Рішення № 76903084, 04.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 826/5248/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації присвоїти статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення 1 категорії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем відмовлено у задоволенні заяви про присвоєння статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи. Вважає таку відмову незаконною у зв'язку з наявністю підтвердженого факту причинного зв'язку захворювання та Чорнобильської катастрофи.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4 категорії на підставі посвідчення Серія В-І №064956 (а.с.8).

У відповідності до Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №861216 від 11.01.2018 позивачка визнана інвалідом 3-ї групи з 12.12.2017 захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.13).

У відповідності до Експертного висновку № 6496 від 17.11.2017, наданого Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України на засіданні №50 від 09.11.2017 розглянуто її звернення та надану документацію і вирішено, що за основним діагнозом захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.14).

Довідкою Бородянської селищної ради 7 скликання Бородянського району Київської області від 20.09.2017 №2316 встановлено, що ОСОБА_1 проживала з 18.11.1987 по 29.08.2001 смт.Бородянка Київської області, що на момент проживання відносилось до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.9).

Листом від 19.02.2018 №813/13 відповідач повідомив позивачу про розгляд звернення з приводу віднесення до 1 категорії. По змісту у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на прийнятий ЗаконуУкраїни "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України", виключенням абзацу 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіологічного контролю за місцем проживання позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений статус осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ч.4 ст.11 вказаного Закону до потерпілих 4 категорії належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. № 51 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51) .

Відповідно до ст.14 вищевказаного Закону та п.10 Порядку № 51 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії видається інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

На підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіологічного контролю за місцем проживання позивача, що стало підставою для відмови у наданні відповідного статусу ОСОБА_1, так як довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, пов'язаної із впливом аварії на ЧАЕС видана позивачу 11.01.2018, тобто після набрання з 01.01.15 чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України", яким виключено зону посиленого радіологічного контролю за місцем проживання позивача.

За правилами частини першої статті 12 Закону №796-XII причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

З огляду на наведене, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №6496 від 17.11.2017 не дає підстави згідно чинного законодавства України для встановлення ОСОБА_1 статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення потерпілої 1 категорії.

Виходячи із встановлених обставин та норм діючого законодавства, на момент складання експертного висновку 17.11.2017 та звернення із заявою про надання статусу та посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач не мала статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові 26 червня 2018 року по справі № 375/555/17 провадження № К/9901/29715/18, особа на час обстеження не мала статусу потерпілої внаслідок, а право на отримання статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, пов'язане саме з фактом встановлення причинного зв'язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС, а не з фактом встановлення діагнозу.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, за результатами встановлених обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул.Центральна, 425 а, кв.112, с.Бородянка, Бородянський р-н, Київська обл., 07801. інд. код НОМЕР_1) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва