій області №3527 від 21.12.2017, №656 від 01.03.2018, слід зазначити наступне.

Оскаржуючи вказані рішення суб’єкта владних повноважень позивач вказує також на не направлення та не вручення цих наказів позивачу у встановлені Податковим кодексом України строки.

Згідно п. 79.1. ст. 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пункт 79.2. ст. 79 ПКУ визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п. 79.3. ст. 79 ПКУ присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно з п. 1.2.6. цих Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22 у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

До такого акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). У разі ненадання відповідних документів платником податків особа, яка здійснює (очолює) перевірку, вживає заходів для документування в акті (додатках до акта) переліку документів (за необхідності згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу державної фіскальної служби копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 розділу II Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу державної фіскальної служби копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або (його законним (уповноваженим) представникам).

Як свідчать матеріали справи копію наказу №3527 від 21.12.2017 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461», яким термін проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 було перенесено до дати отримання документів із слідчого управління, отримано позивачем лише з Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.04.2018 вих.№2871/14/08-01-13-05-09 (а.с. 2 т. 2) на письмовий запит позивача від 13.04.2018.

В свою чергу копію наказу №656 від 01.03.2018 «Про поновлення документальної позапланової перевірки», направлено на адресу позивача 01.03.2018, яке отримано останнім 31.03.2018, тоді як поновлено перевірку згідно вказаного наказу вже з 02.03.2018 (а.с. 64 т.1).

За таких обставин відповідачем не додержано вимог Податкового кодексу України щодо вчасного вручення платнику податків вказаних наказів.

Враховуючи вищевикладене, є протиправними і дії посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 на підставі наказів №3461 від 18.12.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», №3527 від 21.12.2017 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.12.2017 №3461», №656 від 01.03.2018 «Про поновлення документальної позапланової перевірки».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.01.2018р. в рамках провадження № К/9901/924/18 по справі № 2а/1570/4582/11 зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція була викладена в рішеннях Верховного суду України від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14 ) та від 16 лютого 2016 року (справа № 21-2749а15 ).

Більш того, Верховний суд України в постанові від 09.02.2016 у справі 826/5689/13-а підтверджуючи вищевикладену позицію вказав на наступне: «незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПКУ необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату та місце її проведення платник має бути ознайомлений у передбачений законом спосіб до її початку, а також має право бути присутнім під час її проведення.

Для вирішення питання щодо правомірності проведення спірної перевірки з'ясуванню у справі підлягають й обставини щодо належного повідомлення платника податків про її проведення у відповідності до вимог ПК України. Адже, само по собі відправлення на адресу платника податків наказу про проведення перевірки, а також направлення, не є підставою для висновку щодо дотримання податковим органом порядку призначення та проведення документальної позапланової перевірки, передбаченого статтями 78, 79 ПК України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних наказів №3527 від 21.12.2017, №656 від 01.03.2018 відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 7048 грн.

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог підлягає присудженню на користь позивача 5286 грн. (7048 грн. – (1762 грн. х 3) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн., суд вважає, що відсутні підстави задоволення позову в цій частині, у зв'язку з наступним.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 12.04.2018; рахунок на сплату №18 від 18.04.2018 на суму 3000 грн. за підготовку позовної заяви.

Згідно ч.ч.1 -3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів. Однак позивачем суду не поданий відповідний детальний опис робіт (наданих послуг) та доказів у його обгрунтування.

Отже, вимога позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає у зв'язку із відстуністю доказів на підтвердження саме такого обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та співмірності розміру таких витрат.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області №3527 від 21 грудня 2017 року щодо перенесення термінів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області №656 від 01 березня 2018 року “Про поновлення документальної позапланової перевірки”.

Визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., проведеної на підставі наказів Головного управління ДФС у Запорізькій області №3461 від 18.12.2017 року, №3527 від 21.12.2017 року, №656 від 01.03.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місцезнаходження: 72300, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Молодіжна, 22/2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 5286 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 27.09.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова