Рішення № 76902927, 04.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1763/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 56383,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 54058,63 грн. з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування та у сумі 4504,89 грн. з військового збору згідно з декларацією про майновий стан і доходи від 12 грудня 2017 року №106823.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 13 грудня 2017 року №24199-17, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

З наведених підстав позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 56383,52 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 03 вересня 2018 року була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримана останнім 11 вересня 2018 року (а.с.22). Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22 вересня 1993 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 лютого 2018 року №1003633179 (а.с.5-6) та перебуває на обліку як платник податків у Луцькій об’єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року відповідач подав за місцем податкового обліку податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (а.с.10-11). У декларації відповідач самостійно визначив суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами звітного (податкового) року, 54058,63 грн. (рядок 22.1 декларації) та суму податкових зобов’язань з військового збору 4504,89 грн. (рядок 23.1 декларації).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, визначені відповідачем у податковій декларації суми зобов’язання є узгодженими.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як слідує із довідки ГУ ДФС у Волинській області про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.7), розрахунку сум податкового боргу (а.с.8), витягу з ІС «Податковий блок» за платежами «військовий збір» та «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» (а.с.12-15) заборгованість за вказаними вище податковими зобов’язаннями становить 56383,52 грн. (4504,89 грн. та 51878,63 грн. відповідно).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу Головне управління ДФС у Волинській області сформувало податкову вимогу від 13 грудня 2017 року №24199-17, яка була надіслана фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 19 грудня 2017 року рекомендованим порядком і з урахуванням абзацу третього пункту 58.3 статті 58 ПК України вважається врученою платнику податку 29 січня 2018 року (а.с.9).

Матеріали справи свідчать про те, що податковий борг залишається непогашеним (а.с.23).

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 56383,52 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі належить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб’єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43026, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 56383,52 грн. (п’ятдесят шість тисяч триста вісімдесят три грн. 52 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк